Трафік Путіна та інші аддиктивні олігополії України – 2 (тютюн та наркотики)
07.03.2018   //   392 Переглядів

Виявлення наркотрафіку з Аргентини в Росію, де роль кур’єра виконував літак з президентської ескадрильї, нагадало про чудове дослідження щодо монопольної влади на основних ринках аддиктивних благ (товарів, що викликають хворобливу залежність) у докторській дисертації російського вченого Романа Скокова під назвою «Институциональное развитие рынков аддиктивных благ в современной России»:

У першій частині читайте про ринки алкоголю та ігорного бізнесу.

Тютюновий ринок

більш однозначний від ігрового, але теж надзвичайно тіньовий. За оцінкою голови АМКУ Юрія Терентьєва, після минулорічного стягнення 300 мільйонів гривень штрафа з монополіста «Тедіс Україна» його доля оптового ринку скоротилась з 99% лише до 85%. Тобто маємо нібито класичну монополію. Але як і у випадку з «УНЛ» все-таки більше схоже на олігополію. Справа знову ж таки у власниках «Тедіс Україна».

За часів Януковича там серед бенефіціарів був росіянин Ігор Кесаєв, світити якого після нападу Росії на Україну стало зовсім комільфо, бо він не просто заробляє на монополії в Україні, а ще й виготовляє автомати та кулемети в Росії, які потім через «воєнторг» потрапляють в руки «трактористів» ОРДЛО. Також там світився митник Тарас Козак з оточення Віктора Медведчука. Токсичніший склад бенефіціарів навіть уявити важко.

І у 2017 році Генпрокуратура з МВС влаштували масштабні маски-шоу з конфіскацією цигарок на складах та документів в АМКУ, який багато років не визнавав «Мегаполіс/Тедіс» монополістом. По ходу навіть з’ясувалось, що Генпрокуратура конкретно вважає колишнього голову АМКУ Бараша і нинішнього голову АМКУ Терентьєва причетними до дахування «Тедісу».

Але пройшов майже рік і маємо лише незначне скорочення частки ринку монополіста до 85% і суцільні чутки про переформатування власників фірми.

Формально бенефіціарами «Тедісу» є одеський бізнесмен Борис Кауфман, відомий товариськими стосунками зі згаданим у розділі про азартні ігри екс-головою АП Борисом Ложкіним (Ложкін якось навіть продав Кауфману журнал «Фокус»), та два якихось британця – Річард Доріан Фенхаллс і Річард Марк Тейлор.

Такий склад бенефіціарів дає привід для розгулу чуток про «справжніх» магнатів, якими називають Макара Пасенюка (ICU) з боку Петра Порошенка, нардепа від «Народного фронту» Ігоря Котвіцького з боку Арсена Авакова і нардепа Андрія Деркача з боку генпрокурора Юрія Луценка (їх поєднує спільне соціалістичне минуле і товариське теперішнє). Однак це також лише чутки, що як і у випадку з лотереями може бути просто збігом обставин. Або ж люди просто називають на їхню думку найвпливовіших персон, які по статусу можуть контролювати і впливати на роботу монополіста з багатомільярдним річним оборотом.

Чутки лунають на фоні перевзування в польоті Юрія Терентьєва і Юрія Луценка, які колись затято боролись з монополією «Тедісу», а зараз – не так затято.

Так в АМКУ вже майже рік не доводять до логічного штрафу розслідування, яке могло б остаточно добити монополію «Тедісу». Мова йде про розслідування стосовно тютюнових виробників «Філіп Моріс Україн», «JT International Україна», «Імперіал тобакко продакшн Україна» та «В.А.Т.- Прилуки». Саме виробники свого часу погодились зливати всі свої цигарки в котел «Мегаполісу» і вони навіть були міноритарними співвласниками оптового монополіста. І за це теж мають нести покарання у конкретному грошовому вимірі. Причому штраф по ним має бути дуже значним. Настільки значним, що його навіть боязно вліпити транснаціональним компаніям, бо у нас же євроінтеграція та залучення інвесторів. Але тільки серйозні гроші можуть змусити транснаціоналів перейти на продажі цигарок не тільки «Тедісу», а й іншим гуртовикам. Бо як вже говорилось, частка «Тедісу» впала лише до 85%, а значить фабриканти по своїй волі продовжують лити цигарки в одну касу.

Так ось. Розслідування по «Тедісу» вела одна держуповноважена АМКУ, і вона зрештою його довела до штрафу. А ось по фабрикам Терентьєв доручив розслідування своїй заступниці, яка за рік довела справу до стану «фінішної прямої» (формулювання Терентьєва з прес-конференції) і в тому стані вона досі лежить десь під сукном.

Перевзування Луценка було ще показовіше. Торік він з Аваковим на прес-конференції розповідав про злодійства «Тедісу» та АМКУ, а вже у січні 2018 року особисто прибув в Антимонопольний комітет на зустріч з гравцями тютюнового ринку. По її результатам нікого не було арештовано, навпаки – Генпрокурор і голова АМКУ з’ясували, що голову АМКУ садити нема за що, а на ринку тиша та благодать. Принаймні різнопартійних олігополістів задовольняє існуючий стан речей. Бо монополія дарує надзвичайний рівень задоволення, який здатен розбестити будь-кого.

А тепер переходимо до наймонструознішого.

Наркотики

Якщо вважати це абсолютною монополією, то на думку спадає спочатку головнокомандуючий Петро Порошенко. Саме він контролює СБУ і армію, які контролюють чорну діру на кордоні з ОРДЛО, через яку «потенційно» в Україну і можуть поступати надзвичайні дози наркотику. При цьому розквіт настінної реклами наркоторговців припав саме на роки війни з Росією.

Але муляє те, що в Україні є ще один не менший головнокомандуючий – Арсен Аваков, чия Нацгвардія і наркотичний підрозділ МВС мають не менший вплив на зону АТО і наркотрафік.

Отже на цьому рівні про монополію говорити навряд чи можна. І аргентинський провал Кремля допоміг зрозуміти. В нашій частині світу наркотрафік контролює наймогутніший клан Путіна.

Ми вже збирали аддиктивний бекграунд російського керманича у статті «Путин, наркотрафик, Мариуполь», згадавши там за тонну кокаїну в банках з-під колумбійської тушонки, яка зникла десь між Пітером і Москвою у період становлення Путіна в лихих дев’яностих.

Тепер маємо прекрасну історію про півтонни кокаїну у російському посольстві в Аргентині і причетний до цієї оборудки літак з президентської ескадрильї. Журналісти «Росбизнеконсалтинга» за допомогою сайту russianplanes.net відслідкували, що цей літак з фсбшником Миколою Патрушевим на борту прилітав за кокаїном. А вже за кілька годин після їхнього розслідування цей сайт був повністю знищений і збережену версію можна знайти лише в кеші Google.

Після викриття росіян сотні кілограмів кокаїну почали сипатись на митницях різних країн. Раптово прозріли митники голландського Антверпену і побачили 4,5 тонни порошку, в Албанії теж побачили 600 кілограмів… Погодьтесь, уявити собі Порошенка чи Авакова в трафіку такого масштабу можна лише як місцевих субдилерів, а не як монополістів, від яких залежить усе.

Блог від: Юрій Ніколов