Кримінальний «подарунок» в центрі Дніпра
За підписом соратника Вілкула з дніпровського інституту вивели активів на майже 60 млн грн. Тепер справа за СБУ.
Нещодавно «Наші гроші» з подивом виявили, що українські правоохоронні органи назбирали достатню доказову базу про причетність одного народного депутата до розкрадання державного майна на десятки мільйонів гривень, однак на цьому їхня ефективна діяльність і закінчилась.
Мова йде про нардепа від «Опозиційного блоку» і представника «Фонду Олександра Вілкула» Дмитра Колєснікова. Сама оборудка стосувалась виведення з державної власності нерухомості у центрі Дніпропетровська в часи Януковича.
Ця історія уже потрапляла до місцевих ЗМІ, однак у, м’яко кажучи, хаотичному вигляді. Оскільки ж до «НГ» потрапив аудиторський звіт держпідприємства, яке постраждало в результаті діяльності «ефективних господарників», то ми вирішили розповісти – «як це все було». Отож.
У 2012 році ДП «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади» («НДТІ») вирішив позбутись частини своїх виробничих площ. Безкоштовно. Безкоштовно, звісно – лише для держави.
Найефективнішим шляхом для такої операції є переведення майна в комунальне (як подарунок місту). А вже на другому етапі – воно стає приватним.
Операція, щоправда, одразу почалась із проблем.
У вересні 2012 року депутати Дніпропетровської міськради проголосували за прийняття у комунальну власність виробничих корпусів «НДТІ» по вул. Писаржевського, 1А загальною площею 6904 кв м. Однак виявилось, що безплатно такі подарунки можна робити лише тоді, якщо це об’єкти соціальної інфраструктури, а не виробничі корпуси.
Ініціаторів оборудки ці примхи закону не зупинили. Уже в листопаді тодішній очільник «НДТІ» Сергій Горгуль звернувся до київських властей із проханням дозволити перейменувати дві виробничі будівлі на корпуси «громадського харчування» та «спортивно-оздоровчий». Підстава: майбутня здача в оренду цих приміщень і відповідно – додаткові зароблені для держави гроші. Про те що ці будівлі вже були записані в «подарунковий список» – у листі, звісно, не згадували.
Функцію дозволу від центральної влади виконав Дмитро Колєсніков, який від самого початку правління Януковича очолював Держагенство України по управлінню державним корпоративним майном та правами.
Через два тижні після цієї оборудки, 23 грудня, Віктор Янукович зняв Колєснікова з посади і призначив головою Дніпропетровської ОДА. А Олександра Вілкула, який на момент оборудки сам очолював ДніпрОДА, забрав в Київ на підвищення віце-прем’єр-міністром.
Невдовзі після цього, у лютому 2013 року, перший заступник голови Агентства держмайна Олександр Каленков у відповідь на лист Сергія Горгуля наказав безоплатно передати об’єкти, які недавно ще планували здавати в оренду, у комунальну власність, а саме – на баланс КП «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця» (КП «СРБД»).
Керівником «СРБД» на той час був Володимир Туренок, відомий як менеджер і приятель Геннадія Гуфмана – тодішнього депутата Дніпропетровської міськради від Партії регіонів (очолював постійну комісію міськради з питань комунальної власності).
У звіті аудитори зазначили, що передані комунальникам корпуси ні у лютому 2013, ні станом на березень 2016 року за призначенням не відповідали описаному у техпаспортах, що були виготовлені «Дніпропетровським БТІ» (його тоді очолювала депутат місцевої облради Тетяна Кривошеєва).
Наприклад, у місцях спортивної та тренувальної залів, масажних кабінетів, кабінету ароматерапії знаходились зруйновані виробничі та інші приміщення у неналежному стані. Тож фактично Інститут передав саме виробничі приміщення під вивіскою «невиробничих».
Більше того, нерухомість передали на баланс комунального підприємства, щодо якого 27 грудня 2012 року було порушене провадження про банкрутство, а 16 квітня 2013 року – визнано банкрутом.
У рамках справи про банкрутство КП «СРБД», передані підприємству на баланс корпуси Інституту включили до ліквідаційної маси, оцінили у 3,67 млн грн і спробували передати разом з іншим майном фірмі ТОВ «Солярис», як кредитору комунальників.
Кредиторами у справі фігурували також ТОВ «Фуд-Сервіс Дніпро» та ТОВ «Агроінвест-Україна», які передали своє право вимоги боргу «Солярису». Усі три фірми засвітились у справі щодо масового вилучення печаток пов’язаних підприємств в результаті обшуку дніпровського СТО. Як повідомляли «Наші гроші», компанії виявились підконтрольними оточенню Вілкула і брали участь у низці корупційних схем.
На час судових тяганин і донині ТОВ «Солярис» одноосібно контролює Юлія Підлісна. А заснував компанію Сергій Діденко, чию печатку знайшли у пакеті зі згаданими вище фірмами.
Однак перша спроба вивести об’єкти в приватні руки провалилась. У жовтні 2013 року за апеляційною скаргою прокуратури Дніпропетровської області провадження у справі про банкрутство комунального «СРБД» припинили (у липні 2014 касаційний суд залишив рішення без змін), тож майно залишилось у комунальній власності аж до початку 2015 року.
Саме у цьому році понад половина «подарунку» завершила логічний цикл виведення в приватну власність. У лютому Дніпровська міськрада з аукціону продала ТОВ «Інвестдніпро» будівлю «спортивно-оздоровчого комплексу» площею 3624 кв м та 190 кв м корпусу «громадського харчування». На жаль, оголошення про проведення аукціону у комунальній газеті вдалось побачити далеко не всім. Ще менше людей тоді зрозуміло, що міськрада цим продажем порушила зобов’язання використовувати отриману безоплатну нерухомість за цільовим призначенням та не відчужувати приватникам.
Зі сторони міськради договори купівлі-продажу підписав директор Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міськради Олександр Величко, а завірила угоди нотаріус Яна Гуфман – дружина Геннадія Гуфмана.
Сторони оцінили майно загалом у 5,36 млн грн. При цьому, з’ясували аудитори, станом на перший квартал 2013 року, коли держмайно безоплатно передали комунальникам, ринкова вартість 1 кв м виробничої нерухомості у Соборному районі Дніпропетровська складала 8,1 тис. грн, тобто реальна вартість проданих приміщень становила щонайменше 31 млн грн. Принагідно. Аудитори порахували, що, якби все подароване майно було продане за ринковими цінами, то держава отримали б додаткових 60 млн грн.
У липні 2016 року ТОВ «Інвестдніпро» зареєстрували на ізраїльську компанію «Zenter Development And Investments Ltd», яку раніше пов’язували з Борисом Лемпером, контролером нині неплатоспроможного «Артем-Банку». Разом із тим в ізраїльському бізнесовому реєстрі зазначено, що нинішнім одноосібним власником компанії є Геннадій Гуфман. Відомо, що у липні 2017 року він став керівником фірми.
Заснували ж ТОВ «Інвестдніпро» у листопаді 2014 року дніпряни Євген Ліфшиць та Ольга Гуркова.
Фірма знаходиться в одному будинку з ПП «Інфоспектр» (вул. Комсомольська, 48 у Дніпрі) яке ініціювало справу про банкрутство КП «СРБД», в ході якої провалилась перша спроба передачі нерухомості приватникам.
Ольга Гуркова є однією з бенефіціарів ТДВ «Концерн “Весна”», яке через віргінський офшор «Лінтон Інтергруп ІНК.» (Кіпр) пов’язували з Геннадієм Корбаном.
Євген Ліфшиць – давній бізнес-партнер згадуваного Геннадія Гуфмана, близького соратника Олександра Вілкула.
У квітні 2016 року інша фірма Лівшиця, ТОВ «Терра сервіс плюс», викупила у ТОВ «Інвестдніпро» колись державну будівлю на 3624 кв м, а потім віддала в іпотеку Вікторії Чорній, сестрі адвоката Миколи Чорного. Усі операції реєструвала згадувана Яна Гуфман.
Додамо, продані корпуси досі знаходяться на земельній ділянці «НДТІ», яку інститут використовує на праві постійного користування з 2007 року. Загалом «НДТІ» використовує 2,3113 га землі, нормативно-грошова оцінка якої становить 86,50 млн грн. Аудитори зауважили, що протягом 2012-2015 років Інститут проводив нарахування та сплачував земельний податок, тобто, відчуження землі поки що не відбувалось.
Нагадаємо, цього літа генпрокуратура відкрила кримінальне провадження про несплату Олександром Вілкулом податків в особливо великому розмірі.
За даними «Наших грошей», вищеописана схема з нерухомістю дніпровського держінституту за участі Дмитра Колєснікова вже вивчена Службою безпеки України. Розслідування знаходиться під особистим контролем генпрокурора Юрія Луценка. Згідно інсайдерської інформації, Генпрокуратура планує подання в Верховну Раду щодо зняття депутатської недоторканості з Колєснікова за зазначеною справою.
Ще один фігурант – колишній директор ДП «НДТІ» Сергій Горгуль, заявлений в розшук і переховується від правосуддя на території Росії. Наразі справа щодо повернення вкраденої нерухомості розглядається Господарським судом Києва.
Гадаємо, від того як поведе себе судова влада і правохоронна система залежить, яка доля чекатиме і другу частину «подарованого» майна, яка поки що зависла на балансі комунального підприємства. Тобто чи повернеться воно назад до держави, чи потрапить до рук «правильних» людей. І поки що стосовно цього є глибокі сумніви.
Юлія Костюк, «Наші гроші»