Топ-5 непокараних адвокатів, які затягували судовий процес у 2017-ому
Рейтинг складений з аналізу рішень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у 2017 році.
(про принципи діяльності ВКДКА див. «Захист без правил».)
№1. Залишили на суді клієнтів і пішли
Детектив НАБУ скаржився на адвокатів фірми «Аverlex» Євгена Найдьонова та Ігоря Федоренка. Адвокати самовільно залишили судове засідання за участі прокурорів САП під час обрання запобіжного заходу їх підзахисному, підозрюваному у «газовій справі» Валерію Постному. Пізніше Найдьонов удруге пішов із суду у справі по підозрюваній із «газової справи» Мар’яні Гречанюк.
КДК адвокатури Київської області скаргу правоохоронців відхилила, тож детектив НАБУ оскаржив рішення КДКА до ВКДКА. Однак ВКДКА рішення залишила без змін. Мовляв, треба аналізувати ситуацію загалом, «враховувати тактику, методи і прийоми адвокатської діяльності, наслідки для клієнта». До того ж, Постний написав на комісію листа, що дії адвоката були «єдиним законним способом захистити його права» «під час його непритомності». А адвокати у нього – сумлінні, претензій немає.
З рішеннями ВКДК адвокатури по цих справах можна ознайомитися за посиланнями: рішення 1 та рішення 2. Вони нам видалися неповними і дещо маніпулятивними. Неповними – тому що детектив скаржився на обох адвокатів по двох різних епізодах. А рішення є точними копіями, в яких описаний лише один епізод – із Валерієм Постним. Що ставить під сумнів коректність викладу в решті рішень на сайті ВКДК адвокатури.
По-друге, рішення досить маніпулятивні. В них описується, що підозрюваний перебував у «безпорадному стані», через це не було можливості судового розгляду; захисник попросив перерву, але суд відмовив. Тож, «з огляду на зазначені обставини захисником у залі суду «було складено акт про неможливість надання правової допомоги підзахисному», після чого адвокат і взагалі пішов геть.
Постний справді пересів на інвалідний візок. Але ще в липні 2016 НАБУ оприлюднило результати експертизи, в яких було сказано, що «сповільнення розуміння мови і загальмованості Постного не містить в собі будь-якого об’єктивного медичного підгрунтя». Простіше кажучи – підозрюваний симулював хворобу.
Провадження за скаргами у КДК адвокатури Київської області та Вищій КДК адвокатури тривало так довго, що строки притягнення до дисциплінарної відповідальності Федоренка та Найдьонова сплили. Однак правоохоронці все ж оскаржують рішення дисциплінарних комісій в Окружному адміністративному суді Києва.
№2. Покинути засідання, бо це – шоу
Схожою є справа і адвоката Ганни Боряк. На Боряк до КДК адвокатури Київської області поскаржився суддя Ірпінського міського суду Київської області Віталій Кафтанов. Суддя стверджував, що адвокат «у судовому засіданні поводила себе вкрай некоректно, на зауваження не реагувала, заявила, що не бажає більше здійснювати захист обвинуваченого. Обґрунтування даного твердження суду не надала». Після чого зібрала речі і зі словами «Я не буду брати участь у шоу» покинула залу суду під час судових дебатів, що призвело до відкладення судового засідання. На думку судді, такі дії адвоката призводять до затягування розгляду справи.
19 квітня 2017 року КДКА Київської області зупинила Боряк право на заняття адвокатською діяльністю на один рік. Але адвокат оскаржила це рішення до ВКДКА. І ВКДКА скасувала рішення обласної комісії, бо адвокат, на думку «вишки», не винен. Тому що Боряк діяла в інтересах клієнта, який на адвоката не скаржився. А щодо фрази «Я не буду брати участь у шоу» – то суддя «мав бути готовий до того, що критика на його адресу може бути зроблена у спосіб та стилем, які не будуть схвальними до нього». Також, зазначено в рішенні, суддя не довів, що дії адвоката призвели до негативних наслідків, що його дискредитують.
№3. Зламалася техніка
Начальник Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ хотів покарати адвоката за «штучне створення перешкод досудовому розслідуванню та порушення КПК». Адвокат не приходив на слідчі та процесуальні дії. Як стверджують у прокуратурі, адвоката 4 рази викликали для проведення слідчих та процесуальних дій: поштою – звичайною та електронною, через «Viber», «а також шість разів телефонним зв’язком». Однак той «не прибув нібито через хворобу». Натомість надіслав слідчому поштою заяву «про наявність технічних несправностей комп’ютерної техніки та програмного забезпечення використовуваного ним смартфону з проханням направляти письмові повідомлення на його поштову адресу». Також адвокат не відчиняв двері свого офісу.
Орган досудового розслідування через це не зміг завершити досудове розслідування та провести слідчі і процесуальні дії за участі підозрюваного, бо не було його захисника. При завершенні досудового розслідування неможливо буде направити обвинувальний акт до суду, оскільки підозрюваний від адвоката не відмовлявся, а його участь у процесуальних діях обов’язкова.
Обласна КДКА відмовилася порушувати дисциплінарну справу щодо адвоката, а ВКДКА таке рішення підтримала. Бо доказів того, що адвокат отримав повідомлення електронкою чи по «вайберу», нема. Лист поштою повернувся правоохоронцям за закінченням терміну зберігання. В період, коли слідчий і прокурор намагалися до адвоката додзвонитися-достукатися, він, начебто, був на лікарняному. «А отже не доведено факт невиконання чи неналежного виконання» адвокатом його професійних обов’язків.
№4. Бо суддя – з Луганської області
У квітні 2016 року адвокат у відкритому засіданні, мотивуючи відвід судді Червоноградського міського суду Львівської області, сказав, що, «суддя є вихідцем із Луганської області, у представників цього регіону за тривалий час панування комуністично-олігархічного клану сформувалася рабська покірність та кланова система кругової поруки по принципу «ворон ворону». При цій системі чиновники, вважаючи себе представниками вищого клану, зневажають потреби простих людей і захищають свої інтереси, нехтуючи нормами законодавства та людської моралі і принципами справедливості».
Суддя поскаржився до КДКА Львівської області. Йому відмовили у порушенні дисциплінарної скарги. Тоді він поскаржився до ВКДКА, яка все ж таки порушила дисциплінарку. Цей кейс – єдиний випадок у році, коли адвоката покарали на вимогу судді. Однак адвокат все одно покарання уник: строк застосування дисциплінарного стягнення пройшов, тож справу закрили.
№5. Відмовився від укладання угоди з прокурором
Адвокат, що фігурує у справі, є членом дисциплінарної палати КДКА Полтавської області. Скаржився на адвоката прокурор Полтавської місцевої прокуратури. За словами прокурора, адвокат відмовився від укладання угоди про визнання винуватості та переконував підзахисного не визнавати вину у вчиненому кримінальному правопорушенні. Всупереч позиції підзахисного, адвокат на суді просив виправдати підсудного, кричав на свідка, вимагав від свідка слів, що на нього вчинявся тиск прокурором, ставив свідку питання у грубій формі та на підвищених тонах, за що отримував зауваження від головуючого, однак на них не реагував.
Адвокат на комісії сказав, що скарга прокурора – засіб тиску. Що він, адвокат, не шкодив клієнту, бо врешті клієнта засудили до мінімального покарання, і те він оскаржив. Щодо криків на свідка, то адвокат пояснив, що свідок «був підготовлений стороною обвинувачення, давав відверто змінені покази». Щодо криків на підзахисного, то підзахисний, в силу запального характеру, вів себе в судовому засіданні нестримано, перебиваючи допит адвокатом свідка та збиваючи його, тому адвокат звернув увагу підзахисного на його викрики і нестриманість.
Також прокурор долучив диск із записом судових засідань у справі, однак в ході його прослуховування не виявлено порушень адвокатської етики адвокатом, що підтверджено відсутністю реакції головуючого у справі.
Блог від: Аліна Стрижак, «Наші Гроші»