Генпрокуратура зуміла програти в суді угоду ще з одним фігурантом «справи Пшонки»
Генеральна прокуратура програла у судах боротьбу за ще одного фігуранта справи про розкрадання бюджетних коштів колишнім генпрокурором Віктором Пшонкою. Про це свідчить рішення Верховного Суду від 8 серпня.
Цим рішенням ВСУ залишив в силі ухвалу Апеляційного суду Києва, який 15 лютого скасував вирок і направив провадження щодо Ганни Соколовської-Аржаткіної на повторне досудове розслідування.
Мова йде про вирок Печерського райсуду Києва, який 23 серпня 2016 року затвердив угоду про визнання винуватості між ГПУ та Ганною Соколовською-Аржаткіною. За цією угодою остання була засуджена до 5 років ув’язнення умовно з трирічним іспитовим строком за організацію фіктивного підприємництва, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, та пособництво колишньому керівництву Генпрокуратури у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах.
Згідно з матеріалами суду, Соколовська-Аржаткіна протягом 2012-2013 рр. за попередньою змовою з іншими особами організувала створення та придбання кількох фіктивних підприємств, залучаючи для цього малозабезпечених громадян та осіб зі свого оточення. Ці фірми у подальшому використовувалися для відмивання коштів. У справі фігурують ТОВ «Голд-Лайф» та ТОВ «Телсі».
Останнє відоме тим, що у 2013 році отримало від Генпрокуратури часів Пшонки 69 млн грн нібито за ремонт офісів ГПУ, хоча роботи фактично не проводило. Від «Телсі» гроші перераховувались на рахунки фіктивного ТОВ «Прайм-Консалт», після чого переводились у готівку.
Згідно з матеріалами суду, Соколовська-Аржаткіна пішла на співпрацю зі слідством, «добровільно надала показання про викриття іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України», а відтак прокуратура підписала з нею угоду про визнання винуватості, яку Печерський райсуд затвердив.
Адвокати Віктора Пшонки оскаржили це рішення, і Апеляційний суд Києва у лютому цього року скасував вирок і відправив справу Соколовської-Аржаткіної на повторне досудове розслідування.
Таке рішення Апеляційний суд мотивував тим, що затверджена зі Соколовською-Аржаткіною угода про визнання винуватості порушує права та інтереси Віктора Пшонки.
Зокрема, адвокати екс-генпрокурора вказували, що в угоді йдеться про співучасть Пшонки у заволодінні чужим майном (69 млн грн), що всупереч презумпції невинуватості встановлює його вину у скоєнні цього злочину. І це, як наголошували адвокати, попри те, що Генпрокуратура зупинила розслідування кримінального провадження проти Пшонки за ч. 5 ст. 191 КК.
Таке рішення Печерського суду, на думку колегії суддів, «свідчить про нехтування презумпцією невинуватості та правом на справедливий судовий розгляд, що є неприпустимим з точки зору дотримання прав і свобод громадянина Пшонки».
Колегія суддів вказала, що Печерський суд також не врахував, що у тексті угоди при викладенні фактичних обставин правопорушень, вчинених Соколовською-Аржаткіною, зазначено прізвища осіб, які не є фігурантами цієї справи, в тому числі й прізвище Пшонки. Крім того, в угоді й в обвинувальному акті вказуються дані стосовно його посади, посадових обов’язків тощо, тобто інформація, за якою можна ідентифікувати особу.
Колегія суддів дійшла до висновку, що «наведена обставина є безумовною підставою для скасування вироку» Печерського районного суду.
Крім того, Апеляційний суд визнав обґрунтованим зауваження адвокатів Пшонки про те, що вирок Соколовській-Аржаткіній був винесений незаконним складом суду.
Так, адвокати вказували на те, що двоє з трьох суддів, які затверджували угоду, були слідчими суддями на стадії досудового розслідування інших кримінальних проваджень, з яких згодом була виокремлена справа проти Соколовської-Аржаткіної, а відтак вони не мали права брати участь в суді першої інстанції при її розгляді.
У результаті Апеляційний суд задовольнив скаргу адвокатів Пшонки, скасував вирок Печерського суду і відправив справу Соколовської-Аржаткіної на повторне досудове розслідування.
Генпрокуратура оскаржила це рішення у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ, однак у квітні цього року суд відмовив їй. У серпні Верховний Суд відмовив ГПУ у допуску справи до провадження.
Нагадаємо, торік булла розірвана ще одна угода з одним з фігурантів «схеми Пшонки».
Так, впродовж 2015-2016 років прокуратура уклала угоди про визнання винуватості з кількома учасниками схеми, зокрема з фіктивними керівниками ТОВ «Телсі» Ігорем Ципухом та Дмитром Ковальчуком, та ТОВ «Прайм-Консалт» – Василем Усатюком.
Одеські суди затвердили відповідні угоди і усім трьом були присуджені штрафи у 38 тис. 250 грн.
Однак адвокати Пшонки у листопаді 2016-го домоглися скасування вироку щодо Дмитра Ковальчука. Його справа, як і Соколовської-Аржаткіної, відправлена на повторне досудове розслідування. Решту угод Генпрокуратура змогла відстояти у судах, вони набули законної сили.
Крім того, справа проти двох ключових учасників провадження – сина екс-депутата Юрія Крука – Бориса Крука та начальника одного з одеських відділень ПАТ «КБ Надра» Антона Іванова вже рік «гуляє» по столичних судах. Спочатку цю справу мав розглядати Печерський суд, однак згодом вона була передана до Деснянського райсуду столиці, оскільки «усі нині працюючі судді Печерського райсуду не можуть брати участь в даному кримінальному провадженні, оскільки безпосередньо брали участь у кримінальному провадженні як слідчі судді». Розгляд справи призначено на 20 вересня.