Залізничні «дельти» Ахметова і Пінчука
«Наші гроші» порівняли вартість рейок та бандажів для «Укрзалізниці» від вітчизняних монополістів з цінами на конкурентному світовому ринку. І зачудувались.
Нам вдалось витягнути зі старого «Вісника держзакупівель» і нового «Прозорро» дані про ціну рейок Р-65 від ТОВ «Метінвест-СМЦ» аж з 2011 року. Гривневі ціни ми перевели у долари по курсу НБУ і порівняли з ринковими котируваннями гарячого металопрокату «Metal Bulletin»* на дату тендеру. І ось що отримали.
Червона лінія – тендерна ціна бандажів, синя – світові ціни на гарячий металопрокат. * За базу для порівняння ми брали динаміку цін від «Metal Bulletin» на сталевий гарячекатаний рулон (експорт балтійські/чорноморські порти на умовах FOB) з 2011 року. Також у розпорядженні редакції є дані від «Металл-Эксперт» по експортним цінам України на сталевий гарячекатаний рулон. Відмінності між цими даними дуже незначні, відтак для простоти графіків взяті лише дані «Metal Bulletin».
Впадає в очі, що найдорожчі рейки по $1121 за тонну були за часів Януковича та донецького правління «Укрзалізниці». Однак саме порівняння зі світовою динамікою показує, що тоді сталь взагалі була дорожчою. Тож абсолютна дороговизна мало про що свідчить. Відтак ми зробили більш наочний графік: на ньому відображена відносна різниця між ціною рейок та котируваннями сталепрокату. Тобто графік показує у скільки разів на дату тендеру рейки були дорожчими від ринкових цін на інший вид прокату. На нашу думку – цей графік і є відображенням апетитів «Укрзалізниці» та «Метінвесту».
І тут стає очевидним, що при донецьких «дельта» Ахметова була нижчою, ніж після Майдану.
23 червня 2015 року відбувся сам тендер УЗ, а 25 червня була укладена додаткова угода зі зниженням ціни
На жаль, у нас відсутні дані про те, як змінювались ціни на рейки після тендеру 2014 року. Можливо зміни були, але в силу революційних обставин вони не оприлюднювались у «Віснику держзакупівель». Бо саме у 2014-2015 роках найбільше зростав курс долара і тому зміна гривневих тендерних цін була абсолютно пояснюваним кроком.
Але на той момент у світі також був затяжний понижувальний тренд по цінам на сталь. За 2015 рік ціни на гарячий прокат впали майже у півтора рази. Але цей тренд ніяк не відобразився на закупівельній ціні «Укрзалізниці». Бо після ривка у червні залізничники через чотири місяці провели новий тендер, на якому рейки Ахметова стали ще дорожчими від світових котирувань.
Так, ця «дельта» різко впала у квітні 2016 року. Але вона впала лише до януковичевського рівня. А потім продовжила зростання. І останнім стовпчиком у нашій діаграмі є очікувана ціна рейок, яку виставила «Укрзалізниця» на тендер розміром 2,32 млрд грн. Його проведення постійно відкладається, бо з одного боку його намагались «збити» скаргами юристи «Максмед Інтернешнл». А нещодавно його через госпсуд Дніпропетровської області заблокувала така собі фірма «Дімітріс трейд» Максима Матвєєва. Там засідання призначено на 11 липня.
А на самому тендері очікується розпил на користь Ахметова. Бо з боку «скаржників» на тендер подалась фірма «Євроклінсервіс» (виступає спаринг-партнером «Максмеда» на різних торгах), але вона не показала завантажені в «Прозорро» документи, відтак її навряд чи варто сприймати справжнім гравцем. А значить торгуватись будуть «Метінвест-СМЦ» Ахметова і ТОВ “Скинест Рейл Юей” (дочірнє підприємство великого естонського виробника). Хоча як торгуватись… Насправді естонська «добірка» вийшла на тендер з рейками виробництва ахметівської «Азовсталі», тими самими, що і сам «Метінвест». А це означає, що «Укрзалізниця» отримає саме рейки Ахметова, і гроші за них отримає саме Ахметов. І гроші грубі. Бо очікувана ціна рейок дещо більше перевищує «дельту» часів Януковича.
У свою чергу «Інтерпайп» завжди був монополістом на колеса для «Укрзалізниці». Для аналізу ми витягнули з «ВДЗ» та «Прозорро» постмайданні ціни на бандажі – це ободи на колесах, що аналогічні автомобільним шинам.
І порівняли з тими ж світовими цінами прокату від «Metal Bulletin» по тій же методиці, що і рейки.
Червона лінія – тендерна ціна бандажів, синя – світові ціни на гарячий металопрокат
Тут знову бачимо, що максимальна «дельта» була у червні 2015 року при прем’єр-міністрі Арсенії Яценюку і в.о. керівника «Укрзалізниці» Максиму Бланку (менеджер з групи Леоніда Юрушева, що веде бізнес з «нарфронтівським» нардепом Андрієм Іванчуком). У 2016 як і по рейкам «дельта» просіла, а у 2017 року знову почала рости.
Тож криза скінчилась і вітчизняного виробника знову можна підтримати мільярдом-другим? Або пропонуйте в коментарях ваші версії наших графіків.
Юрій Ніколов, «Наші гроші»