Аграрний фонд позичить 7 мільярдів, на обслуговування яких піде його 10 річних прибутків
15.06.2017   //   523 Переглядів

ПАТ «Аграрний фонд» планує в 2017 році отримати в якості довгострокових кредитів шляхом випуску облігацій 5,00 млрд грн.

Про це свідчать дані фінансового плану АФ, який поданий на розгляд урядового комітету під головуванням першого віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва.

В фінплані вказано, що розмістити облігації заплановано в третьому кварталі з відсотковою ставкою на рівні «ставка рефінансування НБУ +3%», що складе 17%.  Витрати на обслуговування цього кредиту складуть в поточному році 283,33 млн грн.

Ще підприємство запланувало витратити 323,00 млн грн. на обслуговування короткострокового кредиту в сумі 1,70 млрд грн., який заплановано взяти під відсоткову ставку 24% річних. Підприємство пояснило, що кредити підуть на виконання функцій, покладених на Аграрний фонд.

В експертному висновку щодо цього пункту фінплану АФ вказано, що заявлена кредитна політика потребує додатково пояснення: витрати на обслуговування запланованих цього року кредитів складуть 606,3 млн грн., а вже наступного рок у- біля 850 млн грн., що значно знижує показники рентабельності підприємства.

Минулого року АФ  вніс на подібні фінансові витрати лише близько 5 млн грн.

На 2017 рік чистий дохід підприємства запланований на рівні 91,45 млн грн., що на 88% більше, ніж показник 2016 року. Але цей показник міг бути більшим – на його формування вплине відрахування до резерву сумнівної заборгованості 643,79 млн грн. Це також вплине на зниження на 26% коефіцієнту рентабельності.

При узгодженні позицій не було враховано зауваження Мінфіну, що виплата дивідендів зменшиться в 3,2 рази – до 24,36 млн грн.

Заробітна плата голови правління ПАТ «Аграрний фонд» в поточному році виросте майже втричі – з 45 тис грн. до 128,7 тис грн. Середня зарплата інших працівників підприємства виросте на 17% – до 30,7 тис грн.

В пояснювальній записці підприємство пояснило, що збільшення зарплатні працівникам спричинене введенням квартальної системи преміювання, яка буде заснована тільки в разі перевиконання планових показників. Підвищення рівня зарплат також підприємстов пояснило мотивувальним кроком.

В лютому 2015 року головою правління «Аграрного фонду» уряд призначив Андрія Радченка, який за місяць до того був призначений заступником керівника підприємства.

Після призначення Радченко заявив, що в кінці лютого-на початку березня 2014 року попереднє керівництво розмістило 2 млрд грн. підприємства на депозиті в «Брокбізнесбанку», в який невдовзі була введена тимчасова адміністрація. Банк тоді знаходився під контролем оточення бізнесмена-втікача Сергія Курченка. Прокуратура звинувачує в цій оборудці колишнього першого заступника голови Нацбанку України Бориса Приходька та екс-голови правління «Аграрний фонд» Олександра Кірюка.

«Агарарний фонд» з минулого року володіє майже 3% в «Банк «Український каптіл». Фонд отримав акції напередодні заяви про спільну програму з цим банком фінансування аграріїв. Було анонсовано, що АФ і фінустанова вкладуть в програму по 200 млн грн. кожен, кредити будуть видані під 12% річних. Оскільки такий відсоток є низьким, то держава якимось чином компенсуватиме збитки банку. У відкритих джерелах відсутня інформація про результати реалізації заявленої програми.

Мажоритарними власниками «Українського банку» є Сергій Бєлашов та його родина. Бєлашов має зв’язок з колишніми акціонерами «Українського капіталу» Олексієм та Антоном Дуб асами. Батько братів Дубасів – Богдан – взимку 2014 р. був заступником коменданта Майдану Степана Кубіва.

Минулого року акціонером на короткий час став і заступник Держу правління справами президента Євген Сарнацький, але вже вийшов зі складу власників. Щоправда, ними залишилися його партнери по Фінансово-промисловій групі «Атіка» –Вадим Кузнецов і Катерина Гребенькова. Син Сарнацького – Павло Сарнацький, Павло Сарнацький зпомічником нардепа від БПП Сергія Тригубенка, що є одним з ключових персонажів у групі президентського бізнес-партнера Ігоря Кононенка. Минулого року в  ЗМІ з’явилась інформація, що Тригубенко змінив вугільну промисловість на кураторство аграрного сектору.