Будівельники «Окко» виграли 167 мільйонів на будівництво для армії по ринковим цінам
Міністерство оборони України 12-13 грудня за результатами тендерів уклало з ТОВ «Вінницька будівельна компанія» («ВБК») дві угоди про будівництво на загальну суму 166,78 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».
За 120,99 млн грн. збудують 11 казарм табірного містечка для розміщення бригади у польовому таборі 235 Міжвидового Центру підготовки підрозділів у с. Михайлівка (Улянівка) Миколаївської області. Серед них буде одна казарма для жінок.
Ще 45,79 млн грн. відписали на реконструкцію будівлі клубу під штаб у військовому містечку 217 по вул. Фонтанська дорога, 14 в Одесі.
Ціни на загальнобудівельні матеріали у кошторисах відповідають ринковим. Наприклад, природний рядовий пісок оплачується по 66 грн. за кубометр. Ще 125 грн. за кубометр коштує його доставка до місця будівництва, однак на яку відстань його везуть – невідомо.
Щебінь фракцiї 40-70 мм марки М400 із доставкою коштує 321 грн. за кубометр, а будівельне негашене грудкове вапно першого сорту – 1 601 грн. за тонну.
Роботи на обох об’єктах мають виконати до кінця 2018 року.
Ціна більшої угоди нижча за очікувану вартість закупівлі на 12%, меншої – на 16%.
На торгах щодо казарм конкурентами були Дніпропетровська філія №1 ТОВ «Будівельно-монтажний трест Дніпро-Інвест-Буд», ТОВ «Южцентрострой-1», ТОВ «Боспорус», ТОВ «Ріст», ТОВ «Будівельна компанія «Прогрестехбуд» і ТОВ «Спецстройальянс». На іншому тендері переможець змагався із МП ТОВ «Коро», ТОВ ВТП «УкрБудІнвест» і ТОВ «Одесакомунекологія».
«ВБК», якою керує Микола Кравчук, вперше виграла тендери. Її заснували Сергій Стоянський та Олег Морфид у 2004 році на базі ЗАТ «Нафтобудсервіс». Нині вона оформлена на львівське ТОВ КУА «Актив», засновниками якого є Ігор Таранський, Анатолій Гурський, Іван Коцьо, Богдан Куспісь.
Раніше ЗМІ повідомляли, що частку «ВБК» має ТОВ «Універсальна інвестиційна група», яке контролюється Віталієм Антоновим. Зараз фірма-переможець зареєстрована по вул. Залізнична, 13 разом із вінницькою філією концерну «Галнафтогаз» Антонова («Окко»), для якого вона будувала автозаправні станції.