http://umoloda.kiev.ua/number/0/2006/100588/

Правоохоронці у четвер затримали Бориса Крука – сина екс-депутата Верховної Ради Юрія Крука, в рамках кримінального провадження за підозрою екс-генпрокурора Віктора Пшонки у відмиванні коштів.

Про це повідомив начальник департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк, повідомляють “Українські новини”.

Затриманому пред’явлено підозру в посібництві при відмиванні коштів екс-генпрокурором Пшонкою.

Нагадаємо, що батько затриманого, Юрій Крук був депутатом Ради 7-го скликання від групи “Економічний розвиток”. У парламент пройшов як висуванець Партії регіонів в одномандатному окрузі №143 в Одеській області.

Борис Крук є середнім сином Юрія Крука, який на відміну від інших своїх братів найменше “засвічений” у скандалах, оскільки не перебував на держслужбі. Якщо його старший брат В’ячеслав встиг обійняти посади заступника міського голови Одеси і заступника міністра екології, а молодший брат Юрій – посади начальника портів “Южний” та “Іллічевськ”, то Борис Крук уникав такої публічності і за даними слідства, тихенько займався конвертаційнми центрами в Одесі, тобто “відмиванням” коштів серйозних клієнтів.

З родиною Круків протягом років була пов’язана низка скандалів щодо контролю потоків контрабанди у Причорноморському регіоні, махінацій з ПДВ, організацією конвертаційних центрів тощо.

Віктор Пшонка втік із Києва 22 лютого 2014 року. За останніми даними, він перебуває в Росії. Пшонку оголошено в розшук, йому інкримінують заволодіння протягом 2010-2014 років бюджетними коштами в особливо великих розмірах, виділеними на зведення нової будівлі ГПУ, організацію умисних вбивств на Євромайдані взимку 2013-2014 рр., зловживання владою
або службовим становищем тощо.

А так – я за не надто популярне часткове та тимчасове (і певно оплатне) делегування певних суверенних функцій держави назовні. Хоча б для проведення конкурсів, які мали б проходити за однаковими умовами для всіх претендентів. Та для встановлення окладів, відповідних функціям, навантаженню та відповідальності новопризначених. Цілком припускаю, що “ті працівники правоохоронних органів, які незважаючи ні на що не скурвились” такі тести пройшли б.

І щоб обгрунтувати недоумство. Чи беруть журналісти до уваги те, коли саме було придбане авто, або подубований будинок? Під час перебування на посаді чи до того?
Чи перевірили журналісти, чому у героїні вказаної оповіді офіційна зарплата вища, ніж у керівника прокуратури? Чи перевірили журналісти, як перерозподіляється фонд заробітної плати?

Ви впевнені, що прокуроська корупція – поодинокі випадка, що прокурорські (суддівські, міліцейські) родини – це нормальна практика та що більшість прокурорських працівників є чесними та сумлінними особами, до корупції непричетними. І тому неможна ярликуапи всіх членів системи за способом життя деяких з них

Я вважаю, що нинішня прокурорська система є спотовреним продовженням радянської всесильно-каральної прокуратури. Спотвореної непотизмом та тотальною корупцією, котрі стали корпоративною нормою. Чесні прокурори, що живуть на свою зарплату та маючи відповідні повноваження не “допомогають порєшать” за “подяку” є вийнятом.

Втім, це не лише прокурорська проблема. Вся “Корпорація “Провосуддя”, з адвокатурою включно, страждає на ту ж хворобу.
А найбільша печаль в тому, що корупція, як на мене, була та залишається морально прийнятною нормою та як була, так і лишається основним державотворчим чинником сучасної України.