Основное внимание хотелось бы обратить на минимальную, можно даже
сказать, микроскопическую содержательность Стратегии при большом объёме
документа. Честно говоря, просто прочитать эти 39 страниц весьма непросто,
Если в первой части, объясняющей, что такое есть Национальная система ИС,
всё ясно и конкретно, то во второй, основной части, где собственно и идёт речь
о цели, стратегических направлениях и основных задачах Стратегии, всё пусто,
туманно, нудно и напоминает позабытые уже постановления съездов и
пленумов КПСС. «Усовершенствование механизмов, повышение уровня,
развитие сотрудничества, продолжение гармонизации, обеспечение высокого
уровня, продолжение процесса, дальнейшее укрепление, улучшение
стимулирования…» – вот предлагаемые Стратегией будущие действия. А
итогом таких действий, как предполагается в разделе VI документа, будут такие
же «результаты от внедрения Национальной стратегии», вроде такого:
«внедрение Национальной стратегии …даст возможность обеспеспечить
содействие улучшению конкурентоспособной предпринимательской среды…».

Как ни вчитывайся, а конкретики во второй части документа наберётся
максимум на пол-страницы.

Именно это и разочаровывает. Если это стратегия развития, то почему в
ней нет жизни, почему не отражены чаяния авторов и изобретателей,
собственников прав, патентных поверенных, всех потребителей продуктов,
производимых ГСИС?

Краеугольным камнем, тормозящим развитие системы ИС в
Украине является закрытость этой системы и присущая ей коррупция. А
это ни при каких иных положительных составляющих (например, солидной
нормативно-правовой базе) не способствует прогрессу, и кроме прочих
негативных последствий, постоянно вымывает и так скудные финансовые
ресурсы у заявителей, правовладельцев, патентных поверенных. Вот лишь
некоторые болевые точки.

Взять, например, базы данных. Украинский институт интелектуальной
(ещё недавно промышленной) собственности (далее Укрпатент), как экспертное
учреждение-монополист, нагло пользуется монополией, создав для отмывания
денег филиал института – Украинский центр инноватики и патентно-
информационных услуг ( далее Укрципип). Десятки миллионов гривен в год
выкачивает этот ципип у заявителей, проводя поиски по базам данных
Укрпатента или ускоряя экспертизу, стыдливо завуалировав последнюю услугу
в формулировку «подготовка документов для проведения экспертизы заявок в
установленный срок». Хотите знать, какая проблема волнует и какой ужас
преследует по ночам директора Укрципипа? Проблема «куда приткнуть
деньги» и ужас, что кто-нибудь когда нибудь по настоящему проверит, куда эти
деньги уходят. А уходят они на “выполнение” никому впоследствии не
нужных, т.н. научно-технических работ, тематика которых высасывается из
пальца, на завышенные в разы затраты на проведение научно-практических
конференций, издание годовых отчётов ГСИС. Пришло время открыть базы
данных не только для Укрципипа, этого паразита на теле ИС, а и для всех
желающих ими пользоваться за разумную плату. Вот что обязательно должно
стать одним из приоритетев Стратегии. Кстати, открытие баз данных
Укрпатента – одна из рекомендаций профильного комитета Верховной рады
Украины. Но не спешит г-жа Жаринова открывать базы данных, а решает
ликвидировать Укрципип с 20.08.15г., навсегда похоронив следы финансовых
махинаций: нет предприятия – нет проблемы. Но курочку, несущую золотые
яйца, жалко, поэтому все функции Укрципипа перейдут к одному из
структурных подразделений Укрпатента. Таким образом, имеем ликвидацию
коррупционной схемы исключительно на бумаге.

Общественность обеспокоена также положеним дел в судебной
экспертизе, влияние которой возросло многократно благодаря устаревшему
законодательству и попустительству ГСИС, не проявляющего внимания к
разработке необходимых нормативных актов. Сложилась ситуация, когда
судьи, имеющие специальное образование в сфере ИС, боятся выносить
решения без заключений судебного эксперта. В то же время, благодаря
«научным подходам» некоторых судебных экспертов, таких как уважаемые
господа Дорошенко, Стародубов, даже во время произношения слов «судебная
экспертиза», хочется и плакать, и смеяться. У нас судебный эксперт запросто
вынесет решение, где уверенно на «белое» скажет «чёрное» и наоборот. Кстати, ещё один мощный пылесос, вытягивающий средства из карманов
правообладателей и патентных поверенных. Что уж говорить о самих судах.

Конечно, коррупция в судах – это общегосударственная проблема, но свою
лепту в её решение может и обязана внести ГСИС, например, активно участвуя
в люстрационных процессах, отказываясь от сотрудничества с одиозными
судьями.

Исключительной прерогативой ГСИС является кадровая политика,
прогрессивные контуры которой обязательно должны быть заложены в
Стратегию. Иначе многие полезные новаторские идеи так и останутся на
бумаге в силу объективной реальности: кадры со старым мышлением не могут
адекватно воспринимать новшества, более того, будут всячески противиться
им. Поэтому сегодня в государстве ставка делается на молодых,
высокообразованных и порядочных людей. При этом сама процедура
назначений должна носить открытый характер и проводиться на конкурсной
основе. Вот и в «Плане мероприятий по предупреждению и профилактике
коррупционных правонарушений в ГСИС Украины на 2015-й год»,
опубликованом на сайте ГСИС, записано: «Обеспечивать качественный подбор
и расстановку кадров на основе непредвзятого конкурсного отбора».

Превосходно сформулировано. А как же на деле?
На деле получается так, как в поговорке: дурной пример заразителен. Как
назначали главу ГСИС, так и она осуществляет кадровые назначения – скрытно,
келейно, без обсуждения претендента в экспертной среде, не считаясь с
мнением трудового коллектива и общественности. Какой там «непредвзятый
конкурсный отбор», определяющим принципом является свой – чужой. В
комментариях к моей публикации «Третий майдан не за горами, или за что
боролись, на то и напоролись» от 08.12.14, опубликованной на сайте
«Народного корреспондента» (далее Статья), некоторые авторы, сознательно
закрыв глаза на нарушения процедуры назначения г. Жариновой, апеллировали
к её профессионализму, дословно: «Надежда на улучшение и развитие у нас
появилась только с назначением Жариновой, т.к. это настоящий профессионал,

С возвращением Аллы Геориевны – появилась надежда, что справедливость все
же существует и все будет замечательно и в Укрпатенте и в сфере ИС». Да,
действительно, справедливость имела бы шанс, если бы всё определялось
исключительно профессионализмом. Кстати, о профессионализме кого бы то
ни было речь в Статье вообще не идёт Речь идёт исключительно о том, что не
даёт нам, простым гражданам, цивилизованно жить – о коррупции. Ведь нам не
легче от того, что и Бойко с его вышками, и Ставицкий с его золотом (примеров
не счесть) профессионалы своей отрасли!

Вот недавние примеры «профессионализма». г. Жаринова назначает и.о.
директора Укрпатента сначала Иваненко П.И., потом Левченко О.А., а через
время Полонскую Н.А. И это всего за пол-года. Вместо назначения на
должность, в отношении Иваненко правильно было бы применить пункт 15
«Плана мероприятий по предупреждению и профилактике коррупционных
правонарушений в ГСИС Украины на 2015 год», гласящий: «Вжиття
необхідних заходів щодо припинення виявлених корупційних правопорушень
працівників Державної служби інтелектуальної власності…». Не так давно
Укрпатент потерял безвозвратно около 57 млн. грн, которые ушли в ВБР
(Всеукраинский банк развития (Януковича младшего).Это случилось в момент,
когда уже было понятно, что вышеуказанный банк практически банкрот.
Договор с ВБР подписал не кто иной, как г-н Иваненко, заведомо зная о
предстоящей кончине банка (всё таки его жена Иваненко Наталья является
директором Департамента нормативно-методологического обеспечения
банковского регулирования и надзора Национального банка Украины), Мог ли
просто допустить оплошность этот «профессионал»? Сведущие люди
исключают такой вариант. Тогда какова цель этой нехорошо пахнущей
«операции»? Оставим право правоохранительным органам и трудовому
коллективу института задать этот вопрос нашему герою. Попутно лишь
заметим, что история знает массу примеров негласного возврата
«профессионалам» части утерянного в лопнувшем банке. В итоге: ВБР лопнул,
миллионы не вернуть, Иваненко преспокойно греет кресло заместителя
директора института

Назначеный вслед за Иваненко и.о. директора г-н Левченко не являлся
специалистом в области промышленной собственности, и что самое
неприятное, в очередной раз с коллективом института, неимоверно уставшим
от смены директоров, так никто и не посоветовался..

В то же время перспективная молодёжь в институте годами сидит на
одном и том же месте, без продвижения по служебной лестнице. Невозможно
пробить стену ветеранов-пенсионеров, ничем не выкурить их с тёплых
местечек, они профессионалы, неприкасаемая каста. Так гласит железное,
выработанное за годы руководства Укрпатентом г-жой Жариновой, правило.
Вот и сейчас и.о. генерального директора института назначена представитель
«молодого» поколения, пенсионер со стажем Полонская Н.А., известная
многолетним стоянием у руля пресловутого Укрципипа, т. е. «профессионал»
высочайшей марки в схемах отмывания украденных денег. Ну неужели во всём
Укрпатенте нет молодых, перспективных специалистов? А среди
высококвалифицированных патентных поверенных? Не подходят по той же
причине, они не свои. Зато очень даже подходит иная «перспективная
молодёжь»: бывшие заместители директора института, господа пенсионеры
Глухивский Л.Й., Горнисевич А.М., вернувшиеся в институт пару месяцев
назад помощниками замов. Вызывает, мягко говоря, удивление возврат на
должность заместителя директора г-на Бочко С.С.. Его «деловые и
человеческие качества» уже находят применение в государственных закупках,
в экспроприации всего, что плохо лежит. Он преданный, свой.

Вырисовывается какая-то уныло-застойная картина руководящего звена
Укрпатента: кругом вокруг ветераны, набившие руку на строительстве
отводных каналов от институтской финансовой реки к собственному карману,
которые и разрабатывают стратегии развития, подобные той, о которой
соственно эта статья.

На заметку Айварасу Абромавичасу. Очень простой и действенный
способ борьбы с коррупцией – ликвидировать почву для её произрастания, в
нашем случае – вернуться к режиму финансирования Укрпатента периода 2000-2001 годов, а именно: заявитель платит не в институт, а в госказначейство, и уже государство решает, на какие программы развития и сколько средств
необходимо выделить, является ли, например, целесообразным
финансирование автомобилей для руководства института, используемых в
основном не по назначению?

Как видим, без кардинального изменения кадровой политики ГСИС идти
в ногу со страной, ставшей на путь радикальных реформ, вряд ли удастся.

Поэтому рассматриваемая Стратегия без этого никак не обойдётся.

05.11.14 розпорядженням Кабміну на посаду Голови Державної служби інтелектуальної власності України (далі ДСІВУ) призначено п. Жарінову А.Г. Ну, скажете ви, звичайна справа. Але це тільки ззовні. Заглянемо трохи за лаштунки, і подивимось детальніше на це приначення: по-перше, як це було зроблено, і по-друге, звідки виплила ця панні.
Все сталося зненацька, і чиновники, що мали бути причетними до цієї справи, і досі в ступорі – голова одного з центральних органів державного управління з`явиляється, як чорт з табакерки. Без належного по процедурі проходження документів, без узгодження кандидатури з міністерством економічного розвитку і торгівлі, якому підпорядкована ДСІВУ, без розгляду на засіданні Кабміну, без Адміністрації Президента, не кажучи вже про якісь там конкурси, обговорення кандидатур із зацікавленою частиною суспіпьства… Коротше, підпис п. Яценюка на розпорядженні (незалежні юристи наголошують, шо потрібна постанова) Кабміну, і справа у капелюсі. Чиновники подейкують, що такого не було навіть при «злочинній владі», в тому числі стосовно тих кандидатів на посади, за якими тягнеться шлейф незакритих кримінальних справ (як в нашому випадку).
Присмаку скандалу додає цій справі той факт, що п. Яценюк є учасником нинішньої коаліційної епопеї. І якщо вірити ЗМІ, коаліція ще не домовилась про посаду міністра економічного розвитку і торгівлі, без якого вирішувати таке делікатне питання щоменше аморально. Більш того, коаліціянти уже погодили норму угоди про те, що міністри у новому уряді самотійно мають формувати команду. Це що ж виходить, п. Яценюк уже не має наміру перетворюватись, з прем`єра “камікадзе» на нормального?
Так як же стався такий неймовірний камбек?
п.Жарінова – людина не нова для сфери інтелектуальної власності (далі ІВ). На протязі багатьох років вона очолювала Український інститут промислової вдасності (далі Укрпатент) – заклад експертизи заявок на видачу патентів/свідоцтв на винаходи, промислові зразки, торговельні марки, який є ключовим для функціонування всієї системи ІВ. У 2012 році наша героїня була звільнена «за власним бажанням». Лапки тут ось до чого. В Укрпатенті знають, як довго і нудно ДСІВУ вимагала і вмовляла написати її таку заяву, і що насправді причиною звільнення є остаточна втрата п. Жаріновою і її оточенням відчуття різниці між державною і власною кишенею, простіше кажучи, банальна корупція. Як жар-птиця є недосяжною для простих птахів, так і Жарінова є заслуженим майстром спорту по будуванню схем переводу зароблених Укрпатентом коштів на власні потреби. Зауважте, на секундочку, річний бюджет Укрпатенту приблизно 250 млн. грн., і тільки «проффесіонал» може його «переварити», але про це трохи нижче.
Як ви думаєте, де дуже швидко опинилась така щука, викинута на берег? Правильно, знову у річці. Несподівано очолила інститут післядипломної освіти (ІПО) Київського національного університету будівництва та архітектури (КНУБА), хоча не мала раніше до нього ніякого відношення. Плюс стала завідувачем кафедри менеджменту організацій та адміністрування ІПО КНУБА. Згодом – проректором з навчальної роботи та соціально-економічного розвитку, плюс головою комітету з конкурсних торгів КНУБА. Оце так да, скажете ви, мені б прийти у ВУЗ, який сподобався, написати заяву, і випередити всіх «лохів», що працюють там десятками років. Відповімо: так буває, але не з усіма. Тільки з тими, що мають хист до опрацювання грошових потоків, та давніх друзів, які в цьому теж мають рацію.
Таким другом виявився ректор КНУБА Куліков П., відомий раніше, як заступник і права рука одіозного ідеолога «русскава міра» Дмітрія Табачника, який і впихнув Кулікова, всупереч протестам викладачів і студентів, на посаду ректора. Кулікову потрібна була своя людина, особливо на посади, пов`язані з грошовими потоками, і вона з`явилася. Як кажуть, зірки зійшлись. Але, якщо взяти до уваги деякі нюанси, наприклад, те що Куліков О.(син Кулікова П.) є кумом Жарінової А., і разом з її родичем Жаріновим В. є також співвласником ТОВ «Імунітет та здоров`я», а його жінка Кулікова А. отримала посаду в Укрпатенті завдяки Жаріновій А., то стає зрозумілим, що зірки вирішують не все.
Не все вирішують, але зійтись можуть знову, що і сталось з нашою героїнею. Коли студенти КНУБА висловили недовіру ректорату і почали публічно задавати неприємні запитання, типу «а куди ділись п`ять мільйонів бюджетних коштів» https://www.youtube.com/watch?v=nHz5f0_2ahA, коли стало ясно, що Куліков П. піде, у цей же час звільнилось місце голови ДСІВУ, і у Жарінової з`явився шанс: по-перше, повернутись у рідну стихію, а по-друге, уникнути неприємних запитань студентів.
З одного боку, шанс був, з іншого – претендентів багато. Питання, як їх обійти. За «злочинної влади» вирішувалось все просто, посади продавались, і вигравав той, хто більше заплатить. Але для цього потрібно було ще й «вийти» на потрібну людину, запропонувати схему, щоб було «красіво»… У цьому наша героїня дока. Але зараз інший час, скажете ви. Час інший, але змінилось мало що.
Фокус з призначенням Жарінової за скороченою процедурою пояснюється просто. Просто зайшов Голова Верховної ради до Прем`єр-міністра і попросив призначити хорошу людину на хороше місце, а Прем`єр-міністр, як товариш Голови Верховної ради по партії-переможцю на парламентських виборах відмовити не зміг. Ну, не даремно ж вони стояли поруч на Майдані, а це не те питання, за яке «кулю в лоба».
Чому попросив Турчинов? Достеменно не відомо, тут тільки ворожити. Може, по доброті душевній? Віруючі люди завжди відповідають добром на добро. Ти допоміг церкві і тебе не забули. Достеменно відомо одне: підпис нинішнього (а може й майбутнього, чим чорт не жартує) Прем`єр-міністра стоїть на документі, прийнятому у ганебний спосіб. Проти таких методів і виступав Майдан, на якому теж стояв підписант. І якщо слова «Майдан» і «совість» щось для нього ще значать, тоді нема сумніву, що ропорядження від 05.11.14 №1074-р буде найближчим часом скасовано.
А тепер інформація для майбутнього міністра економічного розвитку і торгівлі, щоб він розумів, з ким йому доведеться працювати, якщо згадане ропорядження залишиться в силі і жар-птиця таки буде гордо парити у небі ІВ.
Щоб зрозуміти, чого чекати, трошечки, всього на четвертинку ока, відкриємо завісу діяльності Укрпатенту за директора Жарінової А. Всього декілька пробних кадрів. При цьому пам`ятаємо: для того, щоб пізнати смак борщу з цієї кастрюлі, не треба їсти його увесь – достатньо кількох ложок.
На переклади науково-технічної та нормативно-правової документації щорічно у кошторисі Укрпатенту передбачається близько 1,5 млн.грн. Кому доручити цю відповідальну роботу? Хто виграє тендер? Звісно, найкращі, найрозумніші. Всі роки незмінним виконавцем цих робіт є ТОВ «Київська редакція перекладів» /К.Р.П./, де співвласником Жарінов Ю.І. – чоловік нашої героїні. Цікава ще пара деталей: обсяги перекладеного настільки великі, що угледіти їх на папері не може жодна комісія, а в електронному вигляді вони губляться у нетрях автоматизованих систем Укрпатенту так, що і спеціаліст не знайде. «Пощупати» об`єм виконаних робіт руками не можна, залишається тільки акт, підписаний обома сторонами. А хіба сторони вороги собі? Ясна річ, підпишуть, і візи поставлять відповідальні особи Укрпатенту, тому що директорка їх не обідить, тут так заведено. Ні, не все так погано, щось таки перекладалось. Але не зрозуміло, хто в тих роботах був більше задіяний – /К.Р.П./ чи сам Укрпатент, що має своїх досвідчених перекладачів. Загалом, як казав В.Висоцький у відомому серіалі: «Это ж Клондайк, Эльдорадо!»
Буває, що і в головах, затуманених жагою збагачення, настає просвітління, і люди починають діяти обережніше. Коли факт участі Жарінова Ю.І. у ТОВ К.Р.П./ став «відєн до нєпрілічія», його вивели із числа засновників, а фірму перейменували у ТОВ «Науково-технічні переклади». Як же ж жити далі, спитаєте ви, на одну зарплату? Та ні, замість Жарінова Ю.І у нову-стару фірму включили п. Щербакову О., яка сьогодні вже упевнено обживає у ДСІВУ кабінет першого заступника Голови. Так, «узок круг этих революционеров».
Загалом, кадрова політика в Укрпатенті часів Жарінової А. відрізнялась «виваженістю» і «принциповістю». Основне гасло «своїм – м`ясо, чужим – роги і копита» виконувалось неухильно. В результаті зараз Укрпатент можна порівняти з вуликом: як у вулику всі бджоли родичі, так і в інституті родич на родичеві сидить і родичем поганяє. Взяти хоча б головного бухгалтера Пасічніченко Л.. Це ж як треба служити державі, щоб досягти такого: на державному підприємстві, як на своєму власному, працює вся рідня. Дочка Тетяна в експертизі, жінка брата Людмила завгоспом, дві племінниці Світлана і Тетяна – одна заступником головного бухгалтера-начальником відділу, друга провідним бухгалтером, ще одна племінниця Тетяна у відділі формування баз даних. А якщо прийняти до уваги, що чоловік і друга дочка теж свого часу працювали тут, і що в інституті це має ознаки масовості, виникає закономірне питання, а як тепер буде у всій ДСІВУ?
На цьому поки зупинимось, бо не маємо наміру лякати майбутнього міністра економічного розвитку і торгівлі об`ємом завдань по розчищенню цих «авгієвих конюшен» Укрпатенту. Тим більше, йому і так буде дуже складно це робити з огляду на те, хто прийшов керувати ІВ в Україні. Принагідно зауважимо – найкращим, що сьогодні може бути зроблено для лікування хворого, є повернення до режиму фінансування Укрпатенту періоду 2000-2001 років, а саме через Державний бюджет. У такий складний час для України такий шматок у 250 млн. грн має контролювати і розподіляти Держава. Тільки так можливо направити грошовий потік не у кишені керівників Укрпатенту, а на суспільні потреби – армію, дітей, пенсіонерів.

Втручайтеся та рятуйте галузь інтелектуальної власності!!!