1. Необхідно максимально спростити кваліфікацію для учасників та вилучити всі ці нікчемні довідки: довідки з дпі, наявність обладнання, працівників,
досвіду виконання аналогічних договорів; наявність фінансової спроможності. Ви коли приходите в магазин в ж не перевіряєте, чи є борг у магазину перед державою, чи притягувався до відповідальності керівник магазину та інше. В магазині є товар, який вам потрібен, у вас є гроші. Все! Якщо вас влаштовує товар ви купуєте.

Що стосується довідок, я їх бачив багато і вони всі пишуться так: я учасник маю штат кваліфікованих працівників. А по факту у учасника працює лише бухгалтер та директор. Як правило такі довідки влаштовують замовника. Та на шо вони тоді потрібні? Для отводу глаз?

Досвід договорів. Учасник 1 укладає договір з будь-яким с.г., який фактично ніколи не виконується – ось вам і досвід.

2. Щодо реєстрів. По-перше виключення з торгів учасників по ч. 4 абз. 2 статті 6 ЗУ Про ЗЕК, не виправляє ситуацію, а лише ускладнює роботу для виробників, які були внесені в реєстр та для ФОПів які працюють на регіональних ринках. Прокладкам фактично пофігу, внесли її в реєстр, створили нову прокладку. А з тієї АМК навіть штраф стягнути не може, бо на неї нічого немає.

Щодо довідок про відсутність судимості, таж сама фігня – ну є на людині судимість, та він взяв та на жінку зареєстрував фірму і все.

3. Що стосується повязаних осіб. На даний час замовник обмежений у встановленні цієї обставини
лише тими документами, які учасники подають у складі своїх пропозицій
конкурсних торгів, зокрема статутом. Як правило, якщо у статуті зазначені
однакові засновники – юридичні або фізичні особи, яких однозначно можна
ідентифікувати, зокрема по ідентифікаційному коду, без всяких сумнівів Замовник зобов’язаний відхилити пропозицію пов’язаної особи. Однак ситуація змінюється коли, наприклад, керівниками учасників є особи, з однаковими прізвищами. В даному випадку, Замовник позбавлений можливості встановити чи є ці особи
рідними, або ж це лише однофамільці. Крім того, наприклад мова може йти про
осіб, які пов’язані родинними зв’язками, однак мають різні прізвища. Тобто,
фактично замовник своїми силами не може однозначно встановити наявність
родинних зв’язків. І навіть законодавче врегулювання питання розкриття
інформації по бенефіціарам не зможе усунути цю проблему. Наприклад, родичами можуть бути особи на рівні будь-якої ланки в структурі засновників
(бенефіціарів) учасників. Що з об’єктивних вищеназваних причин може бути не
враховано замовником.

4.Щодо забезпечення пропозиції конкурсних торгів то має бути встановлена максимальна межа суми цієї гарантії не тільки у відсотках від очікуваної вартості, а якесь порогове значення наприклад 1 мільойн гривень. Оскільки значні розміри забезпечення також створюють перешкоди учасникам, в першу чергу середньому бізнесу.

5. Заборонити замовникам відхиляти за формальними обставинами – 100% потрібно, оскільки то шрифт не той то вигляд не такий і відхиляють найдешевшу пропозицію.

6. Гроші сплачені за скарги, які подаються в АМКУ мають повертатись скаржнику! у разі якщо його скаргу задоволено. При цьому ці гроші стягувати з замовників! І ще на моє переконання, розмір скарги необхідно визначати не фіксованою сумою, а відсотком наприклад від очікуваною вартості. Таким чином, це ускладнить подачу скарг, направлених на зрив процедур закупівель.

7. Держава має 100% гарантувати оплату за ті товари, що придбає на торгах. Без всяких відстрочень платежів. Сьогодні товар, сьогодні гроші. Це буде сигналом бізнесу, що в торгах вигідно брати участь.

8. Проблема прокладок, повязаних осіб та інше буде вирішена, як тільки ринок відчує що в державних торгах вигідно брати участь, через спрощення самих процедур та через 100% оплату за товар.

2. Перепрошую, це типові проблеми індіанців. Ну не так вже й важко перевірити документи, які можуть принести прибуток з держкоштів. Більш того, коли ти точно знаєш, що їх тяп-ляпне оформлення автоматом призведе лише до збитків.

“на вимогу ДФІшників яку прописуємо” – з якого рожна ДФІшники вимагають замовника, відповідального за складання ДКТ щось проптсувати? І з якого рожна Ви їх слухаєте?

Тема реєстрації – цікава. Проте – все тече, все змінюється, все продається та ліквідовується. )

2. От зараз проглянув “проколи” Учасників: замість балансу та звіту про фінансові результати учасник поклав два баланси Ф-1. чисто автоматична помилка. Другий випадок: в ДКТ прописана форма довідки в довільній формі по ст. 17 та 28 (ч.7) і наведений зразок цієї форми – тільки встав назву учасника. Учасник же надає довідку про те що не був “засуджений за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку”. Бо надавав на якісь інші торги а про загальну довідку (на вимогу ДФІшників яку прописуємо) забув. Або інший забув поставити печатку в місці прошивання ПКТ. Або поставив печатку на оригіналі довідки з податкової (хоч і просив копію). Або замість довідки про банкротство з мінюсту поклав Витяг з реєстру з інформацією, що не банкрот:”Так юрист сказав, що пройде!” І це завод-виробник! Ось про такі я ляпи. І якщо Ви згадуєте про податкову, то чому б і податківцям не спростити варіанти ляпів? Чому на них рівнятися – хай рівняються на нас!
А що варто, наприклад 1 раз зареєструватись учаснику в загальній системі торгів і далі подавати тільки необхідні для оцінки цінові та технічні характеристики? Тільки не потрібно про ТПУ і її сертифікати по кілька тисяч гривень. Добре?

2. Чомусь (с), якщо я приміром лажану в податковій звітності – однозначно отримаю свою санкцію.
Чому у доступі до привілеїв має бути інакше?
Хоча, “людський фактор”, звичайно, може спрацювати – якщо я “по-людськи зрозумію” податківця, також “ввійду в положення” та врахую його жебрацьку зарплатню. )

3. Це загальний тренд, детально описаний ще Салтиковим – Щєдріним. З урахуванням місцевих особливостей та досвіду Майдану-04.