Україна мала продавати Китаю зерно по кредитній угоді на $3 мільярди з «пільговою маржею» $5 на тоні
27.03.2014   //  

Джерело в Міністерстві аграрної політики повідомило «Нашим Грошам» про деталі генерального договору між Китайською національною корпорацією машинної промисловості і генеральних підрядів (ССЕС) та ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» (ДПЗКУ), який датований 24 жовтня 2012 року.

Отриманий текст був актуальний станом на осінь 2013 року. За словами джерела, після того до договору могли бути внесені незначні правки.

У наявному тексті серед іншого передбачені наступні положення:

  • Постачання зерна починається з 2012 та/або 2013 року, та продовжується протягом наступних 15 років до 2027 або 2028 року;
  • ДПЗКУ надає ССЕС право реекспорту зернових до інших країн для їх легального перепродажу;
  • ДПЗКУ купує у ССЕС вироби, послуги та інші товари (включаючи пальне, міндобрива, речовини для захисту рослин, насіння, сільськогосподарську техніку та інші товари – що таке «інші товари» в наявних документах не уточнюється – «НГ»);
  • Річна кількість кукурудзи та інших зернових з еквівалентним значенням, що поставлятиметься ДЗПКУ, складатиме не менше ніж 4 мільйони метричних тон і не менше 6 мільйонів метричних тон на рік протягом наступних 15 років, з очікуваною загальною кількістю не менше 80 мільйонів метричних тон;
  • Щорічна сума договору ССЕС має становити від 1200 мільйонів доларів США до 1800 мільйонів доларів США;
  • Якщо ДПЗКУ не зможе поставити щорічний мінімальний обсяг по контракту, ССЕС матиме право повідомити про це Ексімбанк, щоб вони в свою чергу відкоригували суму надання кредитів відповідно до відношення суми кредиту (1500 мільйонів доларів) до фактичної щорічної поставки зернових) ;
  • Ціна на умовах поставки CIF 1 безпечний причал в КНР має розраховуватися з ціни ф’ючерсного контракту на відповідний період на Далянськії Товарній Біржі КНР шляхом вираховування ПДВ, імпортного мита, врахування якості та інші пов’язані витрати, що понесе ССЕС;
  • Спеціальна знижка/пільгова маржа складає п’ять (5) доларів США за тонну, якщо визначена ціна є конкурентоспроможною на міжнародному ринк;
  • Якщо ССЕС не в змозі придбати мінімальний річний об’єм в відповідності з цим Договором, ДЗПКУ продає залишок обсягу сама на власний розсуд та ССЕС не отримує спеціальної маржі (5 дол США за тонну) ;
  • Для формування премії на кукурудзу для експорту в треті країни будуть використовуватись данні Thompson Reuters, сторінка «WORLD CORN/MAIZE PRICES» (RIC: CORN/FWD01), рядок «US GULF 3YC FOB GULF». Отримана таким чином премія буде застосовуватися разом ціною на кукурудзяний ф’ючерс на Чикагській товарній біржі на відповідний місяць для отримання ціни на кукурудзу на умовах поставки FOB Україна. Ціна на умовах поставки CIF/CNF в треті країни буде отримана додаванням ринкового фрахту та пов’язаних витрат. Спеціальна знижка/пільгова маржа – п’ять (5) доларів США з тонни.

Також угодою передбачено яким чином мають бути витрачені $1,5 мільярди китайського кредиту у 2013-2017 роках:

  • Купівля китайських засобів захисту рослин в Україну – $275 млн;
  • Купівля китайських мінеральних добрив в Україну – $305 млн;
  • Купівля китайської сільгосптехніки в Україну – $55 млн;
  • Купівля китайського насіння в Україну – $350 млн;
  • Будівництво заводу з органічно-мінеральних добрив в Україні – $70 млн;
  • Будівництво заводу по виробництву засобів захисту рослин – $70 млн;
  • Будівництво центру сільськогосподарських ринків – $195 млн (будівництво гуртових агроринків в Україні за рахунок коштів дербюджету вели структури нардепа від Партії регіонів Юрія Іванющенка – «НГ»);
  • Сільськогосподарські відходи в альтернативних джерелах енергії (пелети) – $15 млн;
  • Будівництво портового елеватора – $165 млн.

Нагадаємо, у 2012 році ДПЗКУ та Експортно-імпортний банк Китаю домовилися про надання українській корпорації кредиту в розмірі $3 млрд, які планувалося направити на форвардні та спотові закупівлі зерна для подальшого постачання в Китай. Перший транш у розмірі $1,5 млрд компанія отримала на початку 2013 року. Друга половина кредиту, згідно з договором, є товарною і Україна зобов’язана на $1,5 млрд закупити китайські товари.

За словами першого заступника глави правління ДПЗКУ Роберта Бровді, до 3 грудня 2013 корпорація експортувала в Китай 1,5 млн тонн зернових.

Разом з тим, 25 лютого нардеп Геннадій Москаль заявив, що Китай збирається судитись з Україною за зрив контракту.

«… Всупереч домовленостям, Китаю було продано зерна на суму тільки 153 мільйонів доларів» , – повідомив Москаль.

При цьому, в обхід домовленостей з Китаєм, але на китайські гроші, за даними Москаля, ДПЗКУ поставила в Ефіопію зернові на $28 млн, в Монако – на $14 млн, до Саудівської Аравії – на $7 млн, Іран – на $24 млн, Кенію – на $11 млн, на Філіппіни – на $1,5 млн, до Швейцарії – на $61,9 млн, в Єгипет – на $26,3 млн і сирійським повстанцям – на $325 тис.

Посилаючись на митні документи, Москаль повідомив, що закупівлі зернових в Україні здійснювалися ДПЗКУ як для виконання китайського контракту, а згодом одержувачем зернових ставала не китайська компанія або зазначені нею підприємства. При цьому китайська компанія-оператор ССЕС, якій, згідно з кредитним договором, українська корпорація повинна була поставляти зерно, отримала тільки 180 тис. тонн продукції.

Новий міністр аграрної політики і продовольства Ігор Швайка 21 березня підтвердив, що Китай подав позов до України в лондонський суд щодо повернення кредиту у $3 млрд.