http://www.pravda.com.ua/news/2014/09/3/7036700/

Президент Франції Франсуа Олланд заявив про припинення постачання Росії першого вертольотоносця “Містраль”.

Про це повідомляє в середу агентство АП.

Агентство відзначає, що раніше в середу Олланд провів зустріч з комітетом оборони Франції, під час якої було зроблено висновок, що “не існує достатніх умов для поставки першого вертольотоносця” Росії.

“Рособоронекспорт” і французька компанія DCNS підписали контракт на будівництво двох вертольотоносних кораблів-доків (ДВКД) типу “Містраль” у червні 2011 року. Передача ВМФ Росії ДВКД-1 “Владивосток” була запланована на осінь цього року.

http://uainfo.org/yandex/363348-za-vdmovu-ukrayin-v-chlenstv-nato-nmechchina-za-velik-grosh-zbuduvala-naysuchasnshiy-navchalniy-vyskoviy-centr-pd-rostovom.html

Буває, що корисно бути таким собі “інформаційним Плюшкіним”, а я і є такий, збираю різні історичні анекдоти, цікавинки, висловлювання політиків, повідомлення власних джерел, лише одних власних інтерв’ю в мене зібралося купа – від бесід з Джульєтой Мазиной і Папой Римським до полонених режимом Каддафи лівійців и вимушених бомжів, які невідомо як виживають в нейтральній
зоні на Кіпрі.

Я до того веду, що буває дуже корисно мати архивні свідчення, щоб зробити вірний аналіз сьогодення. Так я викопав з минулого промови Путіна в Бухаресті
2008 року. Тоді цей саміт НАТО назвали самітом надій і скандалів. Надія
була на розширення альянсу за рахунок Албанії, Македонії, Хорватії, України і Грузії. Путін зробив все, щоб цього розширення не було.
Публічно ми всі чули лише промови. А що було за лаштунками саміту? Про це навіть ЦРУ не дізналося. Тоді. Зараз цій службі відомо, що за відмову Україні в членстві Німеччина за велики гроші (близько 150 млн.євро) збудувала найсучасніший у світі навчальний військовий центр під Ростовом, а Франція отримала замовлення на будування Містралів, озброєння танків Т-90 і поставки оптики для літаків і гелікоптерів. Ось вам ціна бухарестської змови. І УРОК.

Виктор ЧЕРНЫШУК

Волонтери, які допомагали армії, можуть сісти на 10 років. Якщо Кабмін не допоможе
Четвер, 24 липня 2014, 23:54

http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/24/7032916/

Польські бронежилети для Нацгвардії будуть знищені, а волонтери, що їх купили, можуть отримати до 10 років ув’язнення.

Як повідомив Фонд “Відкритий Діалог”, його волонтери вже передали понад 270 бронежилетів Збройним Силам України, у тому числі – перенесли на собі через польсько-український кордон. Цей метод називається “мураха”, і потребує багато часу та волонтерів для доставки більш-менш пристойної партії.

29 березня волонтери організували поставку великої партії бронежилетів найвищих стандартів – 4 категорії (НАТО). Однак польська прикордонна та митна служба затримали цю гуманітарну допомогу, що складалася з 42 куленепробивних жилетів. Причина – відсутність ліцензії на постачання такого обладнання.

На той момент представники Фонду вважали бронежилети засобом захисту. Згодом до бронежилетів додалася партія із 116 касок, які везли інші волонтери. Засоби захисту були придбані легально, за зібрані з дозволу польського уряду кошти волонтерів.

За інформацією від польських журналістів, у вівторок, 22 липня, заступник прокурора міста Замостя, що веде справу, перевів Романа Кушніра, Андрія Хавунко та ще більше десятка волонтерів Фундації зі статусу свідків у статус звинувачуваних.

Наразі затриманому водію та причетним волонтерам загрожує до 10 років ув’язнення за порушення митного законодавства, а саме ж обладнання буде знищене.

“Для вирішення проблеми та звільнення Романа і Андрія потрібно підтвердження призначення цих бронежилетів від українського уряду.Наразі ми очікуємо листа від уряду України про те, що вказана партія бронежилетів є благодійною допомогою, не підлягає реалізації, і буде безкоштовно передана підрозділам ЗС України”, – повідомили у Фонді.

Українська правда

Трагічні події останніх днів, зокрема катастрофа малайзійського “Боїнга”, змусили світ ще раз переоцінити ситуацію з російською агресією в Україні.

В цьому контексті наміри Франції продати військові вертольотоносці стратегічного призначення “Містраль” Росії стали виглядати більш цинічними, ніж будь-коли раніше. Адже тепер йдеться про передачу стратегічних озброєнь країні, що своїми діями спричиняє масові жертви серед цивільних осіб інших держав.

Нещодавні заяви французького президента, що, мовляв, “передамо один
“Містраль”, а там подивимось” не повинні нікого вводити в оману: передача навіть одного “Містраля” путінській Росії становить серйозну додаткову небезпеку не лише для України, але і для будь-яких інших країн, де пропливатиме це судно.

Питання продажу “Містралів” має не лише політичну і безпекову, але також і юридичну площину.

І в цій площині далеко не все так гладенько, як хтось може собі уявити. Українська експертна спільнота вже порушувала це питання. Дозволю собі конкретизувати юридичні закиди. Йдеться, зокрема, про неможливість надання експортної ліцензії на продаж “Містралів” з огляду на порушення низки критеріїв, які містяться у Спільній позиції Ради ЄС 2008/944/CFSP, що визначила спільні правила контролю за експортом військових технологій та обладнання.

Громадськість ще не почула офіційних відповідей та коментарів французької сторони і представників інституцій ЄС на такі невідповідності. Отримання подібного зворотного зв’язку є тим більш нагальним, що йдеться про національні інтереси не лише України, але і низки країн-членів Європейського Союзу (Польщі, Литви, Латвії, Естонії).

Окрім того, внаслідок передачі “Містралів” існує великий ризик вчинення дій, що йдуть врозріз з Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 68/262 “Територіальна цілісність України”.

Спробуємо більш детально зупинитись на суті ймовірних порушень європейського законодавства. Стаття 2 вищезгаданої Спільної позиції містить низку критеріїв, при порушенні яких держава має відмовляти у наданні ліцензії на експорт військових технологій та обладнання.

Попередні експертні висновки свідчать, що у випадку “Містралів” порушуються кілька таких критеріїв, зокрема:

Критерій 4. Збереження регіонального миру, безпеки та стабільності.

Країни-члени мають відмовляти в експортній ліцензії, якщо існує чіткий ризик, що отримувач використає військову технологію або устаткування в агресивних цілях проти іншої країни або для застосування сили у своїх територіальних претензіях.

Коментар: у травні 2014 року командувач Чорноморським флотом РФ адмірал Александр Вітко заявив про можливість використання “Містралів” у Чорному морі. Дозволю собі нагадати, що один з “Містралів”, які будуються, носить ім’я “Севастополь”. Отже, ризик розміщення “Містраля” в акваторії Чорного моря є дуже високим. В свою чергу, значне посилення військового потенціалу РФ у зоні, де вона провела незаконну окупацію земель України, становить загрозу регіональному миру та стабільності.

Розглядаючи цей ризик, країни-члени мають брати до уваги, серед іншого:

(а) існування або ймовірність збройного конфлікту між отримувачем та іншою країною

Коментар: де-факто, збройний конфлікт вже відбувається. Окрім окупованої території Криму, РФ підтримує терористичні угруповування на сході України, куди регулярно постачається російська зброя, найманці та кадрові військові. Вночі 5 липня було обстріляно пост технічного спостереження українських прикордонників на узбережжі Азовського моря. Терористи прибули з боку Російської Федерації на двох маломірних плавзасобах. Окрім того, існують вагомі свідчення, що обстріл території України ракетами з реактивних систем залпового вогню “Град” в другій половині липня здійснювався безпосередньо з
території Російської Федерації.

(б) претензію щодо території сусідньої країни, яку отримувач висував у минулому або погрожував висувати через застосування сили

Коментар: такою претензією є окупований Кримський півострів. 9 липня російський міністр закордонних справ Сергій Лавров сказав, що у випадку нападу на Крим або Севастополь (тобто на українську територію), РФ буде діяти згідно до власної військової доктрини. Така заява є явною погрозою застосування сили у зв’язку з окупацією територіїсусідньої країни. Наразі існує надзвичайно великий ризик, що “Містраль” базуватиметься на окупованій українській території у Севастополі.

(в) імовірність, що військова технологія або устаткування використовуватиметься для цілей, відмінних, ніж легітимні інтереси національної безпеки та захисту отримувача

Коментар: Як вже зазначалось, “Містраль” імовірно буде використано для посилення військового контингенту окупованого Кримського півострову, що не може бути легітимним інтересом РФ.

(г) потреба не чинити негативного впливу на регіональну стабільність жодним суттєвим шляхом

Коментар: з наведеного вище випливає, що негативний вплив на регіональну стабільність буде мати місце.

Подібним чином, можна побачити порушення Критерію 5 “Національна безпека країн-членів … та дружніх і союзницьких держав”. Угода про асоціацію між Україною та ЄС фіксує наші дружні і партнерські стосунки, в тому числі у сфері безпеки та оборони. Водночас, передача “Містралів” російській стороні в час вчинення нею агресії проти України йде на шкоду українським стратегічним інтересам, сприяє консервації окупації Криму.

Порушується також Критерій 6, де говориться про поведінку країни-покупця стосовно тероризму та повагу до міжнародного права. Джерелом тероризму в Україні є РФ. Цей факт був багаторазово підтверджений Україною. Окрім того, продовженням окупації Кримського півострову РФ порушує засадничі принципи Статуту ООН.

І якщо Україна може висувати подібні аргументи з огляду на ризик появи Містралів в Чорному морі, то очевидно, що Балтійські країни і Польща вбачають ті ж самі ризики в разі базування “Містраля” в Балтійському морі.

Отже, існує висока імовірність того, що передача “Містралів” Російській Федерації спричинить порушення зобов’язань Франції по відношенню до Спільної позиції 2008/944/CFSP, яка є юридично зобов’язувальним документом. 2 лютого 2010 року під час виступу у Національних зборах Французької Республіки, тодішній міністр оборони Франції, пан Ерве Морен (Hervé Morin) заявив, що “… ця спільна позиція є юридично зобов’язувальним актом, що не потребує ухвалення національних заходів адаптації законодавства. Отже, вона діє напряму на французьку адміністрацію …”.

Виходячи з цього, вважаю, що Україна має достатні передумови для твердження, що передача суден “Містраль” Російській Федерації у легітимний спосіб є сумнівною.

В час, коли президент Литви Даля Ґрібаускайте виступила проти “містралізації” європейської політики, коли проти передачі кораблів рішуче виступають США, припинення постачання зброї агресору має стати принциповою позицією усіх членів ООН, а особливо України! Перебуваючи в епіцентрі трагічних подій, українська держава не може стояти осторонь цієї дискусії і має активно долучатися до міжнародних зусиль з перешкоджання озброюванню Росії — в першу чергу країнами-членами НАТО, що мають найбільш потужну та високоточну зброю у світі.

Україна має попередити, що у випадку передачі “Містралів”, Французька Республіка стане співвідповідальною за наслідки їх використання путінською Росією.

У цьому відношенні варто згадати, що березнева резолюція Генеральної асамблеї ООН 68/262 “Територіальна цілісність України”, яку підтримала в тому числі і Франція, містить заклик “… утримуватись від дій, спрямованих на частковий чи повний підрив … територіальної цілісності України, включно з будь-якими спробами змінити українські кордони через загрозу або пряме застосування сили або інших незаконних засобів”. Планований продаж “Містралів” є ризиком подальшого підриву територіальної цілісності України.

З огляду на викладене вище, я звернувся до міністра закордонних справ Павла Клімкіна з наступними пропозиціями:

1) зробити офіційне звернення до Міністерства закордонних справ Франції, а також до Верховного представника Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки як до відповідального за сферу контролю за експортом озброєнь з приводу порушень законодавства ЕС;

2) проаналізувати можливості звернення до Європейського Суду з огляду на порушення прав України, як країни, яка вже найближчим часом матиме з Європейським Союзом відносини асоціації та партнерства. Долучити до такого позову Польщу, Литву, Латвію та Естонію, які неодноразово висловлювали своє занепокоєння контрактом на постачання “Містралів”, вбачаючи в такій передачі загрози власній національній безпеці;

3) дати доручення представнику України при ООН внести до наступного порядку денного Генеральної асамблеї ООН проєкт резолюції про засудження продажу військових суден стратегічного призначення “Містраль” Російській Федерації як акту, що загрожує територіальній цілісності України, а також порушити це питання в рамках інших міжнародних організацій, зокрема ОБСЕ та Раді Європи.

Автор: Олег Панькевич, заступник голови комітету Верховної ради з питань європейської інтеграції, заступник голови ВО “Свобода”

http://www.dsnews.ua/economics/kak-zabaklanit-mistrali–09072014051400

Поставляя боевые корабли в Россию, Франция прямо нарушает
ключевой документ ЕС в области торговли оружием. Об этом нужно громко
кричать на всех углах

Михаил Самусь, Центр исследований армии, конверсии и разоружения

30 июня около полусотни французских активистов провели демонстрацию у
верфей компании STX в городе Сен-Назере, где строятся
десантно-вертолетные корабли-доки (ДВКД) типа “Мистраль” для российского
флота. А через пару дней туда уже прибыл первый российский экипаж,
насчитывающий 400 человек, который будет учиться управлять кораблем.
Париж объясняет сделку исключительно коммерческими интересами. Контракт,
предусматривающий поставку России двух кораблей исключительно
наступательного назначения (“Мистраль” еще называют “кораблем
интервенции”), позволит заработать французским судостроителям 1,2 млрд
евро и надеяться на строительство еще двух таких “Мистралей” для России,
но уже на российских верфях.

Менее известно, что эта сделка стала неожиданной удачей для французов.

Кризис военного судостроения в Европе углубляется, ВМС стран ЕС “усыхают”
без бюджетной поддержки, перспективы развития военных флотов негативные.
Единственным выходом для европейских корабелов остается экспорт. Но и
на международных рынках товар вроде “Мистраля” не пользуется
популярностью – слишком дорогой и слишком специфический по задачам.
Такой корабль нужен странам, которые собираются проводить
широкомасштабные десантные операции. Но, как правило, такие страны
(например, США и Китай) производят собственные аналоги и не намерены
зависеть от иностранцев в этой чувствительной сфере.
Франция
пытается внушить международному сообществу, что формально продажа
“Мистралей” России ничего не нарушает. В самом деле, ведь РФ не
находится под действием оружейного эмбарго ООН и Евросоюза.

Однако есть маленькая деталь, о которой предпочитают молчать
французские чиновники. С 1998 г. действует Кодекс поведения ЕС в сфере
экспорта вооружений, который в 2008 г. был подтвержден “Общей позицией”,
определяющей правила Евросоюза в сфере контроля над экспортом военных
технологий и оборудования. Эти документы содержат критерии ведения
оружейного бизнеса странами ЕС. Так вот, продажа “Мистралей” России в
условиях оккупации Крыма и войны против Украины нарушает шесть критериев
Кодекса поведения из восьми.

Критерий 2. Уважение к правам человека в
стране-получателе. Кажется, не нужно говорить о том, что с соблюдением
прав человека в России не все в порядке. И хотя “Мистрали” вряд ли можно
использовать для репрессий против собственного народа, однако сама
поставка наступательных вооружений недемократическому правительству
может служить поощрением для дальнейшего ужесточения авторитарного
режима.

Критерий 3. Внутренняя ситуация в стране-получателе с
точки зрения существования напряженности и вооруженных конфликтов.
Вооруженный конфликт и напряженность на Кавказе в России не прекращается
уже два десятилетия и вряд ли закончится в обозримом будущем.

Критерий 4. Сохранение регионального мира,
безопасности и стабильности. Этот критерий предусматривает, что члены ЕС
не будут экспортировать вооружение, если существует риск агрессивного
использования его страной-получателем против другого государства или
силового решения территориальных споров. В разъяснениях к этому пункту
говорится, что под таким риском понимается существование или вероятность
возникновения вооруженного конфликта между страной-получателем и другим
государством; существование территориальных претензий к соседней
стране, которые страна – получатель вооружений пыталась или пытается
решить силой; вероятность того, что вооружение может отрицательно
повлиять на региональную стабильность. Можно сказать, этот критерий
идеально подходит к современной России по всем параметрам.

Критерий 5. Национальная безопасность стран-членов и
территорий, внешние связи которых находятся в ответственности
стран-членов, а также дружественных государств и стран-союзников. То
есть члены ЕС обязуются не продавать оружие странам, которые могут
угрожать национальной безопасности не только других членов Евросоюза, но
и безопасности дружественных государств. После подписания Соглашения об
ассоциации с ЕС Украина может по праву считать себя дружественной и
союзнической страной Евросоюза.

Критерий 6. Поведение страны-покупателя в рамках
международного сообщества, в том числе отношение к терроризму, ее
союзнические связи, уважение к международному праву. И здесь каждое
слово – о современной России: и по поводу прямой поддержки террористов в
Донбассе, и о союзниках (Сирия с Северной Кореей), и особенно об
уважении к международному праву в рамках оккупации Крыма.

Таким образом, Франция, продавая России “Мистрали”, идет на
откровенное нарушение базовых положений одного из важнейших документов
Евросоюза. Перевод дискуссии о сделке в эту плоскость автоматически
делает Брюссель заинтересованной стороной и перекладывает на него часть
ответственности за решения Франции. Более того, вопрос главенства
союзных институтов и выполнения их предписаний правительствами
государств-членов, очевидно, еще более обострится после майских выборов в
Европарламент, и столь чувствительная тема, как принципы торговли
оружием, здесь может прийтись очень кстати.

Вряд ли Киеву удастся спровоцировать конфликт между Еврокомиссией и
Парижем. И тем более маловероятно сделать это без ущерба для себя. Но
попытаться сыграть на противоречиях между общей политикой ЕС и
интересами национальных правительств стоило бы: путем подачи исков,
запросов и обращений за разъяснениями. История с “Мистралями” может
оказаться для Украины весьма полезной в дальнейшем выстраивании
отношений с Евросоюзом в качестве страны-ассоциата. И пренебрегать
открывающимися возможностями, полагаясь в этом вопросе на партнеров по
НАТО, не стоит.

Как покупали “Мистраль”

В 2008 г. в Париже на международном военно-морском салоне “Евронаваль” к
представителям французской компании DCNS подошла делегация ВМФ РФ во
главе с главкомом адмиралом Высоцким. Через пару минут на стенде DCNS
началась паника: адмирал Высоцкий просто ткнул пальцем в макет
десантного корабля “Мистраль” и спросил: “Сколько стоит?” Услышал в
ответ что-то типа “дорого, триста пятьдесят миллионов…”, Высоцкий
отреагировал, почти как в анекдоте: “Дайте два”. Французы не могли
поверить нежданному счастью…
Это событие происходило в конце
октября, буквально через два месяца после российско-грузинской войны.
Сам адмирал Высоцкий объяснил главный мотив покупки “Мистралей”: “Если
бы у России во время конфликта с Грузией был корабль типа “Мистраль”, то
Черноморский флот выполнил бы свою задачу за 40 минут, а не за 26
часов”. Даже такой прозрачный намек адмирала на желание россиян
использовать “Мистрали” в будущих войнах против соседних государств
(например, Украины или стран Балтии) не отрезвил коммерческий пыл
Франции. Сделка была подписана, корабли начали строиться. Одному из них
дали очень символичное имя – “Севастополь”.

http://ukr.lb.ua/news/2014/04/17/263524_evroparlament_sanktsii_protiv.html
…

Депутати також висловилися за посилення другого етапу санкцій проти
Росії і за готовність перейти до третього етапу у вигляді економічних
санкцій. При цьому Європарламент закликав країни-члени ЄС ввести ембарго
на постачання зброї та обладнання подвійного призначення до Росії.
…