Державна допомога новонародженим
Трамвайні колії Харкова покращують на десятки мільйонів. Їх освоїть новонароджена фірма, пов’язана з оточенням Едуарда Ставицького та Віктора Остапчука, на тендерному рахунку якого є власні 700 мільйонів.
Багато хто думає, що зараз в Україні важко починати бізнес. Це не так. Декому все-таки щастить. От, у жовтні минулого року у Харкові з’явилася фірма «ВСП Констракшн», що, тільки народившись, ризикнула влаштувати бізнес на ремонті трамвайних ліній за бюджетні кошти.
Минув рік, і можна впевнено сказати, що бізнесмени не прогадали, вигравши тендерів у Департаменті транспорту Харківської міськради на 162,88 млн грн.
Чиновники так перейнялись долею молодого бізнесу, що вирішили не звертати увагу навіть на лемент місцевих комунальників. Адже досі підряди на реконструкцію трамвайних ліній, колій і переїздів отримували зазвичай вони. Хоча і платили їм в рази менше.
Успіх «ВСП Констракшн» був дивним від самого початку. Свої перші 3,88 млн грн. вона виграла у 2012 році на тендерах, які були оголошені за три тижні до офіційного заснування фірми.
Єдиним конкурентом на торгах з різницею пропозиції 0,3-0,4% став «Транс-Техно-Сервіс». Фірма, так би мовити, не чужа: до листопада 2012 року її директором Вадим Сінгуцький, син якого Даніїл є співвласником переможця – «ВСП Констракшн». Після цього тендеру Вадим Сінгуцький перейшов працювати на аналогічну посаду у «ВСП Констракшн». А про стару фірму забули, і більше на тендери вона не потикалась.
До речі, від учасників тендеру тоді вимагали документальне підтвердження досвіду роботи, без якого фірми не мали права не те що вигравати, а взагалі брати участь у торгах. Тому залишається тільки гадати, яким переконливим досвідом володіла новонароджена фірма.
Після першого тендеру справа пішла жвавіше. З останніх досягнень – 47,26 млн грн. у вересні і 31,66 млн грн. у жовтні. Причому всі перемоги дуже схожі: мінімальна кількість конкурентів (один) і мінімальна різниця в ціні (десяті, а той соті долі відсотка).
Така неймовірна фортуна спонукала уважніше придивитися до батьків-засновників фірми, котрих, як з’ясувалося, зусібіч гріють впливові партнери.
Фірму «ВСП Констракшн» заснували Євгенія Полонська (34%), Микола і Ольга Чепурки (33,33%), Лідія Кузнецова (17,67%) і Даніїл Сінгуцький (15%). Директор фірми – Вадим Сінгуцький.
Ім’я Євгенії Полонської на знайоме широкому загалу. Однак відомо, що свого часу за однією адресою з Полонською був прописаний Олексій Палант – фігура набагато впізнаваніша. Сьогодні Олексій Палант є головою наглядової ради корпорації «Укрелектротранс».
Перш ніж перебратися до Києва, Палант встиг у Харкові дорости до директора КХП «Міськелектротранс». Правда, закінчилась його харківська кар’єра сумно. Бо хоча прокуратура спростувала чутки, що проти нього порушувалась кримінальна справа, однак Добкін, тоді ще мер Харкова, так і залишився в переконанні, що Палант здійснив «непрофільні витрати». У кожному випадку посаду він втратив, після чого довелось перебиратись до столиці. Тут, до речі, його професійні умілості були визнані доречними, і він став заступником гендиректора «Київпастрансу». Хоча згодом життя знову дало тріщину, відтак довелось вгамуватись посадою керівника профільної недержавної організації.
Що ж до Євгенії Полонської, то масштаб її бізнесу зовсім не обмежився рейковими тендерами. Скажімо, до 2011 року вона була відома як співзасновниця фірми «Укртрол» разом з віргінською компанією «ДіСі кепітал А.Г.». І її бізнес-партнери – «віргінці», володіли «Укрпетролресурсом», який у 2010 році виграв тендер «Нафтогазу» на зберігання бензину. Також менеджери фірм «Укртрол» і «Укрпетролресурс» раніше працювали на керівних посадах у компаніях групи «Вік Сістем» народного депутата від Партії регіонів Юрія Іванющенка.
Однак повернімося до решти власників «ВСП Констракшн». Наступні за значущістю – Микола і Ольга Чепурки з Полтавської області, яким належить 33,33% фірми. І у Миколи Чепурка є теж хороший нафтогазовий партнер – Олександр Бовтач ( через компанію «Макроекотехнології»).
Бовтач раніше був директором відомого ДП «Екоіл», де у 2003 році комерційним директором працював нинішній міністр енергетики та вуглепрому Едуард Ставицький. Тоді «Нафтогаз» спільно з «Екоіл» розвивали мережу автозаправок, у тому числі і у Полтавській області. Відомо, що створенням мережі автозаправок під маркою «Нафтогаз-Екоіл» займався Євген Бакулін, теперішній голова НАК «Нафтогаз».
Ще 15% «ВСП Констракшн» належить Даніїлу Сінгуцькому, чий, нагадаємо, батько Вадим Сінгуцький є директором фірми. Партнери у цієї родини теж є, але вже з іншої галузі. Вадим Сінгуцький перебуває у шлюбі з Яною Іоффе. Родини Сінгуцьких та Іоффе є партнерами по концерну «Європейський» (Харків).
Батько дружини Сінгуцького, Олександр Іоффе був співзасновником ТОВ «Науково-виробниче об’єднання екологічних технологій» разом з Наталією Остапчук, дружиною екс-начальника ДП «Південна залізниця» (головний офіс базується у Харкові) Віктора Остапчука, що минулого року став народним депутатом від Партії регіонів.
Останній теж знаменита фігура в тендерній історії. З моменту заснування «Вісника держзакупівель» у 2008 році і до того як Остапчук у 2012 році змінив крісло голови «Південної залізниці» на депутатську недоторканність його партнери отримали від тієї самої «Південної залізниці» підряди на 896,26 млн грн.: ТОВ «Будівельно-монтажний поїзд-870» (594,39 млн. грн.), ТОВ «Лотта» (236,95 млн грн.), ТОВ фірма «Скала» (30,10 млн грн.), ТОВ «Лоска» (34,82 млн грн.).
Так що в принципі дивуватись успішності фірми-неофіта «ВСП Констракшн» не варто. Це пересічні люди при народженні дитини чекають державної допомоги. Громадяни з непересічними зв’язками просто її беруть. Тільки на відміну від перших їхня частка вимірюється десятками не тисяч, а мільйонів. Єдине, що в них є спільного – це використання державного бюджету.
Ірина Салій, «Наші Гроші»