Корупція, секс і смерть: історія Дмитра Шурхала про поразку Росії у війні
Журналіст Дмитро Шурхало представляє свою книгу «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».
“Наші Гроші” радять її прочитати.
Історія вчить тому, що вона нічому не вчить. Саме такий висновок напрошується після прочитання книжки «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники», яку написав журналіст Дмитро Шурхало (радіо «Свобода»).
Ось одна з історій про Першу світову війну, яка вийшла з підзаголовком «Про***на артилерія і дискредитований імператор» (подаємо у скороченому вигляді):
Війна украй загострила проблеми Російської імперії. Воєнні дії розвивались не на її користь, війська зазнали дошкульних поразок і великих втрат. Усі наші герої так чи інакше відчули на собі наслідки «снарядного голоду», який набільш згубно дався взнаки у 1915 році. Тоді на сто пострілів німецьких та австро-угорських гармат російські часто відповідали одним.
Причому для деяких сучасників, до яких можна віднести і генералів та флігель-ад’ютантів імператорського почту, були очевидними й дещо пікантні причини цього лиха. Особи дому Романових мали зв’язки з актрисами російського імператорського балету… Зокрема, майбутній цар Микола Олександрович, ще будучи великим князем і спадкоємцем, мав зв’язок з балериною Матильдою Кшесинською. Але перед одруженням з Алісою Гессенською він звернувся до великого князя із проханням попіклуватись про Кшесинську, що останній і зробив.
Великий князь був генерал-інспектором артилерії… Відтоді, як він очолив російську артилерію, більшість замовлень йшли через одну з французьких компаній. А замовлення здебільшого розміщалися на приватному Путиловському заводі, тоді як декілька державних оборонних заводів простоювали без замовлень. Відтак російська артилерія була до війни погано підготована.
Натомість Кшесинська стала однією з найбагатших жінок Росії, купила палац під Санки-Петербургом та почала будувати ще один у місті, а також придбала віллу на Лазуровому узбережжі Франції. Тож у військово-придворних колах жартували: «Ми маємо чудовий балет і жахливу артилерію»…
Ще більше компрометувала царя і всю російську владу «распутінщина». Провидець та цілитель Григорій Распутін завдяки цариці, яка захоплювалась містикою, отримав близький доступ до імператора…
Чутки про те, що Распутін має не лише духовний, але й статевий зв’язок з імператрицею, у своїй пропаганді використовували німці, які розкидали на російськими позиціями листівки з зображенням царя-рогоносця. На одній з таких листівок німецький кайзер спирався на здоровенний артелирийській снаряд (натяк на «снарядний голод» у росіян), тоді як цар – не менш показний статевий орган Распутіна.
Незадовго потому Распутіна вбили, але це не врятувало монархію. Антанта та союзники втратили вбитими майже 6 мільйонів людей.
Єдиним бенефіціаром цієї історії можна вважати утриманку Кшесинську. Вона втекла за кордон, прихопивши «зароблені» коштовності, і жила довго та заможно.
І це лише одна з історій, описаних у книжці Дмитра Шурхала. Раджу прочитати її всім, хто цікавиться політикою і корупцією.
Блог від: Юрій Ніколов