Цікаве патентознавство і гроші
12.06.2013   //  

Наші закони такі гнучкі, що дозволили українцям запатентувати чотири вічні двигуни. А за разом і паспорти, і сценарій святкування Дня Києва, і компюетрні планшети з зубочистками.

«Наші Гроші» знайшли щонайменше чотири патенти, в назві яких є вираз «вічний двигун». Вони були офіційно зареєстровані Українським інститутом промислової власності у 2000-2004 роках і зараз вже втратили дію. Однак у нас немає жодних гарантій, що нові «вічні двигуни» не криються за іншими назвами (про це нижче).

Поки що насолодіться вітчизняними «гравіцапами».

ВІЧНИЙ БЕЗПАЛИВНИЙ ДВИГУН СЛОБОДЯНЮКА

Вічний безпаливний двигун містить корпус з маховиками, які жорстко закріплені на валу відбору потужності, встановленому на підшипниках, і ряд розмежованих металевих маятників на півосях, послідовно розташованих навколо осі відбору потужності. Маховики мають вертикальні прорізи для з’єднання півосями нижньої частини маятника через маховик з втулкою овального підшипника, а верхньої частини маятника – з амортизатором, закріпленим у маховику. На корпусі встановлена рухома плита з овальним підшипником, що має проріз, з можливістю зміщення за допомогою реверса.

ВІЧНИЙ ДВИГУН ГУРИКА

Винахід відноситься до галузі енергетичного машинобудування, а саме: до способів одержання механічної і електричної енергії для приводу машин, механізмів та електрогенераторів. В основу винаходу поставлена технічна задача створення працюючого вічного двигуна з максимально можливим коефіцієнтом корисної дії за принципом використання гравітаційних сил з застосуванням газоподібного робочого тіла, наприклад, повітря.

ГРАВІТАЦІЙНО-МАГНІТНИЙ ВІЧНИЙ ДВИГУН

Гравітаційно-магнітний вічний двигун складається з колеса, виготовленого з немагнітного матеріалу, яке жорстко закріплене на валу і встановлене в вертикальній площині, на якому за допомогою підшипників рівномірно по колу закріплені шатуни з вантажами, виготовленими з матеріалу, що притягується магнітом, які виступають за межі колеса, а також постійного магніта, який встановлений зовні колеса з можливістю дії на вищевказані вантажі.

ВІЧНИЙ ДВИГУН ЧВЛ

Вічний двигун, що має герметичні розмежовані камери  змінного об’єму, взаємно з’єднані кільцевим трубопроводом , який відрізняється тим, що одна або дві  камери жорстко закріплені  на фундаменті, до одної підключений компресор з електродвигуном, крім того  в кільцевий  трубопровід  після вказаної камери  послідовно вмонтовані  засувка та пристрій для видобутку і одержання електроенергії, котрий  з’єднаний  з трансформаторною підстанцією, один з виходів якої підключений до електродвигуна.

Для тих, хто вже забув фізику, нагадаємо.

Вíчний двиѓун (perpetuum mobile) — ідеальний двигун, задуманий так, що, будучи запущеним один раз, буде працювати постійно і не вимагатиме додаткового надходження енергії. Подібний пристрій вступає в протиріччя з двома законами термодинаміки:

енергія не може бути ні створена, ні зруйнована (закон збереження енергії)

теплота не може перетікати від холоднішого об’єкта до теплішого.

У результаті всім реальним двигунам потрібне постійне постачання енергією, і жодна теплова машина не може перетворювати все тепло в корисну роботу.

Однак люди на те і люди, щоб ставити під сумнів закони природи і цим самим ставити у незручну позу інших людей.

В США на початку ХХ століття так стомились перевіряти «вічні двигуни», що поставили вимогу – разом з заявкою на патент подавати модель, яка б пропрацювала у офісі щонайменше рік. Згодом цю норму відмінили. Наприкінці сторіччя федеральний суд США виніс вердикт проти винахідника, що просив патент на двигун, який, за його словами, міг повертати енергії більше ніж використовував. Оскільки в Америці суди орієнтуються на прецеденти, то це мало б зупинити подальший вал заявок. Однак трапилось інше. Заявники просто перестали називати свої заявки «вічними двигунами» і переключились на евфемізм «енергія нульової точки захоплення».

А ось як в Україні пояснювали «секрет» патентів на вічні двигуни.

За нашим законодавством патент на корисну модель видається під відповідальність заявника і лише за результатами формальної експертизи, розповіла Наталя Петрова, начальник відділення експертизи заявок на винаходи, корисні моделі та топографії інтегральних мікросхем.

«Експерт, отримавши заявку, перевіряє її за формальними ознаками та проводить екcпертизу по суті, а саме з’ясовує, наскільки новим є винахід, чи може він застосуватися в промисловості, яким є його винахідницький рівень. Для цього експерт повинен провести патентно-інформаційний пошук за міжнародними базами даних. Звичайно, охопити всю інформацію, яка є з теми заявленого винаходу, неможливо, тому кожне відомство світу має внутрішній наказ про те, який мінімум інформації повинен вивчити експерт, проводячи експертизу. Усі наші експерти повинні переглянути патентну літературу провідних країн світу – США, Німеччини, Франції, Америки, Японії, Росії, СРСР, України – плюс «непатентну» літературу за відповідними базами даних», – пояснила Петрова.

Тобто жодних натяків на те, що у нас як у США борються з особливо винахідливими громадянами.

Тож чи є сенс дивуватись, що якісь підприємці патентують сценарії свят, через які Київська міськдержадміністрація гатить мільйони ділкам. Нагадаємо і про шалену активність групи львів’ян, які патентують все існуюче і відоме – від планшетних комп’ютерів до зубочисток і лампочок, що дозволило їм заблокувати імпорт в Україну вішаків для одягу. А чого вартий ЄДАПС з його патентами на державні акцизні марки та паспорти, конвертовані в мільярдні прибутки?

Блог від: Юрій Ніколов