17 «покращень» тендерів часів Януковича
Протягом останніх двох років нова влада змінила тендерне законодавство 17 разів. Рахункова палата класифікувала їх, як такі, що «суттєво викривили принципи конкуренції і прозорості».
Нинішнє керівництво держави методично закликає аналізувати його діяльність неупереджено. Тобто без емоцій і лише з фактами. Ми вирішили так і зробити. Тим паче, що звіт Рахункової палати стосовно державних закупівель важко назвати прикладом емоційної белетристики. Хоча для любителів цифр він є чтивом, що захоплює не менше.
Проаналізувавши хірургічні операції над тендерами, парламентські контролери, видається, теж ледве змогли погамувати емоції. Бо, чого лише вартує така фраза:
«Протягом 2011-2012 років до Закону було внесено 17 змін та доповнень, які призвели до суттєвого викривлення принципів конкуренції, ефективності використання коштів та прозорості процедур закупівель».
Нагадаємо, що з-під тендерного законодавства виводили все, що тільки можна: від оренди, юридичних-фінансових послуг до коштів держпідприємств.
Результатів «покращень» очікувати довго не довелось. Якщо у двох словах ( весь звіт Рахункової – наприкінці тексту), то виглядає весь цей сум так:
Про законодавство
«Стара редакція Закону не поширювалась лише на п’ять випадків предметів закупівлі. Після внесення змін їх перелік збільшено до тридцяти двох».
«Інша суттєва проблема – це розширення переліку умов застосування процедури закупівлі в одного учасника. Станом на 10 липня 2012 року стаття 39 Закону містить 9 таких «виняткових» випадків, коли перша редакція Закону їх налічувала лише 4…
За міжнародними стандартами може бути лише одна підстава для застосування такої процедури: відсутність конкуренції. Тобто зазначена норма зводить нанівець принцип прозорості і конкурентності закупівель».
«Сумнівним з точки зору розвитку конкуренції є також Закон України №5044-6VI, за яким державні, казенні, комунальні, господарські товариства… повністю виведені з під дії Закону України «Про здійснення державних закупівель».
«Це створює реальні передумови для неефективного управління державними коштами, обмеження конкуренції, безконтрольності та ризики для корупційних проявів у цій сфері.»
«Крім того граничні розміри щодо незастосування тендерних процедур розширено в рази».
«Зміни до чинного законодавства мають явно виражений лобістський характер, що підтверджується й іншими прикладами».
Про неконкурентні закупівлі
«У 2012 р. найбільша частка вартості укладених договорів припадає на договори, укладені за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника. Такий стан справ склався вперше за весь період існування Закону «Про державні закупівлі».
«Частка процедур закупівлі в одного учасника у першому півріччі свідчить про різке зростання (у 5 разів) застосування замовниками неконкурентної процедури – закупівлі в одного учасника в порівнянні з минулим роком».
Про Євро
«Величезний сегмент економіки, пов’язаний з підготовкою та проведення чемпіонату Євро 2012 з футболу в Україні, законодавчо вилучений із прозорого, конкурентного середовища. Процедури визначення вартості виконання робіт, цін на товари і вибору учасників закупівель і виконання зобов’язань за договорами були фактично безконтрольними. Такий стан справ породжує зловживання державними коштами, їх незаконне та неефективне використання».
«Фактично останній Протокол засідання Комісії з погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника, датований 24.07.2012 тобто після закінчення Чемпіонату Європи… Перевіркою встановлено, що по жодній погодженій Агентством процедурі не було надано вмотивованого обґрунтування».
«Агенством без належних обґрунтувань надано 304 погодження щодо можливості застосування закупівлі в одного учасника за рахунок державних коштів на загальну суму 18 855,0 мільйонів грн. і 590 000 євро».
Про Міністерство економічного розвитку
«На сьогоднішній день з боку Міністерства запроваджена практика, за якою будь-який замовник може звернутись до нього щодо отримання висновку стосовно можливості застосування ним неконкурентної процедури закупівлі. При цьому надані позитивні Висновки є фактичною гарантією правомірності проведення замовниками таких процедур».
«Мінекономрозвитку застосовує не однаковий підхід до матеріалів моніторингу, оскільки майже половина матеріалів, по яким виявлені порушення законодавства у сфері державних закупівель до правоохоронних органів не передавалися, хоча підстави для цього були».
Що робити?
«Притягнення до відповідальності керівників головних розпорядників коштів Державного бюджету України у разі виявлення порушень у сфері державних закупівель.»
Нам дуже імпонує ця пропозиція, бо ми глибоко переконані, що найголовнішою умовою для подолання корупції є невідворотність покарання за неї.
«Розроблення та подання до Верховної Ради України законопроекту, що до внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» з метою приведення його у відповідність з міжнародними стандартами у цій сфері, мінімізації корупційних ризиків та умов, що породжують відсутність конкуренції і розвиток тіньової економіки.»
Цю пропозицію Рахункової експерти та журналісти почали втілювати в життя задовго до появи цього звіту Ще в лютому за їх наполяганням лідери опозиції зареєстрували у законопроект №2207 «Про внесення змін до Закону України “Про здійснення державних закупівель” (щодо підсилення прозорості закупівель підприємств)». Його суть полягає в зобов’язанні державних підприємств публікувати інформацію про свої закупівлі, сума яких, до речі, в 2011 становила 250 млрд. грн. – 2/3 усього обсягу всіх державних закупівель.
Нам дуже шкода, що такий цікавий звіт залишився без гідної уваги правоохоронних органів. Тож доведеться розбити його на менші частини і депутатськими зверненнями відіслати в ГПУ, з вимогою досудового слідства по найцікавіших фактах цього звіту. Результатами цієї переписки поділимося з вами вже найближчим часом.
Віталій Шабунін, Дар’я Каленюк, Центр Протидії Корупції, спеціально для «Наших Грошей».
Текст звіту повністю