Тендер як вияв душі харківської міліції

Харківська міліція – це найпрекрасніша міліція в ненці. Так провести тендер, щоби розкрити всю свою душу – це мистецтво.

Суть така: місцевий університет внутрішніх справ зняв собі приміщення за 120 тисяч доларів. І тільки про цей факт міліціонери повідомили суспільству. Що ж стосується таких нюансів як: який метраж, хто ще брав участь у тендері і навіть, нащо це приміщення університету – то про це вирішили не повідомляти. Бо закон – законом, але теперішня  міліція – вона ж крута.  

Крутість харківських міліціонерів, однак, має свої межі. Виявила це народний депутат Леся Оробець, яка традиційно натякнула місцевому прокурору, що непогано було розібратись, за якими законами живуть стражі порядку.

Відповідь  тендерних митців виявилась приголомшливою. Їм раптово так не захотілось розкривати всю правду про тендер, що вони вирішили пожертвувати сотнею тисяч доларів.

Держфініспекція так і відповіла: перевіряти немає що, бо за згодою сторін угоду розірвали.

Лишилось, щоправда, і недоказане. По-перше, Л.Оробець вказала місцевим прокурорам і ДФІ, що міліція порушила закон – не опублікувавши масу важливої документації. І чи була розірвана угода, чи ні – факт порушення закону вже стався. Але це наглядачів над законністю не зацікавило.

Ну, і по-друге. Не кожен може додуматись до концепції: подаємо тільки суму – якщо прокотить, то гроші заробим, якщо ні – то скажем, «що ніхто нікуди не йде». Цікаво, скільки подібних протоколів, явок з повиною і речових доказів лежить в архівах харківської міліції? На чомусь же ж вони тренувались… І радше на людях, а не кішках…

Блог від: Олексій Шалайський