Урядовий фарс в справі залізничних «прокладок»
Нині просто на очах розгортається епічна битва за мільярди вантажоперевізників. Порошенко відрапортував про вбивство залізничних «прокладок», а вони лише глибше запустили пазурі в наші кишені.
Усе починалось як в казці. Сім’я, уособлена в першому заступнику гендиректора «Укрзалізниці» Петрі Науменкові, і «ахметівці» в образі віце-прем’єра – міністра інфраструктури Бориса Колеснікова і гендиректора УЗ Володимира Козака – стали локомотивами потужної реформи цілої галузі вантажоперевезень залізницею.
Усі вантажні вагони наприкінці минулого року змінили СНД-шний статус спільного безвідповідального володіння на суто український і були віддані держпідприємствам «Укрзалізниці». Однак орендувати їх стало ще склданіше і на 30% дорожче.
У результаті зимою трапився транспортний колапс, промисловці всіх кольорів без розбору почали строчити хто цидули, хто маляви до уряду, лобіювати через всіляких кінахів хоч якісь пільги для окремих галузей.
Звісно, економічне серце прем’єр-міністра не камінь. Тому з благословення Азарова була створена урядова комісія. Її висновки досить точно повторили те, що писали журналісти відразу по старту схеми: корупція і бардак, який в жодному разі не йде на користь ні Партії регіонів взагалі, ні Віктору Федоровичу особисто. У тому сенсі, що цей мільярд не коштує зчиненого ґвалту в рік виборів.
Усе це наприкінці березня в досить політкоректних формулюваннях на урядовому засіданні виклав міністр економіки Петро Порошенко, спрогнозувавши річний заробіток прокладок у розмірі 1,5 млрд грн. Причому урядовці прекрасно розуміли, на чий мозоль наступають, оскільки засідання провели саме тоді, коли на ньому фізично не міг бути присутній Борис Колесніков.
За його відсутності було вирішено дозволити держпідприємствам орендувати вагони напряму у держпідприємства «Український транспортно-логістичний центр» (УТЛЦ), оминаючи банду з шести приватних компаній, які з Нового року стали Сциллою та Харібдою для будь якого вантажоперевізника.
Але чомусь урядові піарники не почали розкручувати цю визначну перемогу. Навпаки. Про революційне засідання уряду стало відомо з джерел, що ж до посипань голови ініціаторів афери попелом – то цього також зафіксовано не було. Романтична казка про перемогу над драконом, викладена реформаторським прибульцем до уряду Петром Порошенко, закінчилась абсолютно цинічно.
Ми вивчили квітневі оголошення у «Віснику державних закупівель» про результати тендерів держпідприємств на оренду вагонів. Вже після засідання уряду, яке нібито поклало край засиллю блатних «прокладок», було укладено десять угод на загальну суму 277 млн грн. І лише в одному випадку перемога ціною 52 млн грн. дісталась державному УТЛЦ. Це розстаралась ДП «Донецька вугільна енергетична компанія».
А вісім державних лісових господарств з різних куточків України і ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» уклали угоди на загальну суму 225 млн грн. з ТОВ «Карготранс», ТОВ «Транс Систем Лоджистікс», ТОВ «Рейл Карго Транс», ТОВ «Юніверсал карго транс» – представниками прекрасної шістки «прокладок».
Найбільше збагатила прибульців ахметівська енергокомпанія, яка віддала «прокладкам» 200 мільйонів за неконкурентною процедурою закупівлі «в одного учасника».
Лісовики хоча б імітували відкриті торги, в яких для забезпечення алібі брали участь по дві «прокладки». А ахметівці написали просто – єдиними можливими надавачами послуг з оренди вагонів для перевезень вантажів залізницею до Запорізької, Придніпровської та Криворізької ТЕС є лише «Карготранс» та «Транс Систем Лоджистікс».
Хто зна, чим керувались у Ахметова, обираючи кому платити сотні мільйонів. Але цікавий момент. Вищезгадане вугільне «ДВЕК» обирало державного перевізника також по закупівлі «в одного учасника». І також не бачило йому альтернативи. При цьому точно відомий факт – «прокладки» встановлюють свій тариф вище від державного мінімум на 10-14% (в залежності від відстані, яку мають проїхати вагони)…
Ось така вийшла казочка. Все як завжди. І це не абстрактні втрати одних олігархів на користь інших. Якщо олігарх перевозить залізницею зерно, то додаткові витрати на «прокладки» він вганяє в ціну зерна, з якого зроблять хліб, за який ми і заплатимо з власної кишені. Чи возить Ахметов вугілля до своїх – вже приватних – ТЕС. Але він робить з нього електрику, на яку уряд постійно підіймає тарифи саме для нас – кінцевих споживачів. Точніше сказати: кінцевих ланок в харчовому ланцюгу української бандократії.
Юрій Ніколов, «Наші Гроші»