Мерседесівський синдром Литвина: є збитий зальотчик

Після істеричних виправдань Володимира Литвина в відсутності новенького броньовика «Мерседес» S-600 Б  щось таки відбулось. По телевізору пройшло кілька сюжетів, люди потеревенили на форумах і в чергове подумали, що журналісти з владою нічого не можуть зробити. Ні «мерседес» відібрати, ні по шапці надавати.

Доповідаємо. Результат є. Керуючого справами Апарату Верховної Ради України Григорія Сітайло після розголосу звільнено. Його місце зайняв заступник Іван Куцик. Джерело «НГ» серед народних депутатів вважає, що звільнення відбулось через те, що Сітайло проґавив всю повноту інформації, яку його підопічні закатали в тендерну документацію на ремонт парламентських мерседесів, з якої і стало відомо про появу в литвинівському гаражі «мерсу» орієнтовною вартістю $280 тисяч. Бо вважалось, що цей броньовик добре схований від людського ока.

Звичайно цей результат далекий від бажаного (наліт на парламентську автобазу убепівців в масках, виклик Литвина на допит в Генпрокуратуру, арешти і страти). Але є головне –Литвин реально відреагував на журналістську публікацію. Не тільки істеричним словом, але й ділом.

Особливо цинічні громадяни можуть сказати: «Ну і що тут такого? Один корупціонер замінив іншого, і новий просто буде ще «щітільнєє» вичищати тендерну документацію…», – апелюючи до незмінності правил гри.

Заперечу. Корупціонери спілкуються між собою. І звільнення одного комусь зі зграї буде вказівкою ще сильніше зажимати інфу від оприлюднення. А комусь захочеться бути якнайдалі від оборудок своїх шефів. Не треба розраховувати, що всі злодії і шахраї відразу стануть білими і пухнастими. Відучуватись від корупції – це як злазити з героїну. Довго, болюче, і не всі це можуть. Але це треба робити, і це іноді відбувається.

Тож якби не хотілось опустити руки від безсилля перед оскалом корупціонера – не здавайтесь. Робіть свою справу якомога чесніше. І не зважайте на лузерські зойки розчарованих громадян. З марнотратниками у владі можна боротись. Хоча багато хто вважає, що можна й змиритись. Але цей вибір кожен робить сам. Якщо купа народу стрибатиме з даху, ви ж за ними не підете)))

Блог від: Юрій Ніколов