«Регіонал» ввів белізьку монополію на українську торгівлю зброєю
21.01.2012   //  

Голова державного концерну «Укроборонпром» Дмитро Саламатін радикально змінив правила гри на неофіційному ринку торгівлі зброєю. Зараз створено одну офшорну компанію, на яку заводяться кошти по всім експортним контрактам України, і монополізовано цей ринок взагалі. Про це пише Андрій Остапов в «ОРД».

До призначення головним торговцем державною зброєю народного депутата від Партії регіонів Дмитра Саламатіна в Україні існувало кілька державних підприємств, які вели торгівлю з різними країнами світу. Держкомпанії асоціювались з різними кланами спецслужб – угрупувань Радченко, Смішко, керівників Служби зовнішньої розвідки і Служби експортного контролю. Однак в 2011 році це розмаїття було ліквідовано і зараз всі експортні контракти йдуть через «Укроборонпром». Хоча наявність декількох компаній дозволяла торгувати з воюючими сторонами в одному регіоні (наприклад, Індією і Пакистаном), тоді як одна фірма з однієї країни не може це робити (наприклад, «Рособоронекспорт»).

При цьому ринок озброєнь ніколи не обходився без тіньових схем прокрутки грошей. Під кожен окремий контракт реєструвалася окрема офшорна структура. На неї зазвичай йшло до 10% від суми контракту. Зазвичай під виглядом «маркетингового дослідження» або «консультаційних послуг». 5% від переведених з офшору грошей йшли посередникові, що забезпечив підписання контракту імпортером. У випадку з арабськими країнами – якій-небудь людині з оточення міністра оборони, що поручилося за України. У випадку із західним світом – лобістським структурам, що мають відношення до військових відомств країн. Інші 5% ділили між собою керівники української компанії, що займалася контрактом і люди прикривали їх у верхах.

Саламатін затіяв великомасштабний переділ ринку озброєнь. Через його незграбні дії був фактично зірваний підписаний в 2008 році дочірньою компанією «Прогрес» Іракський контракт на постачання 420 БТРів і 6 літаків Ан-32 на загальну суму в майже $560 мільйонів. Сталося це унаслідок конфлікту Саламатина з посередником, що відповідав за нормальне проходження контракту, – американцем Олегом Янковичем. Саламатін, не розібравшись в тому, «хто кому на ринку Рабинович» усунув компанію Янковича від контракту. Присутність американських інтересів в іракському контракті виглядала логічно, оскільки іракці просто переадресовували Україні гроші, отримані ними від США у рамках програми з відновлення Іраку. Сам Янкович, ясна річ, виступав представником американського генералітету, активно зацікавленого у відкатах від програми по відновленню Ірака.

Разом з тим, є платіжні доручення, які в період з грудня 2010 по травень 2011 були зроблені з дочірньої компанії «Прогрес» на кіпрські рахунки белізьського офшору «Primavera financial Ltd». На перший погляд здається, що ця операція вписується в стандартні правила гри на ринку і на Primavera перераховується відсоток посередникові. Проте гроші на Primavera перераховувалися у рамках декількох контрактів: на ремонт в Україні польських МИГів-29, постачання запасних частин для МИГ-29 з малазійською компанією, сербського контракту на поставку частин для танкових боєприпасів. Це  свідчить про повну централізацію фінансових потоків української торгівлі зброєю і можливо про відсторонення іноземних посередників. За приблизними оцінками мова йде про мільйони доларів щомісяця, які потрапляють на рахунки «Primavera».