Види послуг, по яким “Укренерго” не хоче проводити тендери
ОПИС ТА ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПРЕДМЕТУ ЗАКУПІВЛІ
Технічні вимоги
на розробку Методики ціноутворення на ринку допоміжних послуг
1. Загальні відомості
1.1 Найменування документу
Методика ціноутворення на ринку допоміжних послуг (далі – Методика).
1.2 Шифр робіт
Методика ціноутворення на ринку допоміжних послуг
1.3 Замовник
НЕК «Укренерго»: м. Київ, вул. Комінтерну, 25.
1.4 Виконавець
Визначається за результатами проведення тендеру.
1.5 Нормативна база
Основними регламентуючими документами для розробки Методики повинні бути:
– Закон України “Про електроенергетику”;
– Концепція функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України;
– Звіт міжнародного консорціуму (KEMA, Rose, Mycroft, DIW і Трансенергоконсалтинг) «Україна – Впровадження Концепції оптового ринку електроенергії (ОРЕ)»;
– Проект Правил ринку двосторонніх договорів та балансуючого ринку (далі – Правила РДДБ) міжнародного консорціуму (KEMA, Rose, Mycroft, DIW і Трансенергоконсалтинг);
– Проект Кодексу магістральних мереж міжнародного консорціуму (KEMA, Rose, Mycroft, DIW і Трансенергоконсалтинг).
1.6 Терміни виконання роботи
Планові терміни початку і закінчення розробки Методики: ІV кв. 2011р. – II кв. 2012 р.
1.7 Відомості про джерела фінансування роботи
Джерела фінансування розробки Методики – кошти НЕК «Укренерго» (Наказ НЕК «Укренерго» №1 від 04.01.2011р.)
2. Призначення та мета роботи
2.1 Призначення
Призначенням роботи є розробка Методики ціноутворення на ринку допоміжних послуг для впровадження ринку допоміжних послуг (далі – РДП) в умовах створення нової моделі ОРЕ України. Методика повинна дозволити Системному оператору ОЕС України та потенційним постачальникам допоміжних послуг виконати розрахунок очікуваної вартості таких послуг.
2.2 Мета роботи
Розробка Методики виконується з метою визначення методології розрахунку вартості всіх видів допоміжних послуг, що необхідні для виконання Системним оператором своїх функцій щодо підтримки надійного та безпечного режиму роботи ОЕС України.
Мета створення Методики полягає у створенні єдиного підходу до розрахунку вартості допоміжних послуг різними постачальниками для придбання Системним оператором допоміжних послуг у прозорий та недискримінаційний спосіб.
3. Основні вимоги
Методика повинна дозволити Системному оператору проводити аналіз цінових пропозицій потенційних постачальників допоміжних послуг в разі укладання договорів без проведення тендерних (аукціонних) процедур на визначення постачальника допоміжних послуг (договори на обов’язкове надання допоміжних послуг, індивідуальні договори).
Методика повинна містити опис методології розрахунку вартості кожного виду допоміжних послуг, розрахункові формули для визначення вартості різних видів допоміжних послуг.
4. Вимоги до змісту Методики
Методика повинна бути розроблена у відповідності до СОУ-Н МПЕ 001:2006 Нормативний документ Мінпаливенерго України. «Правила розроблення нормативних документів» та СОУ-Н МПЕ 002:2006 Нормативний документ Мінпаливенерго України. «Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів» та обов’язково містити наступні основні розділи у відповідних главах:
1) Сфера застосування.
2) Терміни та визначення понять.
3) Позначення та скорочення.
4) Опис Методики розрахунку вартості допоміжних послуг.
5) Обґрунтування вибору варіанту ціноутворення для кожної допоміжної послуги.
6) Розрахунок вартості різних видів допоміжних послуг.
5. Види допоміжних послуг
Проектом Правил РДДБ передбачено придбання Системним оператором наступних допоміжних послуг:
1) Первинне регулювання,
2) Вторинне регулювання,
3) Регулювання реактивної потужності та напруги,
4) Пуск після системної аварії (без живлення власних потреб),
5) Протиаварійна автоматика.
6. Види договорів, що укладаються Системним оператором з постачальниками допоміжних послуг:
Відповідно до проекту Правил РДДБ, у Системного оператора є наступні варіанти укладання договорів на надання допоміжних послуг з постачальниками допоміжних послуг:
1) Встановлення обов’язкової вимоги на поставку допоміжної послуги;
2) Добровільне надання послуг відповідно до стандартного договору;
3) Закупівля через відкриті торги;
4) Укладання контрактів безпосередньо на договірній основі.
Виконавець має надати рекомендації щодо вибору варіанту договору в залежності від виду допоміжної послуги.
7. Категорії витрат, що несуть постачальники допоміжних послуг
На підставі міжнародного досвіду роботи РДП, витрати, що несуть постачальники допоміжних послуг, можна розбити на чотири окремі категорії, а саме:
• Постійні (виробничі) витрати, при яких постачальник несе капітальні або постійні операційні витрати на надання самої послуги, незалежно від того факту, використовується дана послуга чи ні;
• Витрати, що обумовлюють можливість даної послуги – поточні витрати, що несе станція, яка знаходиться в стані готовності надати послугу на першу вимогу;
• Витрати на надання – фактичні витрати на надання послуги;
• Вартість втраченої вигоди – втрата можливості заробити прибуток на енергоринку, що пов’язано з необхідністю надати або бути готовим надати допоміжні послуги.
8. Принципи розрахунку витрат у залежності від виду послуг
8.1 Первинне регулювання
Платіж за експлуатаційну готовність для обов’язкового діапазону:
Згідно зі статтею 11.20.6 проекту Правил РДДБ, даний платіж за експлуатаційну готовність повинен бути фіксованим і включати наступні компоненти:
- · Фіксовані витрати: повинні в першу чергу відповідати капітальним витратам на придбання обладнання. Для нових блоків, що експлуатуються в українській системі, має перевірятися наявність обладнання (регуляторів частоти обертання і т.п.), необхідного для забезпечення можливості блоку надавати послугу. У разі існування даного обладнання, капітальні витрати повинні оцінюватися на підставі амортизації їх номінальної вартості. Для нових блоків відповідне обладнання буде частиною вимог на підключення, в такий спосіб капітальні витрати не повинні включатися. Капітальні витрати, пов’язані з навантаженням, що короткочасно відключається диспетчером, повинні відображати витрати на систему автоматичного відключення.
- · Вартість упущеної вигоди: виникає внаслідок необхідності експлуатації диспетчеризованого блоку нижче його максимальної потужності, щоб мати можливість надання даного обов’язкового діапазону в будь-який час (розраховується як функція характеристик статизму і регулятора частоти обертання).
Платіж за експлуатаційну готовність для додаткового діапазону:
- · Згідно зі статтею 11.20.7 проекту Правил РДДБ, даний платіж за експлуатаційну готовність повинен бути фіксованим і включати ті ж витратні компоненти, що і в попередньому випадку, з тією тільки різницею, що витрати в даному випадку пов’язані з послугою, яка є в надлишку по відношенню до обов’язкового діапазону.
8.2 Вторинне регулювання
Платіж за експлуатаційну готовність:
Згідно зі статтею 11.21.7 проекту Правил РДДБ, даний платіж за експлуатаційну готовність повинен бути фіксованим і включати наступні компоненти:
- · Фіксовані витрати: ідентичні описаним вище для Первинного регулювання.
- · Витрати, що обумовлюють можливість даної послуги: надання послуги буде означати, що генеруюча компанія повинна експлуатувати свої енергоблоки менш ефективно (зниження експлуатаційного режиму в кривій теплової потужності), а також, можливо, надавати більше обладнання, яке в іншому випадку могло і не знадобитися.
- · Витрати на використання: враховуючи широкий діапазон потужності блоку з метою надання послуги, у даному разі визнається факт пришвидшеного зносу і амортизації.
- · Вартість упущеної вигоди: внаслідок необхідності експлуатації диспетчеризованого блоку нижче його максимальної потужності з метою можливості надання даної послуги. У разі короткочасного відключення диспетчером навантаження, дані витрати повинні залежати від характеру навантажень, що відключаються. Втрата виробничих витрат або інших витрат у результаті відключення повинна відображатися в даному випадку.
8.3 Регулювання реактивної потужності та напруги
Платіж за експлуатаційну готовність для обов’язкового діапазону:
Згідно зі статтею 11.23.2 проекту Правил РДДБ, платіж за експлуатаційну готовність для обов’язкового діапазону не передбачений.
Компенсація за поставку послуги в рамках обов’язкового діапазону:
• Витрати на використання: в режимі споживання реактивної потужності збільшуються втрати (порівняно з генерацією при коефіцієнті потужності, що дорівнює одиниці) в збуднику, роторі і статорі енергоблоку, а також в генераторному трансформаторі. Незважаючи на те, що вони порівняно невеликі, вони все-таки є, при цьому кількість втрат потужності, які генеруюча компанія повинна оплачувати, можуть бути підставою для компенсації за допомогою плати за використання. Факт того, відбувається чи ні сумарне збільшення втрат при генеруванні з коефіцієнтом потужності рівному одиниці, залежатиме від розподілу втрат між збудником / ротором і статором / трансформатором.
• Вартість упущеної вигоди: внаслідок необхідності експлуатації диспетчеризованого блоку нижче його максимальної потужності з метою можливості надання даної послуги.
Платіж за експлуатаційну готовність для додаткового діапазону:
Згідно зі статтею 11.20.7 проекту Правил РДДБ, даний платіж повинен бути фіксованою ставкою, що включає ті ж витратні компоненти, які не приймаються в разі надання обов’язкових послуг.
• Фіксовані витрати: існують чітко визначені елементи капітальних витрат, пов’язані з виробництвом реактивної потужності енергоблоком. Крім збільшення показника потужності статора в МВА для енергоблоку, який працює нижче відстаючого коефіцієнта струму, і збільшення відстаючого коефіцієнта струму, потрібне збільшення рівня збудження, що відображається в номінально допустимих значеннях параметрів і, отже, вартості системи збудження і ротора.
• Витрати, що обумовлюють можливість даної послуги: Система збудження і автоматичний регулятор напруги енергоблоку, необхідні для генерування активної потужності, в більшості випадків повинні перебувати в стані постійної експлуатаційної готовності (згідно умов на підключення), що не залишає місця для обліку витрат, що обумовлюють можливість надання даної послуги.
• Витрати на використання: Основна частина витрат на використання повинна компенсуватися через плату на надання допоміжної послуги. Енергоблоки, що повинні експлуатуватися вище оптимальних показників реактивної потужності, можуть мати значний знос системи збудження, що вимагає збільшення витрат на технічну експлуатацію, наприклад, заміну щіток і струмозбиральних кілець.
• Вартість упущеної вигоди: ідентично випадку обов’язкового надання послуги.
Компенсація за надання допоміжної послуги:
• Витрати на використання: повинні покриватися через платіж за надання допоміжної послуги і відображати втрати, що описані вище.
Компенсація при експлуатації в режимі синхронного компенсатора.
Витрати, що обумовлюють можливість даної послуги: коли енергоблок здатний працювати як синхронний компенсатор, при роботі в даному режимі виникають витрати, пов’язані з пусковим періодом і зупинкою. Це може розглядатися як витрати, що обумовлюють можливість даної послуги, кожного разу, коли Системний оператор вимагає надання даної послуги, проте, оскільки ці витрати завжди будуть пов’язані з витратами на використання, вони можуть також компенсуватися як фіксований елемент в платі за використання.
• Витрати на використання: поточні витрати для енергоблоку, що експлуатується як синхронний компенсатор, обов’язково повинні включати елементи, що покривають витрати на обслуговуючий персонал, технічне обслуговування, знос та амортизацію, плюс дійсні витрати на виробництво потужності внаслідок виробництва реактивної енергії на вимогу системного оператора.
8.4 Пуск після системної аварії (без живлення власних потреб)
Згідно зі статтею 11.24.3 проекту Правил РДДБ, даний платіж за експлуатаційну готовність повинен бути фіксованим, включаючи:
- · Фіксовані витрати: амортизація основного капіталу аварійних генераторів, що використовуються при необхідності запуску без живлення власних потреб. Пов’язані з ними витрати на персонал, технічне обслуговування та випробування установки також будуть включені в фіксований платіж за експлуатаційну готовність.
Вартість використання, включаючи паливо, запуск, знос та амортизацію, і відповідне технічне обслуговування, повинна компенсуватися в платі за використання, якщо вона не визначається в платежі за експлуатаційну готовність. В принципі не існує вартості упущеної вигоди, яка була б пов’язана з даним видом послуги.
8.5 Протиаварійна автоматика
Згідно зі статтею 11.25.5 проекту Правил РДДБ, дана послуга повинна компенсуватися на підставі трьох певних компонентів, а саме:
- · Фіксовані витрати: за допомогою фіксованого щорічного платежу, для компенсації, в першу чергу, додаткових витрат, які потрібні для уможливлення надання послуги протиаварійної автоматики від даного енергоблоку або навантаження;
- · Витрати, що обумовлюють можливість даної послуги: за допомогою плати за активацію (UAH/год) за кожну годину, коли Системний оператор вимагає надання потужностей в рамках протиаварійної схеми для української енергосистеми,
- · Вартість упущеної вигоди: за допомогою непостійного платежу (UAH/МВт) для компенсації збільшення або зменшення виробництва або споживання відповідного енергоблоку або навантаження при вимозі надавати послугу протиаварійної автоматики під час експлуатації в режимі реального часу.
9. Порядок оформлення та передача Замовнику результатів робіт з розробки Методики
Результати розробки Методики передаються Замовнику у терміни, передбачені договором. Замовник повинен погодити результати розробки Методики або надати перелік зауважень для усунення. Виконавець повинен повторно направити виправлену версію документа Замовнику. За результатами роботи оформлюється Акт прийому-передачі.
10. Документація
В рамках виконання робіт Замовнику повинна бути надана Методика, затверджена Національною комісією регулювання електроенергетики України.
Вся документація повинна бути надана Замовнику українською мовою в твердих паперових копіях (не менше 3 примірників), а також в електронному виді на СD, при цьому текстова інформація повинна бути виконана в стандартних форматах MS Office.