Тимошенко спасла від Порошенка бізнес свого екс-коханця Шуфрича, який вибив звідти Рудьковського
Секс, кров та гроші в історії розвитку компанії «Нафтогазвидобування», описаній Севгіль Мусаєвою в «Forbes-Україна».
«Нафтогазвидобування» веде видобуток на Семеренківському родовище в Шишацькому районі Полтавської обл. і зараз є найбільшим приватним добувачем нафтогазу в Україні.
Компанію в 1997 створив Микола Рудьковський, який після успішної роботи в передвиборчому штабі Леоніда Кучми в 2004 році очолював Держпідприємство «Держінвест». Через це ДП Рудьковський міг підключатись до будь-якого проекту і отримувати державне фінансування. В партнери він обрав Петра Порошенка, який тоді входив в керівництво впливової тоді партії СДПУ(о) Віктора Медведчука.
В 2000-му році Порошенко разом зі своїм кумом Віктором Ющенко перейшов в опозицію. Медведчук не простив Порошенку вихід з СДПУ(о). І замість цього неблагонадійного партнера Рудьковський взяв собі Нестора Шуфрича, який тоді був одним з провідних есдеків. В 2003 році Держкомітет по природним ресурсам, який очолював есдек Микола Злочевський, продовжив «Нафтогазвидобуванню» ліцензію на Семеренківське родовище терміном на десять років.
Коли Порошенко в 2005 році очолив РНБОУ, прокуратура відкрила справу проти топ-менеджерів «Нафтогазвидобування», а юристи Порошенко звернулись до суду з вимогою позбавити компанію ліцензії.
Підприємство спасла прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, яка від імені уряду підтвердила легітимність ліцензій «Нафтогазвидобування». Як можливе пояснення такої поведінки прем’єрки наведено слова з депеші американського посольства в Києві, датованих в 2008-2009 роках і оприлюднених на «WikiLeaks»: «Всі говорять, що Шуфрич – екс-коханець Тимошенко».
В 2007-му соціалісти, в числі яких був Рудьковський, програли парламентські вибори. Його звинуватили в тому, що будучи міністром транспорту він за державний рахунок їздив в Париж по особистим справам (разом з «Місс-Всесвіт» Олександрою Ніколаєнко, яка потім вийшла заміж за 75-річного американського мільярдера Філа Раффіна – прим. «Наші Гроші»). Після того, як Рудьковський вийшов з СІЗО, у нього залишилось лише 17% «Нафтогазвидобування», решту контролював вже Шуфрич. В цей самий період між ними відбулась сутичка, після якої Рудьковський поскаржився в міліцію, що Шуфрич розбив йому губу.
В липні 2009 року Шуфрич вже у якості члена Партії регіонів під стінами кінотеатру «Зоряний» ледь не побився з Сергієм Льовочкіним. Після перемоги Януковича на президентських виборах Шуфрич отримав пост міністра з надзвичайних ситуацій, однак вже через кілька місяців втратив посаду, отримавши втішне місце заступника голови РНБОУ. А восени 2010-го в офіс «Нафтогазвидобування» прийшли слідчі СБУ.
Відбити атаку, як кажуть на ринку, Шуфричу допомогло особисте втручання Януковича. По одній версії, харизматичний Шуфрич може зіграти важливу роль під час виборів-2012, тому кривдити його не хочуть. По іншій версії, долю в «Нафтогазвидобуванні» вже отримав хтось із «інвесторів», близьких до нинішньої влади (дивись епос «Обездолені» – прим. «Наші Гроші»).
Наразі «Нафтогазвидобування» продається, Шуфрич оцінює компанію в $1 млрд. Виручка компанії в 2009 році склала 970 млн грн., в 2010 – 844 млн грн. Однак закордонні інвестори не зважуються купувати фірму з такою непростою долею.