І Володимир Володимирович особисто
03.03.2011   //  

Володимир Путін обрав донецьких новими улюбленцями в Україні, з якими утворив аналог «Росукренерго» на ринку зернових. Таким чином Росія почала управляти ринком зерна України, яка входить до п’ятірки найбільших експортерів в світі.

Рік тому, коли лідер Партії регіонів, тільки-но отримавши президентську булаву, поклявся на Біблії, що буде вірно служити народу України, фактично єдиним питанням до Віктора Януковича було: «Як швидко і по яких напрямках Україна почне втрачати свій суверенітет на користь Росії?». Харківські угоди не дали остаточної відповіді. Та й «Росукренерго» після посадки славнозвісного Сєви Могилевича в московську в’язницю було викреслено з постійно діючих схем газового ринку. Тож експерти почали шукати нові горизонти для російської експансії.

Росукрзерно

Минулого літа було багато розмов про такий собі союз України та Росії на зерновому ринку. Мовляв, у світі продовольча криза, тож великим гравцям подібне об’єднання може принести великий зиск – мова йшла не більше не менше, ніж про диктат цін на зернові у світі. Але розмови тоді завершились нічим. Принаймні офіційних повідомлень про російсько-український зерновий конгломерат не було.

Сталось натомість інше. Нещодавно «Тиждень» дослідив процес монополізації українського ринку псевдо-державною фірмою «Хліб інвестбуд» (ХІБ). Хоча аграрний міністр Микола Присяжнюк і робив вигляд, що у державної компанії «Хліб України» є 61-відсоткова доля в статутному капіталі ХІБу, проте офіційні документи, які отримав «Тиждень», наочно засвідчили: у держави контролю над головним зернотрейдером держави з серпня 2010 року немає. Де-юре ним керує приватне ТОВ «Каласар», що своїм корінням йде в донецько-єнакіївське бізнес-середовище Миколи Присяжнюка.

«Тиждень» продовжив розкопки в цьому напрямку і отримав сенсаційну інформацію. Єнакіївці в «Каласарі» не одні – з ними Путін.

Отже, ТОВ «Каласар», про яке нібито нічого не знає український міністр, має засновниками: Олександра Козирєва (через нього ми вже досліджували зв’язок з єнакіївським угрупуванням) та кіпрський офшор Genetechma Finance Limited. Вони мають рівно по 50% у статутному капіталі. Зазвичай досліджувати хазяїв кіпрських фірм надзвичайно важко. Але виявилось, що в цьому випадку хазяї не дуже й переховувались.

На офіційному сайті російського «Внешэкономбанка» (далі ВЕБ) опублікована інформація про афільованих осіб банку. Кіпрська Genetechma виявилась дочірньою компанією люксембургської фірми Bellevue Industries Sarl. В свою чергу люксембуржці виявились дочірньою фірмою ВАТ «ВЭБ-Лизинг», яке вже напряму є дочірньою компанією російського банку. А головою наглядової ради ВЕБу є російський прем’єр-міністр Володимир Володимирович Путін.

Маємо таку ситуацію. В ХІБі, який міністр з Єнакієво Присяжнюк вважає державним, контроль насправді здійснює приватна фірма. В якій єнакіївці та банк Путіна мають рівні долі. Але ця рівність не має заспокоювати. Навпаки. Ми не даремно згадували «Росукренерго». У ньому нібито українські олігархи Дмитро Фірташ та його партнер Іван Фурсін теж мали 50%, а іншу половину – контролював «Газпром». Мабуть, всі пам’ятають до чого призвело це породження Леоніда Кучми та Володимира Путіна, яке творчо розвинулось за часів Віктора Ющенка: контроль над газовим балансом України опинився в руках «Газпрому» на всі сто відсотків. Саме з білокам’яної Києву диктують ціну і кількість газу, який ми маємо придбати.

ВЕБ-сторінка в житті України

Для більшого розуміння ситуації незайвим буде нагадати що собою представляє ВЕБ Путіна. Саме на цей банк Росія поклала місію обслуговування зовнішніх боргів, які лишились Кремлю в спадок від Радянського Союзу. Саме цей банк президент Путін десять років тому обрав у якості обслуговувача структурних реформ в Росії. Саме цей банк зараз розпоряджається пенсійними накопиченнями всіх росіян. Тобто ВЕБ має найпотужнішу ресурсну базу на всьому пострадянському просторі. Чотири роки тому Володимир Путін створив на базі ВЕБу державну корпорацію «Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності». З цього моменту «Внешэкономбанк» став головним агентом Кремля на зовнішніх ринках.

В Україні дуже швидко дізнались про методи росіян. Нагадаємо, наша остання фінансова криза розпочалась з падіння надзвичайно потужного «Промінвестбанку», який технічно «поклали» рейдерською атакою, нагнітаючи паніку серед вкладників. Найбільшими вкладниками ПІБу були саме донецькі підприємства. І коли ВЕБ «врятував» «Промінвестбанк», за невеликі гроші заволодівши 99% відсотками його акцій, саме росіяни виявились власниками донецьких боргів. Тобто росіяни отримали вплив на роботу найбільших магнатів Донбасу.

Далі ВЕБ проявився в ще одній надзвичайній події – зникнення з олігархічної карти України Віталія Гайдука та Сергія Тарути. Напередодні зміни влади – з помаранчевою на біло-блакитну – протимошенківські бізнесмени були змушені здати контроль над своїм «Індустріальним союзом Донбасу». Офіційно повідомлялось, що вони продали акції комусь-кудись в офшори. Але саме ВЕБ профінансував цю угоду. І це дало ще один привід згадати про тінь путінського привиду, який блукає над Україною у пошуках здобичі та легких грошей.

ХІБа ревуть вони, як гаманці повні?

Тепер легкі гроші банк Путіна знайшов на зерновому ринку України. Нагадаємо, наша держава має лише дві потужні експортні жили – метал та зерно. Про метал ми вже говорили, згадуючи контроль ВЕБу над ІСД та ПІБом. Про це нібито знали всі, хоча влада ні за Ющенко-Тимошенко, ні за Януковича особливо цим питанням не переймалась. А ось про контроль над зерновим експортом жоден(!) український чиновник ніколи не говорив. Тому опишемо схему захоплення цього ринку.

Минулого літа держава втратила контроль над «Хліб інвестбудом», але одночасно обрала саме цю компанію державним зернотрейдером. ХІБ отримав контракт на закупівлю в Україні 5 мільйона тон зернових на 7 мільярдів гривень (в середньому 1,4 тис грн. за тону). Згодом ця ж фірма отримала левову частку квот на експорт зернових. Внаслідок цього потужні транснаціональні корпорації, які роками працювали в нашій державі, були відсторонені від бізнесу.

З огляду на таку монополізацію ринку, українські аграрії були змушені продавати зерно ХІБу по вказаній їм ціні. Тобто – дешево. Зараз державний експортер перепродує всередині України те саме зерно вже дорожче. Саме тому з полиць магазинів вже зникає дешева мука і дуже скоро ми отримаємо підвищення цін на хліб.

При цьому державні бізнесмени так добре відчули смак перемоги, що вирішили ще більш заглибитись в комори аграріїв. 4 та 11 лютого Аграрний фонд вирішив закупити у ХІБу три партії зерна: 769,639 тис. тон 895,214  тис. тон та 1 030,28 тис. тонн. Всього для «своєчасного формування державного інтервенційного фонду» мова купується 2,7 млн тон. (І це тільки те, що стало відомо «Тижню» з даних Міністерства економіки, можливо готуються ще й інші подання). За одним з цих контрактів Аграрний Фонд отримав дозвіл Мінеко заплатити ХІБу 1,55 млрд грн. Тож про яку б з трьох партій зерна не йшлось, але ціна буде вищою від підрахованої вище ціни 1,4 тис грн./т. Ну, а в чию кишеню підуть прибутки ми вже розповіли.

І, мабуть, саме від власника цієї кишені куратори українського зернового ринку отримуватимуть вказівки коли, кому і по скільки продавати зерно. Сама Росія під приводом «засушливого літа-2010» закрила свій експорт до середини 2011 року. Україна в повній відповідності до дій старших братів теж фактично закрила свій експорт. Хоча наш минулорічний врожай на рівні 40 млн тон цілком дозволяє їсти самим та годувати решту світу. Але, закриття експорту України та Росії – а це одні з найбільших виробників зерна в світі – змушує зерно дорожчати також в усьому світі. І якщо вийти на світовий ринок з зерном на піку його ціни (тим більш отримавши це зерно всередині держави задешево) – можна отримати не просто прибутки, а надприбутки. А можна навіть отримати й контроль над якоюсь країною, яка заради зерна в контексті світової продовольчої кризи буде «змушена до миру», як полюбляє висловлюватись Володимир Володимирович. А це, відмітимо, не рівень єнакієвця Присяжнюка. Це президентський бізнес.

Вперше опубліковано в «Українському тижні»