Як у Євросоюзі показують ціни на будматеріали у дорожніх тендерах
22.12.2020   //   1 Переглядів

Олександр Шатковський, міжнародний консультант з публічних закупівель

Однією з актуальних дискусій у сфері публічних закупівель цього року є питання: чи доцільно та потрібно вимагати від учасників торгів оприлюднювати інформацію про вартість складових робіт (наприклад, матеріали, робоча сила).  

В Україні така інформація подається учасниками тендерів у складі пропозицій і оприлюднюється після їх оцінки, а згодом має оприлюднюватись у договорі з переможцем закупівлі. На пару хвилин переведемо подихи від внутрішніх спорів і поглянем «а як у них» – в Євросоюзі, приєднання до якого є в Україні нормою національної Конституції, яку вже ніхто в політикумі не піддає сумніву (принаймні публічно).

За словами Стіна-Брууна Нільсена (експерт ЄС з закупівель та концесій) –  в цілому замовник в Євросоюзі має право вимагати від учасників заповнення кошторису з витратами на складові від  загальної ціни робіт, наприклад для бітуму, піску, каменів та людських днів у разі будівництва/ремонту доріг. Закупівельні Директиви ЄС (№24 і №25 від 2014 року) не містять обмежень з цього приводу. Такі витрати визначаються як ціна за одиницю та загальна вартість всіх одиниць (наприклад, ціна за тонну щебня і вартість всього обсягу необхідного щебня, або вартість людино-дня робочого певної категорії і загальна вартість людино-днів цієї категорії).

Цей підхід більшістю замовників розглядається як зручний, особливо, у випадках, коли повний обсяг необхідних робіт заздалегідь важко оцінити.

В принципі, замовники ЄС можуть вимагати від учасника будь-яку інформацію, включаючи витрати на складові загальної ціни та, наприклад, норму прибутку.  І за наявності такої вимоги учасник не може відмовитись включити таку інформацію. Іншими словами, за загальним правилом учасник торгів не має права приховувати інформацію, яку запитує замовник та яка, безумовно, стосується предмета закупівлі.

У свою чергу,  громадяни, журналісти і громадські організації країн ЄС мають законодавчо гарантований доступ до інформації про діяльність державних і муніципальних органів і структур (це законодавство ЄС стало прикладом і для аналогічного законодавства України, зокрема Законів «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», «Про відкритість використання публічних коштів»), зокрема і доступ до всієї інформації про їх закупівлі.

Такий доступ реалізується через надання докладної інформації на запити вказаних суб’єктів, подекуди через публікацію звітів та контрактної інформації на спеціальних платформах з вільним доступом для всіх.  Це цілком логічний і природній підхід, оскільки мова йде про використання коштів платників податків в інтересах всього суспільства.

Дійсно, учасник тендеру згідно з директивами  ЄС про закупівлі може заявити і наполягати, що якусь частину тендерної пропозиції потрібно зберігати в конфіденційності для інших учасників торгів і громадськості загалом. Однак, у такому разі учасник повинен надати конкретні причини, що переважають будь-які суспільні інтереси («суспільні інтереси» – це Сакральна Святиня країн ЄС, яка апріорі має домінуючий вплив у всіх сферах і в судовій практиці), чому саме відповідна інформація має бути прихована як конфіденційна. Такий же підхід стосується витрат на вартісні складові загальної ціни пропозиції – така інформація в деяких випадках може бути захищена як конфіденційна за умови, що учасник торгів може це обґрунтувати.

На рівні ЄС, як і власне на рівні окремих країн ЄС, поки не вдалося знайти чітких рекомендацій в якому випадку доцільно вимагати вартісну «розшифровку» кошторису при закупівлі робіт. Але, наприклад, досвід Польщі, люб’язно прокоментований паном Богданом Артимовичем (директор юридичного департаменту Польського Урядового Агентства замовлень публічних), свідчить про те, що чим більша вартість і складність робіт, тим частіше польські замовники встановлюють таку вимогу «розшифровки».

Цікаві мотиви польських замовників так робити (вони здаються досить зрозумілими і для українських замовників). Наявність докладного кошторису з розшифровкою всіх витрат допомагає:

  1. Зняти наперед багато питань з боку польської Рахункової палати і фінансових контролерів Міністерства фінансів під час чисельних перевірок польських замовників;
  2. Обґрунтовано і комфортно переглядати зміни в договори на виконання робіт, пов’язані з змінами вартості складових кошторису, і теж з огляду на фактор перевірок з попереднього пункту.

Отже, ці мотиви видаються доволі надихаючими для добросовісних українських замовників і підрядників, яким немає чого приховувати від суспільства і наших  чисельних правоохоронно-контролюючих органів (не забуваючи про  можливість зустрічних перевірок учасників торгів).

До цих же мотивів віднедавна додався ще один – Кабмін України постановою від 16 грудня 2020 № 1266 вніс доволі несподівані зміни і доповнення до своєї  постанови від 11 жовтня 2016 р. № 710 «Про ефективне використання державних коштів», які запроваджують обов’язок для майже всіх замовників (крім комунальних підприємств) готувати і оприлюднювати, зокрема – «обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі».

Тому чим докладніша буде інформація про вартісні складові закупівель робіт в пропозиціях учасників, тим простіше буде замовникам виконувати чисельні вимоги щодо контролю за використанням коштів і проведенням закупівель, починаючи від обґрунтування очікуваної вартості і закінчуючи можливими і дозволеними законом змінами в договір.

Блог від: Олександр Шатковський