Дефолт в кінці тунелю «Укртрансгазу»
21.12.2020   //   1 Переглядів

Анна Сулима, фахівець з публічних закупівель платформи «Ліги антитрасту»

«Укртрансгазу» не вдалось стягнути з НКРЕКП 1,6 млрд. грн. за загрозу дефолту та надзвичайну ситуацію. Суд вирішив, що у цьому винно винна сама держкомпанія та Мінекономіки.

Минулий рік для газового ринку серед іншого запам’ятався загрозою дефолту «Уктрансгазу».

В червні 2019 року «Уктрансгаз» заявив про загрозу дефолту на ринку газу. Технічного газу для підтримки роботи системи в компанії залишилось до 24 червня, а грошей для його закупівлі не було. Проте були борги за вже поставлений підприємству технічний газ, які воно не могло погасити, що виключало можливість постачальників повірити «Уктрансгазу» на слово та продати ще газу в борг. Відсутність технічного газу була оцінена ДСНС як надзвичайна ситуація техногенного характеру загальнодержавного рівня.

«Уктрансгаз» звинувачував у такому стані речей перш за все регулятора та облгази, 70% яких відносяться до групи РГК олігарха Д. Фірташа, що заборгували підприємству більше 35 млрд.грн.

Щодо регулятора, то підприємство зазначало, що в грудні 2018 року НКРЕКП затвердило йому збитковий тимчасовий тариф на транспортування. В тарифі було враховано вартість технічного газу на 12,4% нижча за попередній рік. А обсяг нижчий на 20,35%. Крім цього витрати на оплату праці в тарифі регулятор врахував на рівні нижчому на 25% ніж той, що передбачений колективним договором, та на 10 млрд.грн. скоротив обсяг капітальних інвестицій. «Нафтогаз» тоді зазначав, що така тарифна політика регулятора призведе до зриву анбандлінгу. А керівництво «Уктрансгазу» звернулось до ЄБРР та Світового банку.

НКРЕКП навпаки, затвердивши тарифи на транспортування, відрапортувала про перемогу. Регулятор заявив, що саме завдяки вдвічі заниженим тарифам українська ГТС закріпить свою конкурентоспроможність як вигідніша альтернатива «Північному потоку» та іншим обхідним газопроводам.

Окремі експерти звинуватили в переддефолтному стані сам «Нафтогаз», його неефективне управління власними підприємствами та неврахування помилок минулих періодів.

В липні 2019, коли криза дійшла до апогею, «Укртрансгаз» подав позов до суду щодо протиправної бездіяльності НКРЕКП. За звинуваченнями підприємства регулятор не розглянув подану ним заяву про встановлення економічно обґрунтованих тарифів, а самостійно встановив тимчасові тарифи. При чому, за твердженням «Укртрансгазу», ці тимчасові тарифи не відповідають економічним реаліям, не забезпечують відповідність ціни на послуги транспортування природного газу витратам на їх виробництво. Застосування саме таких тарифів протягом 2019 року могло призвести, на думку підприємства, до недоотриманого прибутку та фактичних втрат на суму більше 22 млрд. грн. Крім цього «Уктрансгаз» просив стягнути з НКРЕКП 1,6 млрд.грн. шкоди, спричиненої неналежним регулюванням.

НКРЕКП повністю заперечувала звинувачення та зазначала, що «Укртрансгаз» просто пропустив строк і не подав вчасно заяву зі своїми розрахунками. За діючим законодавством підприємство мало це зробити до жовтня 2018 року, натомість заяву подало лише в кінці листопада. Тому регулятор був вимушений встановлювати тимчасовий тариф самостійно. На додаток, НКРЕКП зазначило, що Мінекономіки не затвердило граничний рівень регуляторної норми доходу у сфері транспортування природного газу, без якого встановити тариф неможливо.

Суд першої інстанції, а згодом і апеляційний суд, стали на сторону НКРЕКП. Суди встановили, що мало того, що заява подана з порушенням строків, вона ще й не відповідала вищезгаданій Методиці. Також суд підтвердив, що НКРЕКП зверталась до Кабінету Міністрів та прем`єр-міністра із проханням дати доручення Мінекономрозвитку затвердити граничний рівень регуляторної норми доходу. Проте, цього так і не було зроблено, у зв`язку з чим, регулятор встановив тимчасовий тариф.

Фактом на стороні НКРЕКП в очах суду стало також те, що «Укртрансгаз» подав позов лише на другий рік дії тимчасових тарифів, та не оскаржив саму постанову про встановлення тимчасового тарифу, що, на думку суду, означало погодження компанією такого рішення регулятора.

В підсумку дефолту підприємства не сталось. Криза була вирішена креативними рішеннями керівництва компанії щодо розрахунку за спожитий технічний газ не грошима, а газом в сховищах із відстрочкою. Проблема з неплатежами так і не вирішена, та підприємство подало більше 100 позовів на боржників.

Чи з’явиться подібна проблема знову, але вже у іншої компанії – оператора ГТС, та чим завершиться – покаже час. Проте, ми не знайшли у відкритому доступі доказів того, що держава зробила свої висновки з минулої кризи та вжила достатніх заходів задля того аби вона більше не повторювалась. Як і того, що були «призначені» винні, що понесли за це справедливу відповідальність.

Посилання на судові рішення:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/89790883

https://reyestr.court.gov.ua/Review/93244549

Блог від: Анна Сулима