Держава не спромоглась забрати у мільярдера незаконний спецдозвіл на видобуток газу

17.12.2020   //  

Харківський госпсуд відмовив прокурору в скасуванні незаконно отриманого спецдозволу «Укргаздоб» Буткевича, в тому числі завдяки Держгеонадрам.

Відповідно до статті 13 Конституції надра – є об’єктом права власності українського народу. Проте, здебільшого вони опиняються в руках «політичних еліт», що використовують їх для власного збагачення, не озираючись на наші інтереси. Зазначене стає можливим, в тому числі, завдяки корумпованим чиновникам Держгеонадра. Останні мали можливість роздавати дозволи на видобуток надр, починаючи від газу, закінчуючи міддю, фактично в «ручному» режимі, та використовували її аби підігравати впливовим політичним гравцям отримувати над ними контроль.

Після Революції гідності, здавалось би, це мало б змінитись. Проте, вже через два роки в Держгеонадра пройшов один з найскандальніших типу аукціонів з продажу спецдозволів на користування надрами. Суттєві та нахабні порушення були зафіксовані журналістами «Дзеркало тижня» та «Радіо Свобода», Антимонопольним комітетом та прокуратурою. Чи не за кожним з учасників аукціонів стояли відомі українські особистості: починаючи від міністра внутрішніх справ А. Авакова, закінчуючи екс-міністром екології М. Злочевським та близьким соратником екс-генерального прокурора та власником мережі «АТБ» Г. Буткевичем.

Збір такої кількості «непростих» людей в одному місці не міг призвести ні до чого доброго. Після було багато журналістських розслідувань, судових позовів, штрафів АМКУ та кримінальних справ. І ось пройшло більш ніж чотири роки, та в кінцевому підсумку все залишилось як є. Фірма, що через порушення закону та нечесний аукціон отримала дозвіл – досі його має, він дійсний, ніким не відкликаний та не скасований. А спроба керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області визнати його недійсним закінчилась нічим.

Почалось все з вбивства.

26 лютого 2016 року в районі вулиці Академіка Павлова, на Єврейському цвинтарі в м. Харкові було застрелено Ю. Димента. Розглядалось багато версій вбивства. Одну з них озвучив екс-голова адміністрації біглого президента В. Януковича – С. Льовочкін:

«Сьогодні вранці у Харкові застрелили найближчого друга, партнера й сподвижника Кернеса, Юрія Дімента. Війна за харківські родовища газу набирає нових обертів».

Менш ніж через місяць, 17 березня 2016 року, відбулось засідання аукціонного комітету Держгеонадра, на якому приймались рішення щодо допуску до участі в аукціоні з продажу спеціального дозволу на користування ділянкою надр Південно-Кисівської нафтогазової площі на Харківщині компаній, що подали свої пропозиції.

На аукціон подались три компанії:

• ТОВ «Нафтогазенергопром» м. Харків, що було зареєстровано за місяць до проведення аукціону – 23 лютого 2016 року. Засновником і директором товариства на той момент значилась не відома у газових колах А. Сингаївська, а статутний капітал складав 30 тис.грн.
• ТОВ «Укргаздоб» м. Харків, яке було зареєстровано за півтора місяці до аукціону – 3 лютого 2016 року. Директор і засновник так само невідомий для ринку газу О. Труфанов. Статутний капітал – 23 тис.грн.
• ТОВ «Ютекснафтогаз» Харківська обл. 50% статутного капіталу належало «Матрапак ГМБХ» (Ганновер, Німеччина) і ТОВ «Краснокутський агрошляхбуд» (власник – Д. Манько). Статутний капітал 5 млн.грн. Журналісти видання «Дзеркало тижня» зазначали, що намагались зв’язатись з «Ютекснафтогаз» по зазначеному в реєстраційних документах телефону, але автовідповідач повідомляв: «Ви додзвонилися в компанію «Еско-Північ». «Еско-Північ» входить до «Burisma Holdings» М. Злочевського. Але джерела «Дзеркала тижня» серед харківських бізнесменів стверджували, що компанія була раніше продана й на сьогодні не має стосунку до «Еско-Північ», а контролювало її на момент аукціону бізнес-оточення міністра внутрішніх справ А. Авакова. Ні підтвердити, ні спростувати цю інформацію журналістам тоді не вдалося (докладніше про нафтогазові зв’язки Авакова та Злочевського див «Чому Авакова пов’язують з угрупуванням, яке після Майдану захопило купу родовищ по всій Україні»).

 

Аукціонний комітет не пройшов гладко. Спочатку голова аукціонної комісії Дмитро Абрамович видворив єдиного присутнього журналіста. Потім, прийняли рішення про дискваліфікацію з аукціону компанії «Ютекснафтогаз» за відсутність документу, що підтверджує реєстрацію юридичної особи в країні її місцезнаходження, надання якого вимагалось Порядком проведення аукціонів.

«Ютекснафтогаз» не погодилось з таким рішенням та оскаржило його до Генеральної прокуратури, Національного антикорупційного бюро та Окружного адміністративного суду м. Києва.

Разом з позовною заявою товариство подало клопотання про забезпечення позову з проханням заборонити Держгеонадрам проводити аукціон до розгляду справи по суті. Суддя К. Кобилянський призначив засідання на 22 березня, день проведення аукціону, та в підсумку відмовив в задоволенні клопотання, що було в подальшому підтримано апеляційним судом. Через три місяці, 13 червня 2016 року, «Ютекснафтогаз» подало клопотання про відкликання позовної заяви та залишення її без розгляду, про що в цей же день судом було прийнято відповідне рішення.

Національне антикорупційне бюро відмовилось вносити заяву підприємства до ЄРДР, обґрунтовуючи це тим, що в заяві не було викладено конкретних фактичних обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального корупційного правопорушення підслідного НАБУ. 23 червня 2016 року суддя Солом’янського районного суду О. Бобровник відмовив у задоволенні скарги «Ютекснафтогаз» про визнання бездіяльності НАБУ незаконною. Апеляційний суд через 1,5 місяців відмовив у відкритті апеляційного провадження по цій ухвалі з підстав того, що вона не підлягає оскарженню.

З аналогічною заявою до НАБУ звернувся голова Союзу ветеранів Служби безпеки України, яка також не була внесена до ЄРДР, а оскарження бездіяльності – не дало результатів.

22 березня 2016 року Держгеонадра таки провело скандальний аукціон. Спеціальний дозвіл на користування ділянкою надр Південно-Кисівської нафтогазової площі на Харківщині розіграли між собою дві компанії: «Нафтогазенергопром» та «Укргаздоб». Остання перемогла, запропонувавши найбільшу ціну – 3,6 млн.грн (початкова ціна – 3,3 млн.грн.). Та 12 квітня 2016 року «Укргаздоб» отримало 20-річний спецдозвіл (№ 4761) на вивчення з подальшою промисловою розробкою Південно-Кисівської площі, де можна видобувати нафту та газ.

На аукціоні були присутні журналісти «Радіо свободи». Вони зафіксували, як учасники аукціонів спілкуються між собою, обмінюються документами та з’явились на конкурс з однаковими фірмовими пакетами «Men’s Shirts». А журналісти «Дзеркало тижня» зафіксували – як вони після аукціону зібрались біля кафе «Козел» на протилежній стороні вулиці.

Аукціон за договором з Держгеонадра провидила товарна біржа «Катеринославська».

При цьому, пакети аукціонної документації для участі в конкурсі, компанії отримали не до, а через кілька днів після його завершення та визначення переможця. Що виключає можливість отримання інформації щодо ділянки надр без якої важко оцінити перспективність площ та неможливо підрахувати їх прогнозні запаси.

Через чотири місяці після аукціону, та через місяць після того, як «Ютекснафтогаз» відкликали свою позовну заяву, в «Укргаздоб» та «Нафтогазенергопром» одночасно змінилися власники. Новими власниками стали Р. Дружбін та його бізнес-партнери, пов’язані з оточенням міністра внутрішніх справ А. Авакова (у 2018 році замість них власником став Геннадій Буткевич, власник мережі магазинів «АТБ»).

13 квітня 2016 року, на наступний день після отримання фірмою «Укргаздоб» спецдозволу, «Ютекснафтогаз» подало до Антимонопольного комітету заяву про змову між учасниками аукціону. Через три місяці, 29 липня 2016 року, АМКУ розпочав розслідування. Та через два роки, 23 серпня 2018 року, прийняв рішення, яким підтвердив факт змови та оштрафував «Нафтогазенергопром» на 40,3 тис. грн та «Укргаздоб» на 26,6 тис. грн. (https://cutt.ly/WhTU9Ry).

Серед доказів змови АМКУ зазначив: тісну комунікацію між представниками компаній у день проведення аукціону, наявність фінансової допомоги між ними та пов’язаними з ними особами, подання документів для проведення державної реєстрації однією особою, представлення інтересів компаній у банківській установі однією особою, одночасна зміна засновників і пов’язаних осіб компаній, значна схожість оформлення поданих на аукціон документів.

В рішенні АМКУ зробив такий висновок:

«Узгодивши свою поведінку та цінові пропозиції, подані в пакетах аукціонної документації, Відповідачі тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже, спотворили результати проведеного Аукціону, порушивши право на отримання найбільш ефективного для Держгеонадра результату».

Рішення АМКУ було підтримано трьома судовими інстанціями та набрало законної сили.

Через два роки після рішення АМКУ, 18 серпня 2020 року, Дергачівська місцева прокуратура Харківської області подала позов проти Держгеонадр та «Укргаздоб» щодо визнання недійсними результатів аукціону, спецдозволу та угод. В якості обґрунтування прокурор зазначав, що при проведенні аукціону було порушено конкурентне законодавство, отже договір є таким, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Держгеонадра у відзиві, поданому 10 вересня 2020 року, наполягало на тому, що вказаний договір не суперечить інтересам держави, аукціон проведений законно, а дозвіл – дійсний. І взагалі прокурор не має права звертатись з подібними позовами без з’ясування у самих Держгеонадр причин, з яких вони не звернулись до суду з подібним позовом. Та в підсумку державний орган попросив суд відмовити прокурору в його задоволенні.

Суддя Господарського суду Харківської області І. Жигалкін розглядав справу півроку та в підсумку 24 листопада 2020 таки відмовив у його задоволенні (https://cutt.ly/fhTOTSI). В якості підстав суд зазначив, що прокурором не доведено наявність у Держгеонадра та «Укргаздоб» умислу на укладення договору про продаж спецдозволу саме з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а сам договір порушує публічний порядок.

До 23 грудня 2020 року Дергачівська місцева прокуратура може оскаржити це рішення до Східного апеляційного господарського суду Харківської області.

Також, після затвердження результатів аукціону «Ютекснафтогаз» оскаржувало його до Харківського окружного адміністративного суду. Проте 28 липня 2016 року суд відмовив компанії у задоволенні позову. Апеляційний та Вищий адміністративний суд залишили це рішення в силі.

В жовтні 2018 року щодо оскарження результатів аукціону до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Громадська організація «Український суспільно-правовий рух: Демократія через право». Проте 22 лютого 2019 року суд залишив позов без розгляду, бо позивачі двічі не з’явились в судове засідання без повідомлення причин.

Жодної згадки в судових реєстрах про здійснення будь-яким правоохоронним органом розслідування, щодо будь-яких осіб або просто щодо обставин проведення аукціону, укладення договору та видачі дозволу – немає.

Тетяна Симоненко, “Ліга антитрасту”