Фірташівці зробили «Нафтогазу» пропозицію, від якої бажано не відмовлятись
06.11.2020   //   1 Переглядів

Текст: Агія Загребельська, співзасновниця “Ліги антитрасту”, держуповноважена АМКУ у 2015-2019 рр.

ТОВ «Вінницягаз збут» та ще 15 постачальників газу звернулись до Антимонопольного комітету із заявою щодо зловживання АТ НАК «Нафтогаз України» монопольним становищем.

Поки немає точних даних, що це за інші 15 компаній. Але швидше за все більшість з них, якщо не всі, це структури з газової імперії олігарха Дмитра Фірташа.

Постачальники стверджують, що «Нафтогаз» займає монопольне становище на ринку газу (оптовому та роздрібному) та використовує його, щоб протизаконними методами витіснити з нього конкурентів.

За твердженням заявників в 2019 році частка НАК на оптовому та роздрібному ринках складала 60%, в першому півріччі 2020 – 55%. Слід зазначити, що до серпня 2020 року, коли було запроваджено ринок газу для населення, НАК був забов’язаний продавати газ для потреб населення за правилами, встановленими Кабміном.

З іншого боку, НАК мав та досі зберігає всі ознаки монополіста попри лібералізацію газового ринку. І отримання офіційного статусу монополіста від АМКУ – лише питання часу.

Дійсно, НАК присутній на ринку в кількох ролях: компанія добуває газ, постачає його в роздріб побутовим та непобутовим споживачам, та одночасно реалізує газ в опт своїм конкурентам на роздрібному ринку – постачальникам газу (збутам).

Іншого аналога «Нафтогазу» на ринку немає. Та він є єдиним гравцем, що поєднує в собі такий обсяг можливостей та ресурсу.

Відтак постачальники вбачають порушення в трьох аспектах поведінки державної компанії:

  1. пов’язані з НАКом газовидобувні компанії не продають газ напряму конкурентам НАКу;
  2. газ постачальникам-конкурентам продається виключно через пов’язаного з НАКом посередника за цінами вищими, ніж НАК продає його своїй компанії-постачальнику;
  3. НАК займається ціновим демпінгом на роздрібному ринку.

Такі дії, за твердженням заявників, порушують їх права, як конкурентів НАКу на роздрібному ринку постачання газу для побутових споживачів.

Адже пропозиції «Нафтогазу» очевидно є дешевшими та вони не можуть з ним конкурувати ціною. Бо на відміну від НАКу, не мають доступу до дешевого вітчизняного ресурсу.

Це призводить до того, що компанії втрачають побутових споживачів, частку ринку та доходи.

В цій частині із заявниками також важко не погодитись. Подібні звинувачення в бік «Нафтогазу» лунали давно.

Та й він сам не приховує свою агресивну бізнес-політику по завоюванню ринку. Отже, для Антимонопольного комітету в цій частині робота точно знайдеться, та навряд чи відомство зможе знайти привід, щоб обмежитись формальною відпискою.

Однак, що важливо, заявники не просять примусово поділити «Нафтогаз», позбавити його окремих ролей на ринку тощо. Та навіть про можливі штрафи пишуть, як про крайній захід.

Основне прохання постачальників газу до АМКУ – дати «Нафтогазу» рекомендації щодо порядку продажу видобутого компанією газу.

Так, компанії пропонують, щоб НАК продавав всі 100% видобутого газу всім без виключення оптовикам за ринковими цінами. Тобто і пов’язаним з «Нафтогазом» компаніям, і незалежним покупцям, таким як самі заявники.

При цьому, 50% має продаватись на біржах (відкритих аукціонах), а інші 50% – за прямими договорами.

І лише у випадку невиконання НАКом зазначених рекомендацій АМКУ має накласти на «Нафтогаз» штрафні санкції, вважають заявники.

Стосовно рекомендацій – це усталена практика Комітету в частині реагування на триваюче порушення. Рекомендації можна дати швидко, за пару місяців, на відміну від розслідування, що триває роками.

А значить і ситуацію на ринку, за умови виконання рекомендацій, можна швидше виправити, мінімізувавши таким чином шкоду від порушення та не вдаючись до зайвого тиску на бізнес.

Але чи підтримає відомство саме такий вигляд рекомендацій – залишається під питанням. Бо з одного боку, заявники праві, що ринкова влада НАКу та можливість нею зловживати походить в тому числі з видобутку та відсутності обмежень щодо диференціації цін та обсягів продажу видобутого газу.

З іншого боку, можуть бути інші варіанти обмеження ринкової влади «Нафтогазу» в цій частині та комітет може дати рекомендації, але в своїй редакції.

Тим більш у випадках з небезпечними концентраціями за участі вертикально-інтегрованого бізнесу на інших ринках Комітет по різному вирішував подібні проблеми.

Наприклад, зобов’язував продавати стороннім постачальникам по ринковій ціні певну частину ресурсу, або за ціною, не дорожче ніж пов’язаним покупцям.

Що буде, якщо АМКУ прийме заяву, розпочне розслідування, дасть «Нафтогазу» рекомендацій іншого змісту та компанія їх виконає?

Чи зможуть в такому випадку заявники домагатись штрафу, бо, наприклад, аукціони, про які вони просили не запроваджені?

Якщо завдяки виконанню рекомендацій порушення буде припинено та усунені умови й причини, що сприяли його вчиненню – навряд чи.

Крім цього і з самим аукціоном можуть бути нюанси. Колись АМКУ вже рекомендував енергохолдингу ДТЕК продавати видобуте вугілля на аукціоні, щоб всі оператори мали до нього вільний доступ та сформувався цивілізований ринок вугілля.

ДТЕК нібито виконав рекомендації, але зробив це таким чином, щоб його «вугільній владі» ніщо не загрожувало. Не дивлячись на це, Комітет не вважав такий винахідливий підхід невиконанням та справу в підсумку все одно закрив.

Якщо ж все таки справа дійде до покарання, то «Нафтогазу» загрожуватиме штраф до 30% річного обороту, якщо всі три порушення, про які іде мова в заяві, будуть кваліфіковані АМКУ окремо та доведені.

Крім цього, попри відсутність в заяві такого прохання, Комітет може застосувати примусовий поділ за власною ініціативою. Також, в подальшому, потерпілі від порушення можуть стягнути з «Нафтогазу» шкоду в подвійному розмірі.

По якому сценарію піде АМКУ – буде відомо в найближчі місяці. Відомство максимум за 90 днів з дня реєстрації заяви має визначитись чи починати розслідування, чи ні.

Та ще плюс-мінус такий самий час Комітет зазвичай витрачає на те, щоб вирішити чи варто давати рекомендації.

Сам «Нафтогаз» же, думаю, відреагує оперативніше на зазначену заяву. Розумним з його боку було б максимально виправити цінові «перекоси» по газу власного видобутку та почати його реалізацію не пов’язаним постачальникам.

Це дозволить зняти напругу на ринку, а значить і необхідність для Антимонопольного комітету застосовувати швидкі й жорсткі міри по відношенню до підприємства.

Можливо, це і було тією задачею мінімум, яку ставили перед собою заявники, звертаючись до АМКУ.

Наостанок, справедливості заради, варто згадати, що і самі заявники давно мали б бути в АМКУ «постійними клієнтами».

Кілька місяців тому відомство вже оштрафувало частину з них за порушення антимонопольного законодавства, ще частина порушень – перебувають в стадії розслідування.

Попри це, відповіді на питання, що робити з облгазовою імперію олігарха Дмитра Фірташа, відомство поки так і не знайшло.

Агія Загребельська, вперше опубліковано у «Бізнес.Цензор»