Що поганого буде з лотереями при легалізації азартного бізнесу
Хороша новина – лотерея не буде належати до азартних ігор після легалізації грального бізнесу (відповідно до недавно прийнятого закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» №768, яким також внесено зміни до чинного з 2013 року Закону «Про державні лотереї в Україні»).
Виокремлення лотерей з числа азартних ігор відповідає європейській практиці. Лотереї вирізняються серед азартних ігор методом розповсюдження, проміжком часу між грою та результатом, сумою затрат гравця. Лотерея не викликає хворобливу залежність, а відтак є менш соціально небезпечною у порівнянні з азартними іграми, які в переважній більшості засуджуються більшістю.
Але на жаль хороші новини на цьому поки що закінчились. Оскільки у новому регулюванні лотерей утворено занадто багато сірих зон.
- Лотереями та казино буде керувати один орган? Та невже?
Законом №768 передбачено створення спеціального органу державного регулювання у сфері організації та проведення азартних ігор – Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей. З назви органу випливає, що на нього покладається обов’язок регулювання і сфери азартних ігор і лотерейної діяльності.
Разом з тим, згідно «легалізаційного» закону ліцензії для азартного бізнесу видаватиме Комісія. Вона ж буде готувати ліцензійні умови для всіх, у тому числі і лотерейників. Але самі ліцензії на випуск та проведення лотерей видаватимуться Мінфіном. Тобто незалежним від Комісії органом.
- Незрозумілий конкурс на лотерейні ліцензії
Згідно оновленого Закону про лотереї, ліцензії на лотерейну діяльність видаються строком на 10 років за результатом конкурсу, який проводиться Комісією. Проведення конкурсу для видачі ліцензії на азартні ігри законом не передбачено.
Разом з тим, закон не містить порядку проведення конкурсу та відсильних норм до підзаконного акту, яким такий порядок має бути встановлено, а лише зазначає, що конкурс – спосіб відбору операторів лотерей, що полягає в оцінюванні за визначеними критеріями найкращих показників спроможності особи здійснювати діяльність з випуску та проведення лотерей. Якими будуть ці критерії оцінювання та ким вони визначатимуться достеменно не відомо.
- Дискримінація лотерей у порівнянні з азартним бізнесом
Новий закон не вимагає від організаторів азартних ігор мати досвід діяльності. А оператор лотерей повинен мати досвід випуску та проведення державних лотерей не менше трьох років, до якого не включається розповсюдження лотерей.
Не зважаючи на виокремлення регулювання азартних ігор та лотерейної діяльності, все ж вимоги до розміру статутного капіталу суб’єктів здійснення таких видів діяльності є однаковим – 30 мільйонів гривень. Це при тому, що дохідність гральних автоматів та класичних лотерей є дуже різною.
Плата за ліцензію на випуск і проведення лотерей становить 28 000 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня року, в якому приймається рішення про видачу ліцензії. Такий розмір є практично співрозмірним з платою за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності та у майже 4 рази більше за плату за ліцензію з організації та проведення азартних ігор в залах гральних автоматів.
Також Законом передбачено лише трьох операторів державних лотерей на території України. Щодо кількості учасників та ліцензій на ринку азартних ігор – обмежень не встановлено.
Вищезазначене свідчить про встановлення більш жорстких умов та вимог до здійснення лотерейної діяльності порівняно з азартними іграми. Хоча, враховуючи більшу «шкідливість» та соціальні негативні наслідки саме азартних ігор, все мало б бути навпаки.
- Слабкий захист від зрощування лотерей з гральними автоматами
Оновленим Законом про лотерейну діяльність забороняється:
- використання гральних автоматів як лотерейного обладнання та розміщення лотерейного обладнання в обладнанні, що своїм зовнішнім виглядом відповідає гральним автоматам;
- відтворення в будь-якій формі процесу прокручування барабанів, який зовнішньо імітує процес розіграшу на гральному автоматі.
Виконання цієї заборони може забезпечити вимога, за якою лотерейне обладнання підлягає оцінці відповідності або науково-технічній експертизі на наявність незадекларованих функцій. Для цього передбачається розроблення технічних регламентів та встановлення Комісією вимог для проведення оцінки відповідності лотерейного обладнання.
Такі вимоги наближають нас до лотерейної діяльності, яка не буде переплітатись з азартною грою. Однак, ці заборони почнуть діяти лише через рік після прийняття регламентів та вимог. І за відсутності відповідальності за недотримання таких вимог, ефективність таких заборон і їх сумлінне виконання, є сумнівним.
- І наостанок: коли взагалі запрацює лотерейний ринок?
Є великі обґрунтовані сумніви, що трапиться у найближчі півроку. Оскільки потрібні ліцензійні умови має розробити Комісія, яка почне роботу лише після обрання її членів за конкурсом, який не зрозуміло хто буде проводити через помилкову колізію у законі. Лише потім має буде затверджено підзаконні нормативні акти, необхідні для реального запуску ринку. Як свідчить практика, це досить довгий процес, який може тягнутися роками, протягом яких ми не матимемо справжнього лотерейного ринку.
Галина Верцімаха, “Ліга антитрасту”