АМКУ збудився на «Roshen» за заявою «оппоблоківця», що топить за російські поставки
АМКУ почав справу проти суб’єктів господарювання, які входять до складу групи компаній «Roshen», за ознаками зловживання монопольним становищем на ринку патоки. Про це повідомляється на сайті відомства.
Згідно з інформацією АМКУ, найбільшими вітчизняними виробниками кукурудзяної крохмальної патоки є компанії, що входять до групи «Roshen». У 2018-2019 рр після заборони імопорту з Російської федерації група встановлювала різні ціни і різні умови придбання патоки для кондитерських фабрик. А у 2019 році «рошенівці» підвищили ціни на патоку для усіх покупців на 20%: з 10 до 12,5 тис грн/т. При цьому АМКУ під час дослідження, що передувало початку справи, не виявив об’єктивних причин для подорожчання.
За інформацією платформи «Ліга антитрасту», справу почали після звернення народного депутата Валерія Гнатенка щодо скрутної фінансової ситуації на ТОВ «Кондитерська фабрика «Дружківська». Гнатенко був мером Дружківки перед тим як стати нардепом від «Оппоблоку за життя».
У запиті від 15 листопада 2019 року Валерій Гнатенко повідомив, що через заборону імпорту патоки з Росії, Дружківська кондитерська фабрика змушена закуповувати патоку у єдиного виробника – ТОВ «Інтерстарч Україна», яке через своє монопольне становище на ринку у 2019 році підняло ціни на 20% порівняно з 2018 роком. Через це Дружківська фабрика потерпає від значних фінансових збитків.
Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Інтерстарч Україна» є Олексій Порошенко, син Петра Порошенка, який до середини 2019 року був президентом України.
«Є дані, що можуть свідчити про те, що «Roshen» (або пов’язані з ним компанії) зловживав монопольним становищем, шляхом реалізації патоки за ціною, яку б він не ставив, будь у нього конкуренти. У випадку доведення монополії та зловживання компаніям може загрожувати штраф у розмірі до 10% річного доходу та примусовий поділ. Однак це не може бути достатньою підставою для зняття заборони на імпорт російської патоки в Україну, адже у випадку відкриття ринків українська патока не зможе реалізовуватися через надлишок російської продукції», – підкреслює «Ліга антитрасту».
Заборона на поставки в Україну російської патоки була введена у 2018 році у відповідь на аналогічну заборону росіян стосовно української патоки (докладніше див. «Довідку»).
«Враховуючи особливості функціонування ринку патоки, світовий досвід, історичний аспект його розвитку в Україні та необхідність продовження здійснення економічного тиску на державу-агресора, запровадження подібних торгівельних обмежень – є цілком обґрунтованим», – вважають у «Лізі антитрасту».
Після оприлюднення заяви АМКУ, укорпорація «Рошен» відкинула звинувачення у зловживанні монопольним становищем на ринку патоки, бо, за словами компанії, цього продукту взагалі не виробляє.
«Кондитерська корпорація Roshen не має ніякого стосунку до виробництва патоки, і, відповідно, заперечує порушення у зловживанні монопольним становищем на зазначеному ринку», – мовиться в заяві пресслужби компанії, яку цитують кілька українських агентств.
Наразі, заявили в компанії, вона не отримала від АМКУ «жодного офіційного повідомлення про порушення справи за ознаками зловживання монопольним становищем».
Після того, як корпорація отримає від АМКУ офіційну документацію про початок розслідування, вона буде максимально сприяти посадовцям АМКУ і надавати необхідні дані, заявили в компанії.
У корпорації також наголосили, що не розуміють, «який стосунок виробник кондитерських виробів може мати до потенційних порушень на сировинному ринку».
Довідково
В Україні на ринку патоки крохмальної представлені три вітчизняні компанії, власником яких є син екс-президента Олексій Порошенко: ПрАТ «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат», ПрАТ «Інтеркорн Корн Просессінг Індастрі», ТОВ «Інтерстарч Україна». При цьому «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» є однією з найбільших компаній по виробництву патоки в Європі.
До складу корпорації «Рошен» входять Вінницька, Київська та Кременчуцька кондитерські фабрики, Вінницький молочний завод, угорська фабрика Bonbonetti та Клайпедська кондитерська фабрика у Литві. Власником ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» є ТОВ «Центрально-Європейська кондитерська компанія», яку контролює Петро Порошенко та В’ячеслав Москалевський.
Власницею ТОВ «Кондитерська фабрика «Дружківська» є Наталія Шуллер, керівником – Олег Шульєв. Шуллер працювала у ТОВ «Дружківська харчосмакова фабрика», співвласниками якої до 2016 були сейшельська «Aragon Commercial INC», а також Наталія та Ігор Таслицькі. Останній був помічником народного депутата від «ПР» 5-6 скликань Володимира Літвінова.
Зараз частка компаній Порошенка на ринку патоки крохмальної кукурудзяної досягає близько 90%. Решта 10% приходиться на імпорт, в основному, з Литви.
До 2019 року основним імпортером патоки в Україну були російські виробники. Так у 2016 році імпорт з РФ крохмале-патокової продукції становив 2,11 тис. тон, у 2017 році – 6,76 тис. тон. Тобто з 2016 по 2017 рік обсяг імпорту патоки з Росії збільшився більш ніж в три рази. При цьому в Україні ринок патоки є профіцитним, та вітчизняний виробник в змозі повністю покрити попит на патоку та експортувати свою продукцію в інші країни.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року було заборонено ввезення патоки з Російської Федерації у відповідь на заборону ввезення української патоки до РФ та збільшення обсягів ввезення російської патоки в Україну (в 2018 році імпорт з РФ становив 6,91 тис. тон).
До 2014 року основним закордонним ринком збуту української патоки була Російська Федерація. Після запровадження з боку Росії обмежувальних заходів на ввезення нашої патоки, вітчизняні виробники переорієнтували експорт на інші країни світу, перш за все Індонезію.
Росія ввела обмеження на імпорт нашої патоки в 2014 році, керуючись перш за все інтересами російських виробників патоки. Російський ринок патоки такий самий профіцитний, як і в Україні. Та ще нещодавно так само був представлений єдиним виробником – Кернел. Але за останні роки в Росії кілька нових виробників вийшли на цей ринок. У зв’язку з чим поставки патоки з України складали їм неабияку конкуренцію та заважали. На що російські виробники патоки скаржились російським органам державної влади.
Торгівельна війна України-Росії на ринку солодощів – не є новою. Ще в 2000-х роках Росія вже вводила обмеження на імпорт патоки з України, що примушувало Україну запроваджувати дзеркальні заходи. Також великим є ввізне мито Євросоюзу для української патоко-крохмалевої продукції – від 166 до 507 євро за 1 тонну товару, тобто від 50% до 200% митної вартості кінцевого продукту.
Патока – натуральний підсолоджувач, продукт переробки крохмалевмісної сировини. Крохмальну патоку використовують у кондитерській промисловості (є складовою частиною карамелі, цукерок, ірису, халви, драже, пастило-карамельних та деяких борошняних кондитерських виробів), консервній (у виробництві варення, джемів) в якості підсолоджувача та антикристалізатора кондитерських виробів.