ОАСК відновив дозвіл на забудову, через яку Бабак звільнили з Мінрегіону
12.08.2020   //   635 Переглядів

Суд визнав протиправним та скасував наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 14.11.2019 про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт на об’єкт будівництва «Будівництво житлового будинку на вул. Гоголівська, 32-В у Шевченківському районі міста Києва». Про це свідчить рішення Окружного адмінсуду м. Києва (суддя Ірина Васильченко) від 7 серпня.

Водночас суд зобов’язав ДАБІ поновити в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, дані про видачу вказаного дозволу.

Цей дозвіл був виданий 16 серпня 2019 року замовнику будівництва – ПАТ «Авіакомпанія «ВІТА».

Компанія з 2003 року є користувачем ділянки 0,22 га на вул. Гоголівська, 32-В відповідно до договору оренди. Ділянку надано фірмі для будівництва житлового будинку. Ділянка знаходиться в межах центрального історичного ареалу Києва та в межах пам’ятки історії місцевого значення «Гірка обсерваторна, Х-ХХ ст.».

У лютому 2013 року Департамент містобудування КМДА видав компанії містобудівні умови та обмеження для проектування житлового будинку на вул. Гоголівській, 32-В. А у серпні 2019 року ДАБІ України видала фірмі дозвіл на будівництво.

Втім, у листопаді 2019 року Держархбудінспекція за результатами перевірки анулювала видані компанії містобудівні умови та обмеження, оскільки забудова суперечить функціональному призначенню ділянки: відповідно до чинного Генплану – це територія громадських будівель і споруд, а не житлової забудови.

У результаті скасування дії містобудівних умов та обмежень інспектор ДАБІ 14 листопада 2019 року також видав рішення про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт на вул. Гоголівській, 32-В.

«Авіакомпанія «ВІТА» оскаржила це рішення ДАБІ до ОАСКу, який 7 серпня цей позов задовольнив. Суддя Васильченко дійшла висновку, що розміщення житлового будинку на території, що за функціональним призначенням відноситься до громадських будівель і споруд, повною мірою відповідає положенням чинного Генерального плану м. Києва.

Такий висновок судді ґрунтується на посиланні на ДБН 360-92 **, який з 2018 року Мінрегіон міняв на новий. Зокрема, на пункт про те, що територія міста за функціональним призначенням поділяється на сельбищну, виробничу і ландшафтно-рекреаційну. І до сельбищної входять, зокрема, ділянки житлових будинків і громадських установ.

Крім того, ОАСК послався на пункт ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011, де сказано, що в громадських зонах можуть розташовуватись житлові будинки. Зауважимо, що цей нацстандарт був розроблений Мінрегіоном у 2011 році, коли заступником міністра був Дмитро Ісаєнко, відомий забудовник, який нині є нардепом від ОПЗЖ.

Від «Наших Грошей»: Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2 ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011, ця настанова встановлює типові вимоги до складу та змісту Зонінгу населеного пункту. Положення цієї настанови застосовуються органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичними особами при розробленні Зонінгів на відповідні території. Тобто, суд не мав права застосовувати цей норматив при вирішенні спору, адже Зонінг у Києві взагалі відсутній, а до інших питань цей норматив не застосовується. Крім того, ще з 01.08.2018 набрав чинності ДБН Б.1-1-22:2017 «Склад та зміст плану зонування території», тому ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 не підлягає застосуванню.

Пункт 3.1 ДБН 360-92** передбачає, що у межах сельбищної території треба передбачати формування зон громадських центрів, житлової забудови, озеленених територій загального користування і т.д. Але суд це ігнорує, посилаючись за загальний опис поняття «сельбищна територія».

В той же час ДБН Б.1-3-97, на який також посилається суд як на норматив, відповідно до якого розроблений чинний Генплан Києва, прямо передбачає визначення у Генеральному плані окремих зон (п. 3.12): території житлової забудови (садибної, малоповерхової, середньоповерхової, багатоповерхової) та територій цивільної забудови та громадські центри загальноміського i районного значення та інших. Але ці норми також судом ігноруються.

Представники ДАБІ відзиву на цей позов не надали, в суд не з’явилися. Суд зауважив, що це може бути кваліфіковано як визнання позову. Як відомо, з березня цього року триває реформа ДАБІ.

Нагадаємо, 4 грудня 2019 року під час виступу у Верховній Раді перед голосуванням за її відставку тодішня міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак заявила, що з нею почали боротьбу у пресі через анулювання дозволів на будівельні роботи на деяких об’єктах у Києві. За словами Бабак, тиск на неї розпочався після скасування дозволів про будівництво на об’єктах на вул. Вільшанській, 2-Б та Гоголівській, 32-В у Києві.

В обох випадках ДАБІ встановила невідповідність намірів забудови Генплану Києва. Ці дозволи були видані у серпні-вересні 2019 року, коли Держархбудінспекцію очолював Сергій Кузьмін, пов’язаний із тіньовим «смотрящим» за ДАБІ Юрієм Горовим.

Як відомо, 2 червня ОАСК також скасував рішення ДАБІ про анулювання дозволу на забудову по вул. Вільшанській, 2-Б. При цьому видані МУО на об’єкт суд теж визнав правомірними. Забудову на вул. Вільшанській, 2-Б проводить ТОВ «МК 8» з орбіти Андрія Вавриша, колишнього заступника директора Департаменту містобудування КМДА (2010-2015), а нині – девелопера Saga Development.

Окрім згаданих вище забудов, Бабак також вказувала, що «ці люди планують забудову біля Палацу «Україна», на вулиці Івана Франка».

Станом на перший квартал 2020 року, власниками ПАТ «Авіакомпанія «Віта» порівну є ТОВ «Мангус» і Олександр Байдацький з Вінницької області. Власником ТОВ «Мангус» є Олександр Карп’як з Макіївки, який також є керівником ТОВ «Дісбуд», кінцевим співвласником якого є засновник і керуючий партнер девелоперської компанії DIM Group Олександр Насіковський. Його брат Андрій Насіковський був одним із підозрюваних у справі про побиття Тетяни Чорновол.