Розклади в АМКУ Піщанської
14.07.2020   //   846 Переглядів

Автор публікації – Юрій Ніколов, редактор “Наших грошей”

«Слуги народу» ввечері 13 липня погодились з кандидатурою Ольги Піщанської на посаду голови АМКУ.

Спочатку передісторія

В останні місяці перед звільненням голова Антимонопольного комітету Юрій Терентьєв дозволив собі відчайдушні маневри між інтересами Коломойського і Ахметова. З одного боку він уникав різких публічних висловлювань проти ДТЕКу та відмовлявся сприйняти аргументи НКРЕКП щодо зловживань енергетичного монополіста. З іншого – справи Дніпроазота і МАУ не дуже то й розслідувались, а самого Терентьєва бачили в курортному місті в оточенні охоронців Коломойського.

Край цьому петлянню між крапельками поклали детективи НАБУ. Вони нещодавно настільки вразили результатами обшуків в кабінеті Терентьєва президента Володимира Зеленського, що той так зажадав відставки голови АМКУ, що його не захистили ні Ахметов, ні Коломойський, ні кум Андрій Іванчук. Останній прямо в сесійній залі активно шукав «слуг народу», здатних піти проти волі президента. Але на всіх не вистачило суми аргументів, і 10 липня Терентьєва звільнили.

Нового кандидата шукали недовго. Перший заступник голови АМКУ Ольга Піщанська за рік після призначення нарешті відчула в собі достатньо сил та вмінь, аби нарешті стати повноцінним керівником. Тож як тільки в Офісі президента вирішили назначати голову Нацбанку та віце-прем’єра по оборонці – Ольга Піщанська пішла на оглядини у президентській фракції. «Слуги народу» не висловили жодних протестів і тепер її з високою вірогідністю призначать головою АМКУ на позачерговій сесії 15 липня.

Що отримає АМКУ у обличчі Піщанської?

Комітет отримає керівника, який цілком і повністю зобов’язаний своєю кар’єрою у державному секторі президенту. Вона багато років працювала закупівельником на «АрселорМітталі», де одночасно з нею працював юристом Юрій Терентьєв. Однак у Кривому Розі Піщанська стала набагато ближчою до самого Зеленського. Вона сама є старовинною подругою дружини президента. А її сестра Світлана Піщанська у 2019 році стала директором фірми, на яку оформлена 15-кімнатна вілла Зеленського в Італії.

Тобто можна не сумніватись у тому, що з призначенням Піщанської ні про яку незалежність Комітету від президента говорити не доведеться. Хіба що будемо шукати позитиви у такій близькості:

  • Президент допоможе вибити нормальне фінансування Комітету, у буквальному сенсі занедбаного Терентьєвим. Він торік навіть пальцем не ворухнув аби збільшити бюджет АМКУ, хоча зарплати в ньому є набагато нижчими від схожих відомств накшталт НКРЕКП. А преміальний фонд цього року пішов на виплати десяткам працівників, звільнених при скороченні територіальних відділень;
  • Президент прямо зараз розгонить людей Терентьєва.

Це насправді конче необхідно зробити прямо зараз, аби Піщанська не потонула у інтригах і схемах давним-давно розбещених монополістами і олігархами людей Терентьєва.

Що отримує Піщанська в АМКУ?

Вона отримує меншість.

Зараз серед держуповноважених АМКУ людьми Зеленського є лише Піщанська та Ірина Копайгора. Це донька Івана Копайгори, що викладав Зеленському теорію держави і права у Криворізькому економічному інституті. Однак її вплив в комітеті вимірюється дрібними тендерами в межах статистичної похибки.

Нейтральною можна вважати Наталію Буроменську, дружину юриста з оточення Бориса Ложкіна.

Людина Коломойського в АМКУ

Важливим лакмусом буде майбутнє Сергія Тищика. Він був призначений у жовтні 2019 року останнім серед усіх членів АМКУ (див. досьє). І за даними «Наших грошей» він дуже швидко став для Терентьєва провідником у «міленіумний» світ Ігоря Коломойського. Вихідець з нафтогазового бізнесу отримав у своє відання розслідування АМКУ по таким чутливим для олігарха ринкам як паливо, полімери, авіаперевезення, енергетика, вуглепром. При цьому Тищик провокував Терентьєва на більш активний тиск на ДТЕК.

Публічно Тищик став на позицію Коломойського в свіжій історії з забороною на імпорт палива. Цієї весни «Укртатнафта» разом з «Укрнафтою» змогла вмовити «Укргазвидобування» з вертикалі Андрія Коболєва на спільну заяву про необхідність проведення антисубсидуційного розслідування щодо імпорту в Україну окремих продуктів переробки нафтової сировини (дизельного палива та скрапленого газу) походженням з Російської Федерації. У цій історії замміністра економрозвитку Тарас Качка виступав проти антисубсидуційного розслідування, наслідком якого мають стати обмеження по імпорту палива і перерозподіл ринку. А Тищик через інформагентство Коломойського УНІАН заявив про те, що Качка нібито «сфальсифікував засідання» Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, яка планувала прийняти рішення про недоцільність порушення антисубсидиційного розслідування.

Наразі Тищик є найактивнішим держуповноваженим і фактично може грати на тому, що Ольга Піщанська не має широкої підтримки серед «широких верств населення» в АМКУ. Якщо президент Зеленський не прийме швидких рішень про заміну людей Терентьєва з числа держуповноважених на людей Піщанської, то вона ще довго намагатиметься вичавити бодай якесь розслідування аби показати хоч якусь користь від свого призначення.

Люди Терентьєва

Ольга Нечитайло – це протеже Олексія Гончарука, під керівництвом якого працювала у громадській організації BRDO до призначення в АМКУ. Однак після звільнення Гончарука з уряду її політичний потік, і зараз джерела «Наших грошей» відносять Нечитайло до людей Терентьєва, по якому Нечитайло навіть публічно сумувала.

Безумовними людьми Терентьєва серед держуповноважених є Ніна Сидоренко (вчились разом в Київському інституті міжнародних відносин), Дар’я Чередниченко (привів в Комітет за собою з юрвідділу «Metro Cash & Carry Україна»), Марія Процишен (особиста відданість).

Когорта Терентьєва не обмежується лише держуповноваженими, його людьми також є керівники ключових підрозділів АМКУ:

  • Керівник апарату Юрій Литвин, так би мовити один з посередників між Терентьєвим і різномастними лобістами;
  • Керівник Департаменту досліджень і розслідувань ринків ПЕК та ЖКГ Тетяна Кулішова, яка вже багато років відповідає за невизнання ДТЕК монополістом;
  • Керівник Управління конкурентної та регіональної політики Олександр Білянський, який відповідав за призначення в територіальних відділенях;
  • Управління європейської інтеграції, міжнародного співробітництва та комунікацій Ігор Солдатенко, який відповідав за розміщення вигідної Терентьєву інформації у ЗМІ;
  • Керівник Департаменту досліджень і розслідувань ринків виробничої сфери, фармацевтики та рітейлу Ігор Кустовський;
  • Керівник Департаменту досліджень і розслідувань ринків невиробничої сфери Анжеліка Коноплянко;
  • Керівник Департаменту розслідувань порушень законодавства про захист економічної конкуренції Руслан Горбатюк;
  • Керівник Департаменту моніторінгу і контролю державної допомоги Оксана Дягілєва;
  • Керівник столичного тервідділення АМКУ Олексій Хмельницький (ще один однокурсник Терентьєва), та фактично всі інші голови регіональних відділень Комітету, утворених в результаті реформи Терентьєва (ліквідовано відділення у 18 областях і залишено лише шість міжрегіональних).

Повторю. Якщо Піщанській не дати контроль над більшістю в Комітеті, якщо довкола неї залишаться працівники, затоксичені співробітництвом їхнього боса з олігархами – нічого путнього з цього не вийде.

Якими можуть бути прикмети перемоги у призначенні Піщанської?

Процитую засновницю «Ліги антитрасту» Агію Загребельську (держуповноважена АМКУ у 2015-2019 рр):

1. Відкриття інформації про всі розслідування, що здійснюються АМКУ: «підозрювані», інкриміновані порушення, строки, державні уповноважені, що їх здійснюють.

Ця інформація приховується лише з однією метою: щоб громадськість не могла впливати на цей процес. Щоб ми не знали, кого милують, а кого спонукають до діалогу. Щоб ми не побачили, як людина того чи іншого олігарха відповідальна за розслідування цікавих йому проваджень. Відкриття цієї інформації стане великим проривом в цьому напрямку та демонстрацією того, що АМКУ готовий працювати прозоро та справедливо.

2. Прийняття підзаконного акту (не рекомендацій), що регламентував би як АМКУ визначає розмір штрафу, що має сплатити порушник.

Сьогодні АМКУ має дискрецію: накласти штраф 100 тис грн чи мільярд. Підрахунок штрафу по впливлим порушникам здійснюється не в стінах АМКУ. І Комітет здебільшого просто голосує за визначену суму. Це можна легко змінити, надавши рекомендаційним роз’ясненням щодо порядку розрахунку штрафу статус нормативного акту. Тоді штраф ДТЕКу за Бурштин ми зможемо розрахувати, користуючись затвердженими самим Комітетом формулами, та перевірити, чи був АМКУ в його визначенні неупереджено-справедливим.

3. Прийняти нормативний акт, що визначатиме як АМКУ буде ділити монополістів: в справах про порушення або тоді, коли гігант хоче поповнити свою імперію придбанням нового активу.

За весь час існування комітету на пальцях однієї руки можна перерахувати випадки, коли АМКУ наважився вказати монополісту на необхідність продажу частки бізнесу. Комітет не охоче застосовує ці повноваження, в тому числі, посилаючись на невизначеність правил в цьому питанні. Прийняття такого порядку спонукатиме відомство до його застосування, а значить зробить рух в напрямку демонополізації більш ефективним та швидким.

Звичайно, важливо втілити в життя повноцінну реформу відомства. Прибрати з комітету людей Ю. Терентьєва та олігархів (впевнена, що Ольга знає їх поіменно), бо вони точно будуть шукати відповіді на питання «чому ні?», замість думати про те, як зробити, щоб було так.

Важливо, добитись виділення нормального фінансування на орган, відновити структуру територіальних відділень та створити систему мотивації, яка зробить роботу в АМКУ престижною.

Важливо прибрати «вільну касу» з тендерної колегії та уніфікувати практику.

Припинити постійні п’янки з представниками топових юридичних компаній та «рєшалова» в «5 елементі», «Празі», «Алясках», «Синефредо», «Гудвайні» та інших «велюрах».

Правильно, щоб річниці на посаді святкувались не в «Рів‘єрі» та не з представниками «підозрюваних».

Вірно, щоб справи по авіації потрапляли на розслідування не до людини Коломойського. Та «обвинувальні  висновки» по ДТЕКу складала не людина Ахметова.

Блог від: Юрій Ніколов