Зради і перемоги в АРМА
24.06.2020   //   3 Переглядів

Інтерв’ю  Віталія Сигидина та Володимира Павленка про півроку діяльності Агентства з розшуку та менеджменту активів.

Віталій Сигидин на державну службу прийшов 2015 року, коли вертикаль Мін’юсту заточувалася під конкретного смотрящого і залишала, як кажуть наші співрозмовники з юстиції, «тільки рабів або солдат, що виконували конкретні задачі».

В теруправлінні юстиції Києва саме відбулася ротація. Начальник управління – радник міністра юстиції Петренка – Андрій Помазанов пройшов депутатом від «Нарфронту» до парламенту. Тож управління очолив помічник Помазанова Андрій Бєлов. Сигидин у Бєлова став дрібним чиновником. Наші джерела характеризують Віталія як людину, яка «щонайменше знайшла спільну мову зі смотрящим» у Мін’юсті. А листи про те, що він контролював реєстраційні КП, «Наші гроші» отримують і досі. Сигидин на таке реагує спокійно, зауважуючи, що «це брєд». У будь-якому випадку, лише за сім місяців на держслужбі із спеціаліста одного з секторів Сигидин перетворився на заступника начальника теруправління юстиції у Києві. І був там, аж поки президентом став Зеленський. Після цього одіозні персонажі із вертикалі Мін’юсту, такі, як очільник Антирейдерської комісії та його міньйони, по-тихому перейшли в АРМА. Опинився в Агентстві і Сигидин. У грудні 2019 р. уряд призначив його т.в.о голови.

Там же, в АРМА, на посаді заступника голови матеріалізувалися і давній товариш Сигидина Володимир Павленко. А ще – колега Павленка по компанії «Integrites» Володимир Рудниченко – він став головним юристом відомства. Паралельно парламент заблокував обрання голови АРМА, зафіксувавши Сигидина в начальницькому кріслі.

Попри те, що в Агентстві зібралися люди, яких можна назвати командою, працювати відомству складно. За нього борються різні групи впливу, власники активів чинять опір, профільне законодавство – недосконале, критики в публічному просторі багато – особливо щодо того, що АРМА досі в ручному режимі обирає управителів. Проблеми створюють і колишні працівники АРМА, з якими пов’язують телеграм-канал «АРМА. Искусство воровать». У квітні 2020 р там оприлюднили дуже пізнавальний вміст телефона Володимира Павленка.

Справедливості заради, Агентство нарешті відкрило Єдиний реєстр арештованих активів (ЄДРА), із власної ініціативи створило реєстр управителів, стало в рази прозорішим у плані доступу до інформації, почало пошук управителів для активів, про які казали, що вони «стоять на стопі», зокрема, УМХ, а також взяло участь у написанні кількох законопроєктів по АРМА. Все це – заслуга нового керівництва відомства. Про роботу відомства в останні півроку розповідають Віталій Сигидин та заступник голови Агентства Володимир Павленко.

– «Наші гроші» створили перелік усіх арештованих активів, які судовими ухвалами передавали в АРМА, він ось за цим посиланням. Наповнювати його було складно – частини судових ухвал нема у відкритому доступі. Втім, ми все одно нарахували під 4 тис активів. Скільки активів Агентство має зараз?

Сигидин: По реєстру (Єдиному реєстру арештованих активів – «Наші гроші») у нас понад 3700 активів. Але тут залежить, як рахувати. Межигір’я – це один актив чи тисяча? Якщо сприймати Межигір’я, як один актив, то нам активів передано небагато. Плюс передано – це тільки за актом приймання-передачі.

Павленко: АРМА підписує акти приймання-передачі, коли укладений договір з управителем. Відповідно, скільки у нас діючих договорів, стільки активів. До цього слід додати й активи, передані на реалізацію. Офіційна статистика станом на сьогодні – 20 договорів, при тому, 6 із них уже зараз у стадії розірвання (інтерв’ю відбувається 11 червня 2020 р – «Наші гроші»). Активів, про які можна сказати, що дійсно управляються – 9, у деяких випадках актив – один, а договорів – кілька.

Сигидин: По решті активів різні ситуації. Буває, ухвали про передачу у нас є, а самих активів немає. Це – те, що перебуває на тимчасово окупованій території в Криму чи окремих територіях Донецької та Луганської областей, наприклад, вежі Бойка. Або активи, з яких суд зняв арешт, тобто, їх необхідно відповідно до закону повернути власнику. Або ж щось, чого вже фізично немає – наприклад, транспорт, який нам передали, коли він уже був у розшуку.

 

Активи, які АРМА віддало управителям:

  1. ТЕЦ Дубневичів на Львівщині.
  2. Активи групи компаній «АІС»
  3. Активи групи компаній «Агроінвестгруп»
  4. Братський маслопресовий завод
  5. Активи зі справи екс-нардепа-регіонала Леоніда Клімова
  6. Квартира та два машиномісця Віктора Януковича на Оболонській набережній у столиці.
  7. Нерухомість і вагони зі справи екс-міністра доходів і зборів Олександра Клименка
  8. 44 автомобілі із перебитими номерами чи він-кодами з провадження щодо крадіжки елітних авто

Детально про них можна прочитати у матеріалі «Наших грошей» «Хто такі управителі АРМА та чим вони управляли й управляють».

 

– Закон зобов’язує АРМА вести Єдиний реєстр арештованих активів. У лютому 2020 р. ви його запустили в тестовій версії. Чому реєстр досі шукає погано: іноді лише по провадженню, а не по номеру справи, іноді – навпаки, по ключових словах шукає через раз?

Сигидин: Реєстр у дослідній експлуатації.

Павленко: Я не відповідаю за наповнення і ведення реєстру, але знаю, що насправді не все там просто. У нас є підрозділ, який відповідає за його формування, в ньому, здається, троє людей. Іноді бувають технічні збої, іноді це пов’язано з людським фактором, дефіцитом персоналу. Це все в режимі доопрацювання. Сподіваюся, що таких проблем не буде.

– Також реєстр погано оновлюється. Наприклад, арешт із судна «Мрія» знятий ще в лютому, а по реєстру ви шукаєте цьому активу управителя. Арешт із феросплавів знятий у жовтні 2019 р., але по реєстру їх начебто передано для реалізації. Виходить, якщо АРМА не скаже, неможливо встановити, чим Агентство реально управляє.

Сигидин: Питання в тому, чи надходили до нас ухвали про скасування цих арештів? Тут іще треба розуміти момент інтеграції реєстрів. А вони належним чином не інтегровані. Це залежить не тільки від нас, наприклад, інтеграція з судовим реєстром. У нас повністю готове положення про реєстр арештованих активів, зараз по-новому здійснюємо розсилку на всі органи для остаточного узгодження, з їхніми уже врахованими правками.

– Чому десятки активів, передані кілька років тому, все ще досі у підготовчій стадії? Тобто, ви з ними нічого не робите. Наприклад, зерно, передане в АРМА у травні 2019 року.

Сигидин: Підготовча стадія включає взаємодію з правоохоронними органами. До нас надійшла ухвала про передачу активу – в подальшому іде діалог між нашим представником і представником прокуратури. Іноді обривається зв’язок – наприклад, змінився процесуальний керівник. А зараз дуже багато справ, де немає процесуальних керівників. Це одна з проблем.

– Є свіжі приклади, коли змінився процесуальний керівник і зупинилася робота?

Павленко: З останнього – навпаки, з прокуратурою почався нормальний діалог. Прокурори самі телефонують, кажуть: «Колеги, нам треба арештувати актив». Або: «Керівництво питає, чого ми вам нічого не передали. Що вам передати?» Таке теж, рідко, але буває.

– В АРМА багато проблем із передачею активів. Наприклад, на початкових етапах слідчі не обгрунтовують, чому актив став речовим доказом, і через це з таких активів знімають арешти.

Сигидин: Це тенденція. Часто ухвали про зняття таких арештів з’являються у судовому реєстрі саме тоді, коли ми відібрали управителя для активу. Перед тим, як шукати управителя, ми, звичайно, перевіряємо по судовому реєстру, чи ухвала чинна. І коли бачимо, що вона не скасована, виставляємо актив на пошук управителя. Провели конкурс, обрали управителя – і тут у реєстрі з’являється ухвала про скасування цього арешту. Або це робиться оперативно, або ухвала давнішня, але чомусь не відображалася в реєстрі, а потім з’явилась.

– Конкретний актив назвете?

Сигидин: Нерухомість у центрі Києва (нещодавно суди скасували арешти усіх активів по справі екс-голови Вищого госпсуду Віктора Татькова та арешти частини активів зі справи Клименка – «Наші гроші»).

– Часто передають активи, якими важко чи неможливо управляти?

Сигидин: Часто. У квітні передали медичні маски. Знаєте, що було в ухвалі? «Передати для здійснення заходів управління нерухоме майно – маски медичні одноразові в кількості 20979 штук». Не для реалізації! А для здійснення заходів управління. Ми звернулися за роз’ясненням, як маємо управляти таким «нерухомим майном». Відповідь чекаємо. По одному з активів АРМА вже кілька разів оголошували конкурс на пошук управителя (імовірно, йдеться про «Ужгородський турбогаз» – завод обладнання для нафтогазової промисловості з орбіти Костянтина Жеваго. Провадження по ньому веде СБУ. За версією слідства, службові особи ПАТ «Ужгородський турбогаз», використовуючи підроблені документи, заволоділи $28,4 дол. У березні 2019 р. активи заводу передали в АРМА – «Наші гроші»). Нам передали не весь завод із обладнанням та інфраструктурою, а тільки нежитлову будівлю підприємства. Це поширена ситуація, коли судді своєрідно трактують поняття «цілісний майновий комплекс»: в ухвалі говорять про передачу в управління комплексу, а в описі йдеться лише про якесь приміщення в межах цього комплексу. Це відразу створює проблеми для ефективного управління. Управителя для цього активу досі не знайшли.

Павленко: Нещодавно НАБУ-САП передали нам тисячу вагонів. ГІОЦ (філія «Головний інформаційно-обчислювальний центр» УЗ – «Наші гроші») каже, що не може випустити ці вагони без згоди власника. Така згода передбачена лише внутрішніми документами ГІОЦ, більше нічим. Тому спілкуємося з посадовцями залізниці, щоб врегулювати це питання. Або ж інша ситуація по ТЕЦ на Львівщині (теплоцентралі, які забезпечують теплом та енергією Новояворівськ та Новий Розділ. Арештовані по провадженню НАБУ-САП щодо крадіжки державного газу. Належали братам Ярославу та Богдану Дубневичам, які на початку цього року переписали ТЕЦ на синів – «Наші гроші»). На ТЕЦ треба провести інвентаризацію. Майже все проінвентаризували, а на частину об’єктів нас не пускають. Кажуть: «Вам передали коробки стін – от стійте описуйте коробки». Ми кажемо: «У коробці як мінімум є і двері, які теж нам передали». Але ж їх це не хвилює. В наших повноваженнях викликати поліцію, болгаркою вирізати двері. Але ж потім почнуться провокації, що АРМА чи управитель – це був «Нафтогаз тепло» – вкрали щось суттєве. Тому в цьому випадку краще чогось не робити, ніж робити. Але загалом, до нас завжди є претензії: щось робимо – перевищуємо повноваження, щось не робимо – службова халатність чи недбалість. Важкувато, чесно кажучи. Ще була історія, коли нам передали комерційну нерухомість, але власники, чоловік і дружина, влаштували ніби поділ майна подружжя. І за жінкою суд визнав право власності на половину активів. Тільки не їй 5 квартир і йому 5, а в кожній квартирі половина – жінці, а половина – чоловіку. Як цим управляти? Зараз цього кейсу в нас уже немає –  злетіли арешти.  

 

«Виставили управителям претензії, бо ті збільшували витрати, аби мінімізувати прибуток, щоб менше платити в бюджет. А вони почали процедуру ліквідації»

Найкрупніші активи АРМА:

УМХ Сергія Курченка

Акції  фонду «Голдмен» у «Газтранзиті»

1000 вагонів зі справи Клименка

Межигір’я

Активи зі справи групи компаній «АІС»

ТЕЦ Дубневичів

Елеватори та інші активи в Одеській області групи компаній «Агроінвестгруп»

 

Говоримо про найкрупніші активи АРМА. Павленко зауважує, що «з елеваторами проблема» (арештованими у справі групи компаній «Агроінвестгруп» – «Наші гроші»).

Павленко: Ми виставили їх управителям претензії, бо ті збільшували витрати, аби мінімізувати прибуток, щоб менше платити в бюджет. А вони почали процедуру ліквідації. Будемо переоголошувати конкурс.

– А що з Межигір’ям? Ви, до речі, колись казали, що це об’єкт дотаційний. Чому?

Павленко: За попередній рік, як мені сказали, на вхідних квитках Межигір’я заробило в районі 50 мільйонів гривень. Це немало, але витрати на підтримання цього майна в порядку – більші. Там уже почав відставати граніт. Януковича надурили, коли будували цей комплекс: витрачали мільярди, але будівельні роботи робилися швидко і неякісно. Через неправильно зроблену стяжку, інші недоліки починається природна коагуляція, його треба реставрувати. А реставрація – це великі гроші. Якщо ви там походите, зверніть увагу: коли йдете до хонки, дорога тягнеться через гольф-поле, і там є такий краєвид на Київське море – гранітна тераса, відгороджена металевим парканом, на яку не можна зайти. Огороджено там через загрозу обвалу. Спочатку ця тераса стояла на грунті. Зараз грунт сповз, тераса висить у повітрі, оголилися сваї, на яких все стоїть, сваї почали закошуватися. Треба проводити земляні роботи важкою технікою, щоб усе укріпити. А якщо не укріпляти ще пару років, є небезпека, що все це полетить вниз. Очевидно, що управителі не потягнуть такі витрати.

– То що буде з Межигір’ям?

Сигидин: Це комплексний актив. Спочатку треба провести інвентаризацію.

– Скільки ж ви її ще будете проводити? Вам Межигір’я у травні 2018 року передали.

Сигидин: Ми на даному етапі ще не почали інвентаризацію. Маємо певне розуміння, що там є. Але відповідною ухвалою передано дуже багато активів, в тому числі, і рухомого майна.

– А що ж робили два роки?

Сигидин: Актив переходив від одних процесуальних керівників до інших. Ви ж уявляєте, скільки там томів матеріалів і скільки треба часу, щоб новий процесуальний керівник належним чином вивчив цю історію? Ми зберем робочу групу і по аналогії, як це робилося із ТЕЦ, проведем інвентаризацію і встановимо, що є, чого нема (пізніше Павленко в розмові про передачу активів управителям зауважить, що «був би радий, якби до кінця року з Межигір’ям розібралися» – «Наші гроші»).

 

Через те, що АРМА не здає недобудови Войцеховського в управління, прокуратура ініціює кримінальні справи

 

– Які активи найбільш збиткові й безпереспективні?

Сигидин: Безперспективними є недобудови «Укогруп» Войцеховського (Анатолій Войцеховський – столичний забудовник, фактичний керівник групи компаній «Укогруп». За версією слідства, у 2011-2014 роках організував групу та вчинення у її складі злочинів, зокрема, самовільні зайняття земельних ділянок та самовільні будівництва на них будівель – «Наші гроші»).

Павленко: Прокуратура проти нас уже ініціює кримінальні справи за те, що ми не передаємо їх в управління. Проте кому їх передавати? Це соціальний проєкт, ним неможливо управляти.

– Старе керівництво АРМА говорило, що вкладники в недобуди можуть зареєструвати ТОВку, щоб ця компанія стала управителем будівництв, легалізувала недобуди, і потерпілі нарешті отримали свої квартири. 

Павленко: Ідея справді була в тому, що потрібно створити ніби як ОСББ із тих, хто туди вклався, і їм це передати. Звучить гарно. Але ми не можемо здати в управління самочинно збудоване нерухоме майно. Суд, який видав ці ухвали… Був би я суддею, я б цих ухвал так не видав. На нашу думку, вони не дуже грамотно виписані. І ці активи у стані, в якому вони є, не можна передати в управління.

Сигидин: Якби Київрада вирішила проблему з призначенням та відведенням відповідних земельних ділянок, були б необхідні дозволи на будівництво, відомості внесли до реєстрів, недобудови отримали статус об’єктів незавершеного будівництва з відповідними реєстраційними номерами, суд наклав арешти саме на них і передав АРМА – лише тоді Агентство могло би з ними щось зробити. Але зараз ми з цими недобудовами не можемо зробити нічого.

Павленко: Збиткові ще ТЕЦки. Скоро осінь – і це чергове очікування проблем. Я не знаю, чи «Нафтогаз» справиться. Там треба вкладати сотні мільйонів на відновлення труб. Тепла вода іде по трубах, труби діряві – тепла вода витікає. Відповідно, втрата води, енергії на опалення. Щоб його привести в порядок, зі слів управителя, треба 500-600 мільйонів гривень. З якої радості державне підприємство повинне витрачати свої кошти на ремонт чужих активів? Минулого року ми ледь-ледь змогли, щоб поміняти неадекватного управителя на адекватного. Але навіть адекватний управитель не всесильний. Таким активом має управляти держава або комерційні структури, або там має бути чіткий і зрозумілий власник: або Дубневичі (нинішні власники ТЕЦ  – «Наші гроші»), або це все треба продавати. Наразі продавати не можемо, тому що нам це не дозволено.

– Які активи генерують найбільше доходу?

Павленко: Мабуть, «Воздвиженка» (ТОВ «ЖК «Воздвиженка» управляє активами з провадження по справі групи компаній  АІС – «Наші гроші»). У них в управлінні було понад 70 активів. Зараз ми уклали договір на ще близько 130. Відповідно, очікуємо суттєво більших надходжень до бюджету. Також ми уже підписали договори управління по активах в Одесі по справі Клімова. Виставляємо на пошук управителя активи Biotexcom у Києві та області (провадження щодо торгівлі людьми, у якому фігурує столичний медичний центр Biotexcom – «Наші гроші»). Сподіваюся, що управителі цих активів зможуть нормально заробляти гроші, зараз же літо, курортний сезон. Тиждень тому порахували програми управителів, аналізували гарантовані платежі – ті, які управителі обов’язково заплатять у бюджет. За 2020 рік гарантованих платежів обіцяли півмільярда гривень. А у нас за останній рік всього було надходження 10 мільйонів. Хоча станом на сьогодні ситуація з надходженнями в бюджет не дуже позитивна. З багатьох прибуткових активів, таких, як елітна нерухомість на Печерську, поскасовували арешти. Проте зараз нам попередавали нові активи. І дуже хочу вірити, що за цей рік наші показники будуть значно кращі, ніж за минулий.

– Хто з управителів сконцентрував найбільшу кількість автомобілів?

Павленко: У нас закінчується договір із «Агенцією безпеки «Гладіатор». У них були хороші машини. Але є одна проблема. На цих машинах перебиті номери. Тому на них неможливо їздити.

– Як же вони їх брали в управління?

Павленко: Отак і брали. Не ми обирали їх, почнемо з цього. Це «ленд крузери» і «рейндж ровери». На них можна ганяти по полю, по лісі, поки тебе поліція не зупинить. Ця компанія стверджувала, що зможе якось зареєтрувати ці автомобілі та експлуатувати. Але вони у них стояли. Зараз нам їх віддають: «Розбирайтеся самі». Що з ними робити? Віддати в управління не зможемо. Продати на металолом?

Сигидин: Теж не можемо, бо передані-то вони нам як автомобілі. На діалозі з відповідними органами Нацполіції можна в таких випадках придумати якийсь спільний нормативний акт, який саме такі кейси врегульовував би. Причому, нам же ці автомобілі сама поліція передає, вона розуміє складність експлуатації і використання таких активів.

– Відбувається такий діалог?

Сигидин: Відбувався, постійно.

– Ви сказали у минулому часі.

Сигидин: Не бачить відповідний департамент можливості це зробити. Але це би було логічно.

– А найкрутішу нерухомість хто з управителів тримає?

Павленко: «Воздвиженка». Поки все. Врахуйте, що у нас є частина управителів, з якими договори ще не підписані, а на частину активів управителів ми ще не знайшли. І шукаєм важко, бо людей, які стоять у черзі за нашими активами, не існує.

 

Найбільш збиткові і безперспективні активи АРМА:

Будівництва Войцеховського

ТЕЦ Дубневичів

 

Найпереспективніші активи, які дають найбільше доходу:

Активи зі справи групи компаній «АІС». Усіма управляє ТОВ «ЖК «Воздвиженка», яке пов’язують з олігархом Олександром Ярославським

 

 

– Ви згадали управителів, із якими не підписані договори. Скільки за час, поки ви в АРМА, провели тендерів? Скількох обрали управителів? Що це за компанії і на які активи?

Сигидин: За 5 місяців 2020 року ми оголосили близько 100 конкурсів. Усіх засідань тендерного комітету було 17. Але часто там не відбувалося відбору –  вирішувалися організаційні питання, затверджувались якісь положення, переоголошувались конкурси. Управителів обрали до десятка, але зараз їх не озвучу. Якщо ми будемо це робити під час підготовчого етапу, до моменту підписання договору і передачі активу – потенційний управитель може відмовитись від підписання договору. Коли прийде час, усіх нових управителів покажемо на сайті в розділі управителі активами (через кілька днів після інтерв’ю АРМА повідомить, що обрало управителів для тисячі напіввагонів зі справи Клименка. Також у розмові з’ясується, що вже обрали управителя для Новоайдарського елеватора. А телеграм-канал «АРМА. Искусство воровать» оприлюднив документ, відповідно до якого управителем акцій фонду «Голдмен» у «Газтранзиті» стала структура «Нафтогазу» «Укртрансгаз»  – «Наші гроші»).

Щодо тендерного комітету – як  його формували? а даними «Наших грошей», туди входить Володимир Павленко,  головний юрист АРМА Володимир Рудниченко, начальник управління менеджменту активів Вахтанг Бочорішвілі, начальник 2 відділу управління виявлення та розшуку активів Володимир Василенко, головний спеціаліст відділу реєстрації даних управління менеджменту активів Анна Воротнікова та головний спеціаліст відділу моніторингу ефективності менеджменту активів Інна Омельчук).

Зі слів Павленка, тендерний комітет формували «по одному представнику від кожного структурного підрозділу, який має безпосереднє відношення до процедури управління».

Павленко: Співробітник управління розшуку потрібен на етапі відбору управителя, щоб надавати інформацію по кандидатах. Перевіряє, наскільки потенційні управителі можуть бути пов’язані з власником чи якимись сумнівними суб’єктами. Щоб ми розуміли всю інформацію, а не тільки подану самим управителем. Після таких перевірок уже відмовляли у відборі, оголошували відбір заново, не обирали більш економічно привабливу програму управління, бо там був прямий зв’язок із власником (яким саме, не каже – «Наші гроші»). Усі пошуки здійснюються виключно у відкритих базах».

– Це правда, що АРМА не має чіткої нормативки, яка би регулювала відбір управителів, і через це ви можете обирати, кого хочете?

Павленко: Що таке ефективне управління? Про це вчать на MBA (Master of Business Administration – кваліфікаційний ступінь у менеджменті, який має Павленко – «Наші гроші»). Це треба оцінювати програму управління як представник бізнесу, розуміти, що там написано, чому такі цифри, а не інші, звіряти з реальністю, брати інформацію з ринку. Це не математика 2+2=4, це складніше.

– Тобто, нема чіткої нормативки?

Павленко: Не може бути чіткої нормативки. Це поєднання економічного і юридичного аналізу. І там по безпеці ще питання. Тобто, все це враховується. Офіційні критерії: наскільки підтверджено наявність досвіду, майна, персоналу – це раз; пов’язаність із власником, якимись одіозними структурами  – два; економічна обгрунтованість – наскільки це збігається з ринком, наскільки грунтовно прописані витрати – три. Всі ці фактори аналізуються, і після цього приймається рішення. У нас були програми, в яких обіцяли золоті гори. Але як повірити обіцянкам управителя, коли знаєш, що ринок насправді інакший, ці гроші неможливо заробити, тож це програма, зроблена для того, щоб ми передали актив цій структурі, яка потім нам писатиме звіти, що вони до бюджету нічого не заплатять?

 

Нові управителі АРМА та чим вони управляють:

Структура «Нафтогазу» «Укртрансгаз» обрана управителем для акцій фонду «Голдмен» у «Газтранзиті».

 

ТОВ «Дніпровська транспортна логістична компанія» стала управителем 463 залізничних напіввагонів зі справи Клименка, ТОВ «ТК-Логістик» обране управителем 305 напіввагонів, а ПП «Європейський транспортно-логістичний центр» – управителем 215 напіввагонів з тієї ж справи.

 

 

– Скільки за останній час перевірили управителів, виявили зловживань?

Павленко: Щомісяця перевіряємо всіх управителів. По шести виявили неефективне управління, будемо припиняти договори. Наприклад, нам управитель пише: не можемо утримувати майно, є загроза його знищення, псування, доходів у бюджет – нуль. А ми бачимо, що, мабуть, не нуль, це нам так сказали. Або коли намагаються запхати у витрати все, що можна і не можна. Наприклад пишуть, що їм для того, аби управляти елеватором, потрібно було витратити Х мільйонів гривень на купівлю зерна. Але для утримання елеватора купувати зерно не потрібно.

– Скаржилися на управителів у правоохоронні органи?

Павленко: По недопуску на об’єкти було кілька епізодів, давно. Зараз будемо думати, що робити з елеватором на Одещині (йдеться про управителя ТОВ «Агро-зіркова» зі справи «Агроінвестгруп», який управляє березівським елеватором на Одещині – «Наші гроші»). Якщо не буде адекватної реакції, якщо вони будуть казати, що нам нічого не винні і ліквідовуються, то, мабуть, будемо звертатися до правоохоронців.

– Знаю, що у власників є проблеми з поверненням активів. По закону, ви маєте повернути актив із якого зняли арешт, у 3 дні. Утім, АРМА рахує цей час не з моменту, коли з’явилася ухвала про зняття арешту, а з моменту, коли така ухвала потрапила в Агентство. Так виникають ситуації, як із Братським маслопресовим заводом, коли арешт із активу зняли ще 5 березня, але до АРМА ухвала не дійшла навіть у червні. Тобто, завод власнику ви не повертаєте вже 4 місяць після скасування арешту.

Павленко: Нам від адвокатів власників поприходили ці ухвали. А від прокуратури і суду – ні.  Якщо ми будемо повертати активи за ухвалами від адвокатів, нам, врешті, хтось у себе в підсобці намалює таку ухвалу.

– Ухвала по Братському заводу є в судовому реєстрі.

Павленко: Нам суд – це в законі написано – повинен із мокрою печаткою направити цю ухвалу. І після цього за три дні ми маємо повернути актив. Якщо зробимо інакше, то перевищимо свої повноваження. От дивіться, по АІСу нам ухвала зайшла – ми зразу актив віддали. В активах по справах Клименка і Татькова злетіли арешти – ми ж повернули. Зайшла до нас соя. Ми мали її продавати, але прийшла ухвала офіційно від прокурора – ми ту сою повернули чи не на наступний день.

– Коли повернете власникам Братський завод?

Сигидин: Та хоч завтра, якщо до нас зайде ця ухвала. Чому вони не можуть забезпечити належним чином надходження ухвали до нас?

Павленко: Ідеш в канцелярію суду, кажеш: «Будь ласка, ось сплата судового збору – зробіть копію, відправите в АРМА».

– Скільки в середньому проходить часу від моменту, коли з’являється ухвала про зняття арешту і до моменту, коли ви повертаєте власнику актив?

Сигидин: Від дня до нескінченності, напевно. А якщо серйозно – протягом трьох днів, відколи ухвала надійде у встановленому законом порядку.

 

«Неефективні» управителі, з якими АРМА розриватиме договори:

ТОВ «Охоронна агенція «Титан Безпека». Управляє частиною нежилих приміщень ТРЦ «Гуллівер» зі справи Клименка.

 

ТОВ «Торгівельний дім «Верф». Управляє нерухомістю на Одещині та корпоративними правами ТОВ «Васильківський елеватор» зі справи «Агроінвестгруп».

 

ТОВ «Агро зіркова». Управляє березівським елеватором та нерухомістю зі справи «Агроінвестгруп».

 

ТОВ «Акрополь агро груп». Управляє  нерухомістю  на територіях Білгород-Дністровського та Олексіївського елеваторів зі справи «Агроінвестгруп».

 

ТОВ «Е.К.О груп». Управляє нерухомістю зі справи «Агроінвестгруп», зокрема, Ізмаїльського елеватора.

 

ТОВ «Аврора реверс». Управляє нежитловими приміщеннями в Одесі, арештованими по провадженню щодо конфлікту між власниками товариств «Віматекс», «Віматекс+» , «Термінал -7» та «ТІС річфлот зерно».

 

– Аудит Рахункової палати показав схему, за якої будь-хто може зайти на актив в АРМА і про це складно дізнатися. Йдеться про ситуацію, коли управитель віддає армівський актив комусь покористуватися. Із цим «кимось» управитель укладає відповідний договір, який нікому не показують, навіть АРМА, бо це – комерційна таємниця. Так було з залізничними вагонами, які використовували різні структури, зокрема, Ріната Ахметова. Про це ніхто б і не дізнався, якби не написали аудитори. Практика оцих угод збереглася? Чи відомо АРМА, приміром, кому управитель тисячі вагонів зі справи Клименка здаватиме цей транспорт? Кому здають активи решта управителів?

Павленко зауважує, що «вагони ще не їздять», бо договори «тільки уклали», і «почнуть їздити, дай Бог, через тиждень-два». Щодо угод управителів з іншими особами, то так, можливість передачі активів іншим особам збереглася, і це справді комерційна таємниця.

– Які топ-активи найближчим часом виставите на продаж, які – в управління?

Павленко: Виставляємо зараз Клімова і Biotexcom. Мабуть, скоро виставимо УМХ (АРМА зробило це наступного дня після нашої розмови. Нагадаємо, частина переписки Володимира Павленка, оприлюднена у телеграм-каналі «АРМА. Искусство воровать» стосувалася саме УМХ. Заступник голови АРМА обговорював передачу в управління УМХ з колишнім керівником арбузівського видання «Капітал», головним виконавчим директором медіахолдингу «Ekonomoka+» (Delo.ua, Womo.ua, Mmr.ua) Костянтина Паршина Іллею Чудновським. Також телефон Павленка містив переписку щодо УМХ з міністром юстиції Денисом Малюською, де Малюська писав, що «УМХ хоче собі» Кирило Тимошенко – заступник Офісу Президента, який відповідає за інформаційну політику – «Наші гроші»).

– Топ активів, реалізованих за вашої присутності в АРМА. Що вдалося у питаннях реалізації, що – ні, чому? Які найбільші проблеми, що треба для їх вирішення?

Павленко: Єдине, що ми продали – і нормально продали, за 7,8 млн грн – телефони.  Це пов’язано з тим, що не всі ухвали, якими активи передали в АРМА, передбачають продаж. Я прихильник теорії, що, якщо щось передано в АРМА, то вже АРМА сама і має вирішувати, що з цим робити. Але судова практика така: коли раніше відбувалася реалізація активів, і якщо це не було прямо передбачено ухвалою суду –  зазвичай такі реалізації скасовуються. Ми не хочемо підставляти себе і потенційних покупців, тому майже нічого не продаємо. Зараз зайшли активи, на яких написано «до реалізації» – от їх, думаю, і продамо.

– Що плануєте робити з активами, такими, як пиво, передане в АРМА восени 2018 р і яке досі не можете продати? Там же, мабуть, закінчився термін придатності? Як власнику компенсовуватимуться збитки у випадку, якщо з цього активу знімуть арешт? Скільки ще є активів подібного плану і які?

Сигиднн: У нас немає такої інформації. Можливо, ця ухвала вже скасована. Може, не внесена в реєстр і з’явиться в якийсь підходящий момент. Я ж вам казав, що це тенденція.

Павленко: Перший раз чую, що у нас є пиво.

– Компанія «Дінекс-Агро» виграла суд в АРМА. Нагадаю читачам, це фермери. Вони завезли своє  зерно на зберігання на елеватори «Агроінвестгруп». В рамках провадження по «Агроінвестгруп» на елеватори приїхали правоохоронці, арештували все майно, і з ним –  фермерське зерно,  передали його в АРМА. Агентство продало зерно на СЕТАМ, ще й за заниженою вартістю. Фермери в судах довели, що продаж був незаконний. Тепер Агентство має повернути «Дінекс-Агро» хоча би гроші з продажу. Але ви все одно цього не робите. Чому?

Павленко: В ухвалі по «Агроінвестгруп» зерно описали загалом і передали в АРМА без конкретизації, скільки кому і чого належить. В такому вигляді його і продали. Тому зараз важко встановити, яку саме частку грошей від продажу цього зерна слід повернути «Дінекс-Агро». Ми звернулися до СЕТАМ за роз’ясненням, як саме оцінювався та формувався відповідний лот. Але в СЕТАМ нам повідомили, що звіт про оцінку вилучили під час обшуку. Ми співпрацюємо з «Дінекс-Агро» і готові повернути власникам гроші, як тільки буде можливість чітко встановити частку власника.

– Скільки в АРМА позовів загалом, щодо чого  найбільше?

Сигидин: 153 судові справи. Переважна більшість – оскарження  торгів, рішень чи наказів, визнання незаконним та оскарження договорів управління. 82 з цих справ поки у суді першої інстанції, по них рішення не прийнято, 57 справ ми виграли, 14 – програли.

– Що вважаєте досягненням на своїй роботі в АРМА, чому?

Сигидин: Мені здається, ми не дали на даному етапі Агентству нівелюватися і втратити інституційну спроможність. Запустили дуже багато процесів, в тому числі, і зміни нормативної бази.

Павленко: Там не тільки законопроєкти, але багато і підзаконки. Якщо нам це все вдасться, то і нам, і тим, хто після нас, буде набагато легше генерувати дохід до бюджету. І це – найбільше досягнення.

– Плануєте залишитися у цьому відомстві?

Павленко: Я б хотів.

Пауза.

– А ви, Віталію?

Сигидин: Я державний службовець. Як скаже держава, так і буду робити. Я солдат.

– Ага, солдат.

Сигидин: Держави. Солдат держави.

 

Аліна Стрижак, «Наші гроші»