Ручне керування іноземними підрядниками від Укравтодору
23.06.2020   //   334 Переглядів

Текст: Валерія Іванова, “Наші гроші”

З кінця травня обласні Служби автомобільних доріг почали вписувати у тендерну документацію примітку, яка дозволяє «фільтрувати» іноземні компанії.

У 2020 році обласні Служби автомобільних доріг захотіли, аби дорожні підрядники підтверджували аналогічний досвід угодами, укладеними і виконаними в останні три роки. Оскільки укравтодорівці при цьому укрупнили тендери, то підтвердити досвід, до прикладу, у тендері на 900 мільйонів може не кожен. А точніше, ніхто, крім декількох компаній, які з часів Порошенка э фаворитами Укравтодору. Це призвело до того, що фірми «Автомагістраль-південь», «Онур конструкціон», «СУНП «Автострада», «Ростдорстрой», «Альтком», «Техно-буд-центр» станом на 10 червня виграли 74% всіх підрядів Укравтодору по тендерам, оголошеним у 2020 році за новими правилами, при цьому «Автомагістраль-Південь» сама загарбала 36%. А так як компанії входять в одну асоціацію, і в принципі не дуже часто навіть імітують конкуренцію, то держава щотижня втрачає купи мільйонвв.

Велика проблема існує навіть для великих іноземних корпорацій, бо вони часто виконують великі контракти на побудову магістралей, які можуть тривати понад три роки. Тож договори виконані протягом останніх років, вони надати не можуть, а отже автоматично «пролітають». Саме неможливість великим корпораціям взяти участь в українських тендерах вщент розбиває виправдальну тезу чиновників Укравтодору, які «мамой клянуться», що все це зроблено аби не допустити до ремонту ненадійні компанії, без підтвердженої репутації. Тож потрібно було щось робити, бажано не втрачаючи «ручний контроль».

І от наприкінці минулого місяця у тендерну документацію обласні Служби автодоріг до вимоги про аналогічний договір почали вписувати уточнення, яке тепер дозволяє міжнародним компаніям обійти жорсткі умови тендерної документації. Але замість того, щоб зробити рівні умови для вітчизняних і міжнародних компаній Укравтодор вигадав нову умову для іноземних гравців:

«Учасник нерезидент повинен надати документи з урахуванням особливостей законодавства його країни походження (далі – аналоги документів).Аналоги документів повинні містити примітку на заміну яких документів вони надані Учасником нерезидентом. У разі відсутності аналогів зазначених документів, Учасник нерезидент повинен надати довідку в довільній формі з поясненням щодо їх відсутності».

Якщо простіше, Служби автодоріг вимагають не конкретні документи, а ті які на думку учасника є аналогом, або за відсутності аналогу документу просять звичайний лист, що такого документу в них немає. Тобто вирішувати чи є той чи інший документ «аналогом», і чи підходить пропозиція іноземного учасника для того, аби потрапити до аукціону, буде замовник. Але навряд у тендерних комітетах обласних автодорів працюють люди, які досконало розбираються у іноземному праві інших країн світу. Тому, яким чином вони будуть дізнаватись, що безпосередньо вимагає законодавство іншої країни – мало зрозуміло. Більше зрозуміло те, що згідно українського законодавства «Про публічні закупівлі» замовник має «об’єктивно та неупереджено визначати переможця процедури закупівлі», тож він не може вписувати у тендерну документацію критерії, які дозволяють йому на власний розсуд відхиляти або приймати пропозицію учасника. Тож працівники обласних САД погано обізнані не те щоб з правом інших країн, а й з українським законодавством. Адже основним принципом проведення закупівлі має бути «недискримінація учасників та рівне ставлення до них», але ця вимога у тендерній документації порушує права вітчизняних компаній:

«Подібні вимоги не тільки дозволяють Укравтодору в ручному режимі приймати чи не приймати ті чи інші документи від нерезидента, створюючи площину для корупції, а й дискримінує українські компанії, що виконували дорожні роботи за кордоном. Адже якщо українська компанія будувала дорогу, наприклад, в Польщі, такий досвід за документацією Укравтодору не буде зарахований», каже співзасновниця ГО «Ліга Антитрасту» Агія Загребельська (держуповноважена АМКУ в 2015-2019 рр).

Тобто, якщо іноземна компанія має аналогічний договір по ремонту/будівництву певної дороги, виконаний шість років назад, а укравтодорці вимагають такі контракти в останні три роки до дня оголошення закупівлі, то якщо у законодавстві країни, де зареєстрована компанія такої вимоги про три роки немає, відповідно вона зможе позмагатись за підряд в Україні. А от якщо аналогічні роботи шість років назад робила українська компанія – то ні. Не схоже на рівні умови, погодьтесь. При тому, очевидно, що це «нововведення» –  не ініціатива конкретної служби автодоріг, а вказівка Укравтодору, адже вона почала з’являтися у ТД служб у різних областях.

І от вже є перші приклади цих «рівних» умов. Нещодавно Служба автомобільних доріг у Запорізькій області допустила до тендеру, а потім і уклала договір з турецькою компанією «Özaltin insaat» на ремонт траси М-18 за 569,85 мільйонів гривень. При тому, що тендерна пропозиція турків очевидно не відповідала тендерним вимогам. В учасника були відсутні низка важливих документів, що підтвердив моніторинг Держаудитслужби. Зокрема, були відсутні потрібні контракти останніх років і належно оформлені відгуки до них. Але замовник допустив компанію, і у своє виправдання повідомив, що виявляється керувався турецьким законодавством про публічні закупівлі!

Але у випадку участі у торгах азербайджанської компанії «AzVirt MMC» та китайської «Сіногідро корпорейшн лімітед» ніхто законодавством Азербайджану і Китаю не користувався. Тож фірмам довелось вести бій у Антимонопольному комітеті за виключення дискримінаційних умов у документації…

Блог від: Валерія Іванова