Бізнес-партнер Зеленського хоче віддати 35 мільярдів з Covid-фонду на будівництво доріг
03.06.2020   //  

20 травня Верховна рада зареєструвала законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», яким пропонує  перерозподілити 35 мільярдів гривень з Covid-фонду на будівництво доріг.  Ініціатором законопроекту виступив голова комітету ВР з питань бюджету Юрій Арістов та ще низка народних депутатів.  Про це повідомляє Центр аналізу публічних фінансів Київської школи економіки.

Згідно до проекту закону 3509, з 64 мільярдів гривень Covid-фонду пропонується витратити 35 мільярдів гривень на ремонт доріг. У тому числі на будівельні матеріали має піти 50% пропонованих видатків, решта піде на оплату механізмів (17%), зарплати, сплату податків та забезпечення прибутку дорожніх підприємств (292 млн грн).

На думку авторів законопроекту, якщо гроші, призначені для усунення наслідків пандемії коронавірусу, віддати на будівництво доріг, це допоможе боротись з безробіттям, яке у тому числі є наслідком карантину. Направлення 35 мільярдів нібито має призвести до створення додаткового попиту на 63 тисячі робочих місць. Щоправда, жодних розрахунків на користь цієї цифри автори не приводять.

При цьому Головне науково-експертне управління Верховної Ради назвало підхід Арістова «сумнівним у правовому відношенні» через «ризики для належного виконання заходів, спрямованих на запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та, власне, боротьбу з такою хворобою у разі її можливого чергового загострення».

На думку експертів КШЕ, ідея бюджетного комітету Верховної ради профінансувати будівництво дороги із Covid-фонду має низку важливих помилок.

Зокрема, напрямки використання коштів Covid-фонду із самого початку мали б бути використані на боротьбу з коронавірусом та наслідками.

«Малоймовірно, що коронавірус руйнує дороги. До того ж навряд чи завданням бюджету має бути збільшення прибутку дорожніх підприємств. Адже виходить, що держбюджет змушує всіх платників податків цілеспрямовано платити за збільшення прибутку окремих суб’єктів господарювання.  Крім того у складі бюджету для таких цілей вже є і спеціально створений дорожній фонд, і пряме фінансування бюджету Укравтодору,  і якщо в Уряду є бажання збільшити фінансування доріг – було б доречно робити це саме через «профільні» інструменти», – вказують у КШЕ.

Окрім цього процес ухвалення законопроекту і його розробка є дуже тривалим процесом, а гроші Covid-фонду доступні для Уряду лише протягом дії карантину та 30 днів після його завершення. Відповідно у разі прийняття такого закону у Кабміна «буде зовсім не епідеміологічна причина якомога довше не скасовувати карантин», відмічає КШЕ.

Водночас 2 червня у ЗМІ з’явились дані про так звані «маяки», за якими буде спостерігати Міжнародний валютний фонд при оцінці дій уряду України після отримання кредиту у розмірі $5 млрд по програмі stand-by. Серед іншого передбачено аудит МВФ з використання коштів фонду по боротьбі з коронавірусом.

Метадані файлів законопроекту №3509 вказують, що вони були створені на комп’ютерах працівників Бюджетного комітету ВР, а Юрій Арістов особисто правив тексти документів. Крім нього ініціаторами законопроекту виступили й інші представники фракції «Слуги народу»: Євгенія Кравчук, Олександр Трухін, Вадим Струневич, Олена Шуляк, Олександр Скічко, Василь Мокан, Артен Культенко. Частина з депутатів не має відношення до бюджетного процесу або інфраструктури. До прикладу, Василь Мокан – член комітету з питань молоді та спорту.

Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Юрій Арістов не вперше приділяє особливу увагу дорогам. Зокрема, згідно до даних порталу Верховної Ради, перша ініціатива Арістова з початку роботи депутатом стосувалась саме дорожньої галузі. Зокрема, він був ініціатором внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового планування розвитку і утримання автомобільних доріг загального користування.

З протоколів засідань бюджетного комітету відомо, що Арістов неодноразово розглядав перерозподіл коштів Укравтодору на будівництво різних доріг, попри незгоду Рахункової палати. До прикладу, у жовтні 2019 року, комітет підтримав прохання директора департаменту розвитку мережі Укравтодору Сергія Цапенка про передачу частини бюджетних призначень на продовження капітального ремонту автомобільної дороги Львів – Пустомити – Меденичі (підрядник “Онур конструкціон”):

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Чи є зауваження і пропозиції у Рахункової палати?

ПАЦКАН В.В. Юрію Юрійовичу, пропозиції і зауваження лише одні: зупинити “перекидки” в бюджетному комітеті. Ну для чого тоді планувати, робити собі заздалегідь якісь плани по тих чи інших дорогах? Я розумію, що дорожня галузь і інфраструктура потребує у нас зараз ретельної уваги, це є пріоритет і Президента, і пріоритет зараз Кабінету Міністрів. Але Мінінфраструктури, Укравтодор, будь ласка, зверніть увагу на своє планування і на використання тих коштів. Позиція – проти.

У грудні 2019-го року на бюджетний комітет прийшов директор департаменту служби автодоріг Михайло Кондратенко, який попрохав затвердити дофінансування ремонту доріг у Житомирській області (підрядник скоріше за все ПП “Автомагістраль”):

АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження у Рахункової палати?

ПАЦКАН В.В. Звичайно, проти перерозподілу. Треба було правильно планувати до цього моменту. І скажіть, будь ласка, використаєте зараз ці кошти чи ні? Куди ви зараз використаєте ці кошти?

ФЕДОРЕНКО В.І. На 4 об’єкти: капітальний ремонт дороги Лугини – Жеревці, капітальний ремонт дороги Ходорів – Мохначка, поточний ремонт дороги Андрушки – Харліївка та поточний ремонт Баранівка – Висока Піч.

ПАЦКАН В.В. Тобто ви кажете зараз, що ці кошти використаються в морозі і буде нормальний асфальт? Так? Дороги будуть потужні, нормальні, так?

ФЕДОРЕНКО В.І. Була нарада з головою ОДА і “автомобільними дорогами”. Підрядні організації надали дороги, що вони все зроблять до кінця поточного року.

ПАЦКАН В.В. Я сумніваюсь, що ці дороги будуть відремонтовані. Рахункова палата проти перерозподілу цих коштів.

Голова бюджетного комітету ВР Юрій Арістов (“Слуга народу”)

Юрій Арістов до обрання у Верховну раду по спискам партії «Слуга народу» був партнером по бізнесу Володимира Зеленського. У його бізнес-групу входить з десяток компаній, які займаються імпортом та реалізацією морепродуктів та риби, а також ресторанним бізнесом. Арістов і Зеленський разом були співзасновниками компанії «Норін Плюс». Також її власниками значились дружина Володимира Зеленського – Олена, та  дружина першого помічника Зеленського Сергія Шефіра – Лариса. Нині компанія переписана на Володимира Гаркавого. Місце реєстрації фірми «Норін плюс» до обрання президентом Володимира Зеленського значився проспект Бажана 1-Е, за  цією адресою знаходиться ресторан «Фіш-хаус» який входить в групу компаній «95 кварталу». Рестораном володіє  сім’я Шефірів, Наталя Лазутіна та Олександр Пікалов (актор «Кварталу», грає Януковича). Володимир Зеленський також мав частку у ресторані, але продав її ще до початку виборів.

Також у групу компаній Юрія Арістова входить фірма ТОВ «Голден-Фіш» , яка нині юридично контролюється дружиною депутата Мариною Арістовою. Також у групу компаній входить фірма «Атлантік-юмма», яка вважається одним з найбільших імпортерів морепродуктів і риби в Україні. Директором вказаний – Вячеслав Бойченко, який також керує ще однією фірмою Арістова – «Столична ікорна компанія».

До обрання нардепом Арістов володів компанією «Океанаполіс». Потім її переоформили на ТОВ «Некрос» Володимира Патокова. На цю ж фірму переоформили і компанію «Сайфер ЛТД», яка займається комп’ютерним програмуванням, і до депутатства також належала Юрію Арістову.

Також Юрій Арістов володіє 35% компанії «Риболов-2014», якій належить один з елітних ресторанів столиці РибоLOVE. Тут його партнерам є Олена Борисова та Наталія Скорик. Керує компанією Роман Хандись, який також є директором столичного  ресторану Арістова – «Крабсбургер».

ТОВ «Аб Рітейл» – ще один актив родини Арістових, компанія також займається наданням ресторанних послуг, а керівником значиться Олег Бондар.

Дружина депутата Марина Арістова також володіє низкою компаній, які займають ресторанним бізнесом, зокрема: ТОВ «Блек Шрімп» та «Ейфель Сервіс». Власником останньої також значаться французи Герьє Бертран Франсуа Бернар та Бертон Стефан. Директор фірми значиться Катери Кісса, яка ще керує фірмою «Фрутті ді маре», власником якої є Сергій Полікарпов, який разом з Арістовим значився у засновниках його фірми «Атлантік-Юмма».

Батьку Юрія Арістова також раніше належала приватна компанія «Океанополіс», яка нині належить фірмі «АБД інтернешнл а.г.» з реєстрацією на Сейшельських островах.  А сестрі Арістова Олені належить компанія «Каприз».

Валерія Іванова, «Наші гроші»