Картелі в Україні – невидимі грабіжники «в законі»
13.05.2020   //   440 Переглядів

Автор публікації – засновниця “Ліги антитрасту” Агія Загребельська, держуповноважена АМКУ у 2015-2019 роках

Картелі не менш небезпечні ніж зловживаючі монополісти. Але їх злодіянням в Україні юридично та медійно незаслужено приділяється менше уваги. І тому, що система захисту конкуренції в Україні ще надто юна для бою з ними, і тому що громадськість та чиновники ще не усвідомлюють шкоди від картелів.

Хоча у розвинених країнах боротьба з картелями – це пріоритет. Найгучніші розслідування та найсуворіші покарання як в Європейському союзі, так і в США присвячені саме картелістам.

Що таке картель? Та хто такі картелісти?

В українському законодавстві такого терміну немає. На заміну йому є складна юридична конструкція – антиконкурентні узгоджені дії, що за світовою термінологією ідентично визначенню «картель». Учасник антиконкурентних узгоджених дій відповідно вважається картелістом.

Фактично картельце кілька компаній, що змовились між собою аби отримати переваги на ринку.

Мета такої домовленості – змусити споживачів платити за товар дорожче, ніж вони б платили, якби картелісти були вимушені конкурувати між собою ціною. Як наслідок, учасники таких домовленостей отримують більші прибутки. «Картельна» маржа, порівняно з конкурентною, може бути більшою приблизно від десятків до сотень відсотків. І чим слабше конкурентне відомство в країні, тим більше «картельна маржиналість».

Предметом подібних домовленостей може бути, в тому числі, усунення окремих компаній конкурентів з ринку, коли учасники змови узгоджено припиняють постачати окремий товар певним компаніям. Або конкуренти можуть домовитись про постачання товарів з певними умовами, як то передплата чи придбання в комплекті тощо.

В підсумку, змови неодмінно призводять до усунення повністю або частково конкуренції та пов’язаного з цим погіршення якості товарів та необґрунтованого підвищення їх вартості.

Хто повинен боротись з картелями?

В більшості розвинених країн участь в картелі є кримінально караним діянням. За таке порушення топ-менеджмент може потрапити за грати, а компанія отримати величезні штрафи та буде вимушена відшкодувати спричинену споживачам шкоду.

В Україні до 2005 року в Кримінальному кодексі було передбачено покарання за таке порушення. Але з часом воно було декриміналізоване та Антимонопольний комітет залишився єдиним органом, що може розслідувати такі дії та притягати до відповідальності.

До АМКУ може звернутись будь-хто, хто виявив ознаки картелю. Однак заявником у справі може бути лише та особа, якій діями картелю могли бути спричинені збитки. Здебільшого це саме споживачі, незалежно від того, чи це фізична чи юридична особа.

У випадку доведення Комітетом змови, картелістам загрожуватиме штраф у розмірі до 10% річного обороту. Якщо картель «промишляв» у тому числі на державних тендерах, то до штрафу буде додано трирічний бан на участь в торгах. Також, споживачі, по аналогії із західними країнами, зможуть звернутись до суду за відшкодуванням шкоди з картелістів. В Україні споживачі можуть претендувати на виплату подвійного розміру спричиненої шкоди.

Як зробити боротьбу з картелями більш ефективною?

Рецептів багато. Та, на щастя, нам не варто вигадувати велосипед, оскільки такі виклики розвинені країни здолали ще десятиріччя тому, та ми можемо розумно імплементувати їх досвід.

Потрібно підсилити слідчі повноваження АМКУ та/або наділити його можливістю проводити окремі оперативні заходи, або побудувати ефективний нормативний механізм, за якого подібні дії для Комітету будуть вчинятись правоохоронними органами.

Крім цього, самому АМКУ варто суворіше підходити до покарання картелістів, задля того аби воно мало стримуючий ефект від вчинення нових порушень та спонукало картелістів користуватись програмою Ліненсі.

Важливо законодавчо вдосконалити процедуру застосування Ліненсі. Це програма, яка дозволяє картелісту уникнути відповідальності, якщо він перший до початку АМКУ розслідування заявив у відомство про його участь в картелі та надав наявні у нього докази його існування. Саме завдяки цій програмі конкурентні відомства світу успішно розслідують та виявляють левову частину картелів. Але програма буде ефективно діяти лише у випадку суворості та невідворотності покарань, а також при непорушних гарантіях конфіденційності такого звернення.

Ми з вами також можемо долучитись до боротьби з картелями. Для цього, з одного боку, нам потрібно повідомляти АМКУ про свої підозри щодо функціонування картелю в тій чи іншій галузі економіки, а з іншого обов’язково звертатись за відшкодуванням після визнання Комітетом факту вчинення порушення.

І звичайно важлива в цьому напрямку робота четвертої гілки влади – засобів масової інформації. З одного боку, медіа можуть проводити широку роз’яснювальну роботу щодо небезпеки, яку несуть за собою картелі, та прав споживачів. З іншого, активно висвітлювати всі перемоги та поразки держави на цьому полі.

Блог від: Агія Загребельська