Не така вже й суперечлива практика АМКУ по заточкам Укравтодору проти мобільних АБЗ
Укравтодор продовжує створювати атмосферу нетерпимості довкола мобільних асфальтобетонних заводів. Їх використання дозволяє «заходити» в регіони ремонтним компаніям, які не мають сталих зв’язків з Укравтодором. Відтак Укравтодор створює всі можливі перепони для їх використання.
Наприклад, в тендері на ремонт траси Р-60 очікуваною вартістю 522,83 млн грн фірма вимагала у Полтавської САД наступне:
- Виключити вимогу щодо розрахунку відстані транспортування асфальтобетонних сумішей та/або ЩМАС з місця фактичного знаходження АБЗ на момент подання тендерної пропозиції.
- Передбачити у тендерній документації можливість використання учасником мобільного заводу.
- Передбачити у тендерній документації можливість розрахунку відстані транспортування асфальтобетонних сумішей та/або ЩМАС з місця, де планується розташування АБЗ на момент виконання робіт за договором.
Полтавські укравтодорівці відмовились з такими формулюваннями:
Шановний Учаснику, повідомляємо, що тендерною документацією не забороняється можливість використання учасником мобільного заводу. Однак фізичне переміщення АБЗ на іншу земельну ділянку жодним чином не підтверджує фактичну можливість Учасника здійснювати виготовлення асфальтобетонної суміші, оскільки Учасник зобов’язаний отримати дозвіл на викиди у порядку, визначеному чинним законодавством за новим місцезнаходженням, а також враховуючи тривалий час необхідний для введення в експлуатацію та отримання усіх необхідних дозвільних документів (близько 5-6 місяців) залишається не визначений механізм, яким же чином учасник у разі обрання його переможцем торгів буде мати можливість приступити до безпосереднього виконання робіт відразу після укладання договору. Така ж сама позиція викладена у рішенні постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №5734 –р/пк-пз від 25.03.2020 року.
Експерти «Ліги антитрасту» проаналізували документи по цій процедурі і зясували, що у Укравтодору не така крута позиція, як йому здається.
Умови тендерної документації не містять вимог щодо необхідності надання у складі пропозиції дозволу на викиди та не містять обмежень щодо порядку введення в експлуатацію.
Єдиним положення ТД, яке обмежує можливість залучення мобільного асфальтобетонного заводу є вимога:
«Відстань транспортування асфальтобетонних сумішей та/або ЩМАС від моменту їх випуску до моменту укладання не повинна перевищувати значень, що вказані в таблиці 20.2 ДБН В.2.3-4 (зі зміною 1), при цьому час транспортування асфальтобетонних сумішей не повинен перевищувати трьох годин. Учасник розраховує відстань транспортування (перевезення) асфальтобетонної суміші відповідно до вимог ДБН В.2.3-4-2015 “Автомобільні дороги. Частина І. Проектування. Частина II. Будівництво” зі змінами, які набрали чинності із 01.09.2019 року, у тому числі п. 20.8.2 ДБН, із місця відпуску асфальтобетонної суміші (фактичного знаходження АБЗ на момент подання тендерної пропозиції) до об’єкту надання послуг. В підтвердження дотримання Учасником даних вимог щодо часу транспортування асфальтобетонної суміші та/або ЩМАС Учасник надає транспортну схему за формою наведеною в таблиці п.1.4».
Приведений замовником у відповіді приклад рішення від 25.03.2020 № 5734-р/пк-пз є сумнівним. У даному випадку Тендерна колегія АМКУ справді відмовила скаржнику фірмі «Еталон-буд» у задоволенні скарги в рамках тендеру Житомирської САД. Однак приблизно у ці ж дні інший склад Колегії по іншій закупівлі тієї ж Житомирської САД задовольнив аналогічну скаргу того ж «Еталон-буду» щодо дискримінаційних вимог щодо мобільного АБЗ.
Крім того, в практиці Колегії наявні десятки рішень, де таку умову визнавали дискримінаційною і зобов’язували замовника внести зміни до тендерної документації.
Таким чином, у даному випадку єдиною умовою, що обмежує можливість використання мобільного АБЗ, є саме умова щодо відстані від фактичного місцезнаходження заводу. А відповідь замовника в частині необхідності отримання дозвільних документів не є обґрунтованою.
Однак, практика Колегії в цьому питанні не є єдиною та уніфікованою, оскільки різні склади Колегії приймають протилежні рішення.