Консорціуми VS картель: як обійти сумнозвісну заточку Укравтодору
Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області вирішила не допускати консорціуми будівельних компаній до своїх тендерів. У двох нових тендерах на ремонт траси Н-31 Дніпро- Царичанка загальною очікуваною вартістю 803,80 млн гривень у розділі «запитання до процедури» замовника спитали чи прийме він документальне підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, що буде надано консорціумом. На це питання уповноважена замовником особа відповіла, що участь взагалі консорціумів не передбачена тендерною документацією.
Між тим це дуже важливе питання з огляду на бажання «Укравтодору» зменшити кількість компаній, що можуть брати участь в його тендерах. Це зараз втілюється через укрупнення самих предметів закупівель (на тендери вже виставляються ділянки на ремонт вартістю до 2 млрд грн одним лотом), при цьому збільшуються вимоги до учасників тендерів. Якщо спрощено – взяти участь у тендері на капремонт державної дороги за 2 мільярди може тільки той, хто у попередні 3-5 років виконав робіт на ті ж 2 мільярди саме по такому виду робіт на дорогах державного значення. Та ще й для підтвердження досвіду підуть лише ті договори, що виконані на 85% (тобто якщо сам «Укравтодор» відповідно оплатив такий обсяг робіт).
За нашими розрахунками, досвід робіт на капремонтах державних трас, достатній для участі в мільярдних тендерах, в Україні мають лише три компанії («Онур», «Автомагістраль-південь» і «Ростдорстрой»). Тому решта менших фірм для збереження себе на ринку мають об’єднуватись для боротьби за контракти з крупними фаворитами «Укравтодору». І саме цій можливості конкуренції протистоять у Дніпропетровській САД.
У тендерній документації ДнСАД немає прямої заборони на участь консорціумів. Але чи можна у тендерній пропозиції додавати досвід компаній, які вирішили створити об’єднання – також невідомо. Бо замовник не прописав у документації, як має виглядати тендерна пропозиція при такій умові, і чи буде відповідати вимогам, якщо кілька компаній-учасників консорціуму у вимогах про досвід нададуть підтвердження виконання аналогічних робіт не однієї фірми, а декількох учасників.
Відповідно до статті 120 (пункт 4) господарська діяльність консорціумів передбачена Господарським кодексом:
«Консорціум – тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність»
В офіційних роз’яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі за 2016-й рік (з того часу змін у законодавстві в цій частині не було) щодо участі у торгах відповідного виду об’єднання юридичних осіб вказано, що:
«У разі якщо учасником процедури закупівлі є консорціум, утворений відповідно до норм Господарського кодексу України, документальне підтвердження інформації про відповідність кваліфікаційним критеріям може бути надане консорціумом щодо відповідності таким кваліфікаційним критеріям підприємством-учасником консорціуму та консорціум має документальне підтвердження того, що у підприємства-учасника консорціуму виникнуть обов’язки щодо виконання зобов’язань перед консорціумом у разі укладення договору за результатами процедури закупівлі. Водночас така можливість має бути передбачена в тендерній документації»
Тобто у публічних закупівлях має бути передбачена норма про участь у торгах консорціуму, а відсутність можливостей участі даного виду об’єднання юридичних осіб у торгах є дискримінаційною нормою, що порушують принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості процедури закупівель, і обмежує конкуренцію.
У чому причина того, що Дніпровська САД не хоче, що об’єднання юридичних осіб у вигляді консорціуму взяло участь у тендері? Здається, та сама, що змушує «укравтодорівців» вписувати в ТД вищевказану заточку «100х85». АМКУ вже неодноразово зобов’язував замовника виключати цю дискримінаційну вимогу з тендерної документації і визнавав її шкідливий вплив на конкуренцію і споживачів. Але «укравтодорівці» вперто вписують її майже у кожен новий тендер. А коли з якихось причин дозволяють консорціуму заявитись на торги – трапляються дива.
У березня консорціум «Мікстрансбуд» прорвався на тендери Сумської САД і отримав п’ять перемог на загальну суму 1,13 млрд гривень, збивши ціну на 16-20% від очікувань «Укравтодору». Це майже неймовірне пониження ціни. Адже останні роки фаворити Укравтодору ділили між собою області України і, імітуючи конкуренцію, ділили підряди фактично без зниження ціни (ну не вважати ж таким 2%). Тобто прецедент перемоги консорціуму на великих підрядах говорить, що за умов реальної конкуренції ціна на ремонт/будівництво доріг в Україні значно менша, а значить у держави є можливість за ті ж гроші ремонтувати більше доріг.
Консорціум «Мікстранбуд» потрапив на торги, бо Служба автомобільних доріг у Сумській області прописала у своїй документації таку умову:
«Для учасників, утворених у формі господарських об’єднань, документальне підтвердження досвіду виконання аналогічного договору може бути надане як Учасником (господарським об’єднанням), так і підприємством(ами)-учасником(ами) об’єднання підприємств. При цьому, підприємство-учасник об’єднання, підтверджуючи досвід виконання аналогічного договору, має документально підтвердити, що у підприємства-учасника виникнуть обов’язки щодо виконання зобов’язань перед господарським об’єднанням у разі укладення договору за результатами процедури закупівлі».
У тендерній документації Служби автомобільних доріг Дніпропетровської області така норма відсутня. А це звужує коло потенційних учасників.
Тендерна колегія Антимонопольний комітет може зобов’язати Укравтодор вносити у тендерну документацію вимогу щодо допуску консорціуму. Згідно роз’яснень МЕРТу щодо участі консорціумів у публічних закупівлях та прецедентів допущення до торгів таких об’єднань, АМКУ може задовольнити скаргу юридичної особи. Але поки що ніхто не скаржився саме на таке обмеження, і перша скарга стане прецедентом, який допоможе створити конкуренцію улюбленцям Укравтодору.
Валерія Іванова, «Наші гроші»