Який інструмент треба дати АМКУ для боротьби з завищеними цінами в магазинах
26.03.2020   //   553 Переглядів

Після того, як замміністра МВС Антон Геращенко передав голові Антимонопольного комітету аналітичну інформацію про оптові компанії, що «дозволяють собі різко і необгрунтовано підіймати ціни на товари першої необхідності», в Комітеті повідомили про початок розслідування по факту суттєвого подорожчання продуктів у Києві проти 10 мереж супермаркетів та 15 оптових торгівців (*перелік внизу). 

Однак, на жаль, Антимонопольний комітет не має можливості швидко провести необхідне розслідування. І не факт, що взагалі може довести, що завищення цін відбулось в результаті «змови крупних оптовиків», як пропонує Геращенко вести антимонопольне розслідування.

Справа в тім, що Бог довго беріг Україну від лих, подібних до епідемії коронавірусу. І в Україні, як і багатьох інших країнах світу, просто не було відповідного законодавства на випадок подібної надзвичайної ситуації.

По факту в Україні жоден орган не може просто так взяти і покарати спекулянта за барижне завищення ціни в період кризи. 

Україна не одна така. Багато країн в тому числі в Європі, прямо зараз латають своє законодавство. І всі вибирають один шлях – надати інструменти контролю за цінами своїм конкурентним відомствам, які в принципі і займаються подібними розслідуваннями. Інший шлях – повного державного регулювання ціни – у Європі не обирає ніхто. Бо всі чудово розуміють – тотальна заборона підвищувати ціни при справжніх стрибках попиту веде до одного – дефіциту товарів. А що таке дефіцит і неможливість купити ковбасу – дуже добре памятають всі, хто застав СРСР.

Народні депутати «Голосу» і експерти платформи «Ліга антитрасту» розробили законопроект, який ліквідує діру у функціоналі Антимонопольного комітету, та дозволить швидко розбиратись зі злетами цін на картоплю і лимони.

Ось порівняльна таблиця того, як АМКУ буде прогрібати з ціновими розслідуваннями при діючому законодавстві, і як посиляться скілли після прийняття відповідного законопроекту.

Як протікатиме розслідування АМКУ проти завищення цін в магазинах
при нинішньому законодавстві після прийняття законопроекту “Голосу”
АМКУ повинен проаналізувати, чи є зв’язок між супермаркетами та/або постачальниками та знайти докази того, що останні якимось чином узгоджували свою цінову поведінку АМКУ отримує від магазинів дані про ціни на споживчі товари, внесені в перелік Кабміну.
Якщо доказів того, що супермаркети та/або оптові торгівці змовлялись між собою не знайдено, АМКУ повинен проаналізувати всі можливі об’єктивні економічні фактори, в тому числі, але не обмежуючись: курс валют, індекс інфляції, зміни в системах оподаткування тощо. Після цього проаналізувати цінову поведінку інших гравців на ринку, які не є відповідачами в даному розслідуванні. Вирахувати коефіцієнт кореляції та довести, що останні встановлюють схожі ціни на свої товари за відсутності об’єктивних причин для цього. Якщо їх ціна зростає більш ніж на 20% – АМКУ надсилає запит торговій мережі і протягом доби має отримати відповідь про причини подорожчання. У відповіді має бути обґрунтування підвищення ціни, тобто має бути показана ціна на «вході в магазин», і цінник на полицях.
Якщо ж АМКУ це також не зможе довести, у нього залишається останній шанс – доведення, що саме цей супермаркет є монополістом по відношенню до споживача, і він не має вибору, де придбати ті самі лимони. Та лише в такому разі та тільки по відношенню до тих супермаркетів, які АМКУ зміг назвати монополістами, Комітет теоретично може довести порушення та накласти штраф. Якщо суб’єкт господарювання не надає відповідь – отримує «інформаційний» штраф у розмірі до 1% від річного обороту (уявіть собі масштаби лиха від ігор у мовчанку для «АТБ» чи «Сільпо»).
Однак, якщо супермаркет отримав товар за завищеною ціною від оптовика, то він уникне покарання. Якщо супермаркет надає дані про те, що ціна зросла більш ніж на 20% саме на його ланці ланцюга – отримує штраф до 10% від річного обороту мережі аналогічно до покарань зловживаючих монополістів та змовників (методика розрахунку штрафу вже виписана у Методичних рекомендаціях АМКУ).
Тоді АМКУ потрібно буде довести, що саме цей оптовик є монополістом по відношенню до супермаркета, та ніде в іншому місці супермаркет придбати лимони не зможе. А це вже майже нереально, бо навряд чи той же супермаркет погодиться свідчити проти свого постачальника, а значить буде на його боці та буде доводити,що постачальник ні в якому разі не монополіст, вибір був, але ціни у всіх високі, бо коронавірус. Якщо виявиться, що ціни більш ніж на 20% підвищив оптовий постачальник магазинів – АМКУ надсилає запити йому. Йому можна встановити термін на надання відповідей до 3 днів. Покарання за мовчанку – до 1% річного обороту фірми.
Отже довести порушення та оперативно покарати занадто маловірогідно. Для цього потрібна не тільки велика команда профі, можливість проведення оперативно-розшукових заходів та рейдів, а ще й чимала слідча вдача. Оптовик має документально пояснити зростання собівартості. Якщо його немає – штраф у розмірі до 10% від річного обороту.
Якщо говорити простою мовою, то у запропонованому праворуч варіанті потрібно довести, що: а) ціна піднялась більш ніж на 20%; б) собівартість піднялась менш ніж на 20%.

В діючому варіанті потрібно крім цього довести, що причиною цього є або змова, або монопольне становище, або учасники ринку діяли абсолютно однаково, не маючи для цього об’єктивних причин. Це довести складніше за все.

 

Відмітимо важливий момент. Метою законопроекту не є покарати якнайбільше підприємців. Ми виходимо з того, що загроза велетенського штрафу є дієвішою від самого штрафу. Загроза державних стусанів застудить гарячі бізнес-голови від необачних рухів по підвищенню цін на товари для українців. Які і так потерпають від карантинного безробіття, не маючи таких заощаджень і державних компенсацій як мешканці заможних країн Євросоюзу.

 

Також по темі:

Агія Загребельська: «Ціновий FAQ у період надзвичайної ситуації»

Галина Верцімаха: «Цінові спекуляції в період надзвичайної ситуації»

 

*Очільник Київського ТВ АМКУ повідомив, що Комітетом розпочато розслідування за фактом суттєвого подорожчання продуктів у м. Києві проти NOVUS, Ашан, METRO Cash & Carry Ukraine, Сільпо, BILLA, АТБ-Маркет, VARUS, ЕКО маркет, Велика Кишеня, Велмарт та компанії – постачальники ТОВ «Світ овочів», ТОВ «Гала Фудз», ТОВ «Саркара-Груп», ТОВ «Овочевий край», ТОВ «Август-Кий», ТОВ «Агроінвест-Логістик», ТОВ «Агро-Овен», ТОВ «Брокінтерком», ТОВ «Перспектива», ТОВ «Зовнішторгресурс», ТОВ «Агробізнесвектор», ПП «Інтер овочі», ТОВ «Аттуаль», ТОВ «Елітпрайм», ТОВ «Авега-2018»

Блог від: Юрій Ніколов