«Альтком», білоруси і ще дві фірми оскаржили дискримінаційні заточки «Укравтодору» по ремонту траси за 616 мільйонів
11.03.2020   //  

Служба автомобільних доріг у Житомирській області внесла в тендерну документацію по закупівлям на реконструкцію двох ділянок Н-03 Житомир – Чернівці вимоги, які обмежують можливість участі крупних компаній в тендерах на загальну суму 616,26 млн грн. Відповідні скарги від учасників ринку подані в тендерну колегію Антимонопольного комітету.

Оскаржено дискримінаційні вимоги по тендеру на дороги державного значення на ділянці км 58+000 – км 62+200 очікуваною вартістю 223,31 млн грн та ділянки км 52+250 – км 58+000 за 392,95 млн грн. Скаржниками виступили відразу чотири компанії: ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком», ОАО «ДСТ № 4 г.Брест» (Білорусь), ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» та ТОВ «БМФ «Еталон-Буд».

Велика компанія «Альтком» та трест №4, що представляє найбільшу державну шляхову компанію Білорусі, подали скарги на заточки, які у своїй комбінації не дозволяють цим компаніям взагалі подавати заявки на участь в тендері.

Так, «Укравтодор» вирішив допускати до тендерів лише ті фірми, що можуть довести наявність досвіду виконання аналогічних договорів в останні 5 років у обсязі 100% від планованого до закупівлі на новому тендері. Для реконструкції дороги державного значення потрібно довести, що компанія виконувала певні види робіт на реконструкції, будівництві та капремонті доріг державного значення. При цьому договори мають бути виконаними на 85%.

Виявилось, що «Альтком» не проходить через цю мережу критеріїв. Фірма може довести досвід виконання робіт саме по таким договорам на необхідну суму лише по більш раннім угодам – до 2012 року. Тобто фірма має необхідний досвід по необхідним роботам, однак по більш раннім угодам. Також «Альтком» вказує, що вимога щодо 85% є дискримінаційною тому, що договори могли не виконуватись через відсутність оплати робіт з боку «Укравтодору», тобто по незалежним від підрядника підставам. Відтак скаржник просить зменшити відсоток критерію хоча б до 50% аби мати змогу подати тендерну пропозицію.

Білоруська компанія представляє державний трест, який і утримує дороги Білорусі. В Україні компанія раніше вже отримала кілька підрядів на ремонт доріг. Однак в поточних тендерах вона також зустрілась з «відсікачем». Білоруська фірма планує використовувати мобільний асфальто-бетонний завод, який буде швидко доставлено з іншої локації до місця ремонту у випадку перемоги. Однак замовник вимагає щоб АБЗ ще до тендеру вже було встановлено поряд з місцем ремонту. Також «Укравтодор» вимагає, щоб у учасника був досвід нанесення розмітки саме полімерною стрічкою у обсязі 100% від обсягів нових тендерів. Однак раніше «Укравтодор» замовляв білоруському тресту нанесення розмітки холодним пластиком у відповідних масштабах. Тому трест не може пред’явити необхідну суму угод по цьому критерію. Білоруси планують найняти на субпідряд спеціалізовану фірму, що має необхідний досвід і можливості задовольнити вимоги замовника. Однак наразі «Укравтодор» не дозволяє цього, вимагаючи аби відповідний досвід був лише у генпідрядної організації.

Розгляд частини скарг призначено на 12 березня, по решті дата розгляду ще не вирішена.

Вищевказані дискримінаційні вимоги повністю відповідають тим, що «Укравтодор» планує формалізувати Методичними рекомендаціями до тендерної документації. Згідно планів «Укравтодору», ці рекомендації має прийняти Міністерство економрозвитку у квітні. Керівник держагентства Олександр Кубраков заявив, що метою нових вимог є скорочення кількості підрядних компаній, серед яких держава буде розподіляти підряди на ремонт у 2020 році.

За підрахунками Всеукраїнської автодорожньої асоціації, в Україні наразі є лише кілька фірм, що підходять під нові критерії «Укравтодору». Експерти платформи «Ліга антитрасту» вказують, що штучне обмеження кількості учасників ринку і повне закриття можливостей менших компаній претендувати на «підвищення в класі» при виконанні певної кількості робіт на дорогах місцевого значення, загрожує картелізацією ринку із подальшою консервацією картелю на вигідних для нього умовах.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»