Куди заведе справа АМКУ проти туроператорів за валютну прив’язку цін
03.02.2020   //   410 Переглядів

Автор публікації – керівник компанії «ADS legal group» Євген Мельниченко.

Нещодавно Київське тервідділення АМКУ повідомило про відкриття справи проти 10 найбільших  туроператорів України, які є фактично місцевими представництвами міжнародних компаній.

За результатом дослідження в АМКУ встановил, що ТОВ «Пегас Туристик» (Pegas Touristik), ТОВ «Тез Тур» (Tez Tour), ТОВ «Джоін Ап!» (Join UP!), ТОВ «Корал Тревел» (Coral Travel), ТОВ «Тревел Профешнл Груп» (TPG), ТОВ «Туристична компанія «Анекс Тур» (Anex Tour), ТОВ «ТТВК» (TUI), ТОВ «Музенідіс тревел Україна» (Mouzenidis Travel), ТОВ «Компас Україна» (Kompas Touroperator), ТОВ «Альф туристичний оператор» (Alf) розміщують на власних веб-сайтах неточну інформацію про вартість надання туристичного продукту. Умовно кажучи, турпоператори вказували у своїй рекламі, що вартість якогось туру становить $200, не оголошуючи вартість у гривневому еквіваленті. Але оплату від клієнтів приймали в гривні не по відомому всім курсу Нацбанку на дату оплати, а по власному курсу, який був більшим від офіційного. І могла скластись ситуація, що турист приймав рішення про купівлю туру, виходячи з власного розрахунку 200 доларів по курсу 24 – це 4800 грн, але приходячи безпосередньо в турфірму він стикався з курсом 27 і мав би платити 5400 грн.

Турагенства справді рекламують свої продукти, номіновані у валюті. Це пов’язано з наступним. Всі тури купуються за кордоном за валюту, і відповідно всі виплати по ним теж прив’язані до валюти, а не до гривні. Відтак прив’язка до валюти цілком зрозуміла. А курс встановлюють вищий для хеджування валютних ризиків. Бо тури часто купуються задовго до їх використання.

Чесно кажучи курс і справді здається завищеним і це питання потребує дослідження, оскільки у разі відсутності об’єктивного обґрунтування такого завищення, АМКУ має всі підстави для вжиття заходів стосовно приведення курсу до конкурентного рівня.

І тут постає питання, якими інструментами Комітет буде вирішувати цю ситуацію: через застосування каральних інструментів у вигляді штрафів (а для мультинаціональних компаній це не тільки ризик значних фінансових втрат а ще й репутаційні наслідки), або шляхом застосування рекомендацій, що є звичайною практикою конкурентних відомств Європи та Сполучених Штатів за таких обставин?

В результаті невиваженого рішення є ризик того, що відомство покращить свою статистику накладених і несплачених штрафів.  При чому застосування штрафних санкцій призведе до звернень в судові органи, і поки суди будуть розглядати позови ситуація на ринку для споживача не зміниться впродовж років судових оскаржень.

Також варто зазначити про ще один важливий аспект – політику влади щодо стимулювання іноземних інвесторів до інвестицій в економіку України. Одна справа декларувати створення умов для залучення інвестицій, інша – практичні дії щодо вирішення проблемних питань на ринках за участі вже працюючих інвесторів.