У Ахметова виплатили борги «Газпромбанку», борги в Україні накопичуються
Холдинг «ДТЕК Енерго» в рамках реструктуризації боргів по євробондам і кредитам виплатив $76 млн. Серед кредиторів – російський «Газпромбанк».
Про це «Нашим грошам» повідомило джерело в урядових структурах.
Восени минулого року «ДТЕК Енерго» повідомив про завершення реструктуризації боргу, що був залучений в 2012 році. Частина боргу була конвертована в євробонди.
Реструктуризація почалася в 2016 році, коли «ДТЕК Енерго» обміняв випущені раніше єврооблігації на суму в $910 млн з терміном погашення в квітні 2018 року на новий випуск з погашенням в 2023-2024 роках. В кінці вересня 2018 року «ДТЕК Енерго» реструктуризував на таких же умовах ще $217 млн банківського боргу.
Після завершення реструктуризації агентство Fitch повідомило, що в листопаді-грудні 2019 року ДТЕК повинен виплатити біля $76млн (біля 1,79 млрд грн.) кредиторам в рамках реструктуризації.
В листопаді 2018 року в інтерв’ю «Економічній правді» гендиректор групи компаній ДТЕК Максим Тімченко повідомив, що холдинг на той момент підписав реструктуризацію з усіма банками, крім одного кредитора – російського «Газпромбанку». В консолідованому звіті до аудиту українська компанія вказала, що за підсумками першого півріччя 2019 року нереструктиризованими залишалось $207 млн. Але восени по цьому боргу домовилися.
Відмітимо, що компанії групи ДТЕК наприкінці 2019 року перестали платити за послуги передачі енергії державній компанії «Укренерго» і станом на 10 січня накопичили борг у розмірі 544,48 млн грн. В групі компаній ДТЕК назвали ці платежі додатковим митом на експорт електроенергії.
Нагадаємо, Національне антикорупційне бюро України в серпні 2019 році повідомило про підозри екс-керівнику Нацкомісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг Дмитру Вовку, низці посадовців комісії та двом топ-менеджерам ДТЕК щодо можливого нанесення через запровадження формули розрахунку вартості теплової енергії, відомої як «Роттердам+» збитків в сумі 18,87 млрд грн.
Слідство підозрює, що керівництво НКРЕКП діючи в інтересах генеруючих енергокомпаній, навмисне, з метою створення умов отримання ТЕС надприбутків, в січні-березні 2016 року включили до формули ціноутворення необґрунтовані показники, що спричинило збільшення вартості вугілля. Таким чином, вони створили необхідні умови для зростання ціни продажу електричної енергії в оптовий ринок. Від Антимонопольного комітету формулу погодив особисто голова комітету Юрій Терентьєв.
У 2015 році президент України і власник компанії «Рошен» Петро Порошенко заявляв про боротьбу з олігархами. За наслідками «деолігархізації» єврооблігації ДТЕКу значно подешевшали і їх скупила компанія «ICU» – фінансовий радник Порошенка.
Після введення формули «Роттердам+» прибутки ДТЕК значно виросли. І внаслідок подорожчали придбані ICU єврооблігації. Після цього президент Порошенко припинив риторику щодо «деолігархізації».
В рамках розслідування в липні НАБУ провело обшуки в офісі ICU. Перед цим адвокат адвокат «ICU» Ірина Одинець в інтересах НКРЕКП клопотала в суді про обмеження дій НАБУ по справі щодо «Роттердам+».
Група ДТЕК контролює близько 80% теплової електрогенерації України.
Контрольним пакетом «Газпромбанк» через компанію «Лідер» володіє «Газфонд», контроль над яким ЗМІ приписують Юрію Ковальчуку – представнику найближчого оточення Володимира Путіна через кооператив «Озеро». У компанії «Газпром» майже 46% фінустанови, головою ради директорів банку є голова правління «Газпрому» Олексій Міллер.