Як десятий місяць не призначають нового голову ДСА
26.12.2019   //   1176 Переглядів

Майже рік тому на конкурсі був обраний новий голова Державної судової адміністрації України. Рятувати попередника підрядились ОАСК і НАЗК.

15 лютого цього року конкурсна комісія оголосила переможцем конкурсу на зайняття посади голови Державної судової адміністрації України (далі – ДСА) Сергія Пушкаря. До початку виконання ним повноважень залишався один крок – рішення Вищої ради правосуддя. Однак, ВРП це питання розглядати не поспішала. І, як показують, плівки «ОАСК-гейту», це була не випадковість.

25 лютого тоді ще голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк у розмові із нинішнім головою ДСА Зеновієм Холоднюком заспокоював останнього, що питання залишення того на посаді погоджували з президентом через нардепа Олександра Грановського. У розпал передвиборчої президентської гонки йшла мова про те, що «не той час, коли треба, скажем так, конфліктувати в такому питанні, як посада голови ДСА».

«Президент сказав, що підтримає, що жодних змін зараз різких не повинно бути. Не повинно бути конфлікту на рівному місці. І набрав Бенедисюка (Ігор Бенедисюк, на той час голова ВРП – ред.), і сказав не виносити розгляд питання і не змінювати на даний момент нікого», – сказав Вовк Холоднюку по телефону.

У цьому фрагменті голова ОАСК Павло Вовк 25 лютого 2019 року запевняв голову ДСА Зеновія Холоднюка, що на його прохання нардеп Олександр Грановський погодив із президентом Петром Порошенком не змінювати голову ДСА

ВРП тягнути вічно не могла, тому наступним кроком, який мав допомогти із непризначенням нового керівника ДСА, повинна була стати ухвала суду. І вже у березні вона з’явилася.

«Забезпечення» від Вовка, яке скасував касаційний суд

13 березня суддя ОАСКу Володимир Келеберда зупинив дію рішення Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя при Вищій раді правосуддя.

Суддя зробив це у якості забезпечення позову нинішнього голови ДСА Холоднюка, поданого у лютому з вимогою скасувати рішення комісії про визнання Пушкаря переможцем конкурсу.

Таким чином, з 13 березня призначення Пушкаря заблокував суд. Натомість, як свідчать плівки, віддякою Холоднюка стало призначення у Вищу кваліфікаційну комісію суддів по квоті ДСА лояльних до Павла Вовка людей.

Тривало «забезпечення» позову до 20 листопада, коли Касаційний адміністративний суд скасував ухвалу ОАСКу від 13 березня. Касаційний суд дійшов висновку, що ОАСК, а за ним і апеляційний суд допустили порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового висновку щодо задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки викладені Холоднюком у заяві доводи не надають суду підстав для вжиття такого заходу.

Зауважимо, що по суті позов Холоднюка ОАСКом досі так і не розглянутий. Що дає підстави вважати, що поданий він був виключно задля отримання ухвали про забезпечення 13 березня.

Аналогічно до Холоднюка «послугу» із призначення людей Вовка у ВККС зробила Уповноважений ВР з прав людини Людмила Денісова: вона звільнила членів ВККС за своєю квотою і призначила нового в обмін на скасування ОАСКом протоколів НАЗК стосовно неї. Як сказав Вовк: «Яйца этой Уповлномоченой у нас. А у нас, ее ж НАЗК вы*ла три декларации».

Протокол від НАЗК, який скасував апеляційний суд

Окрім затягування у ВРП та «забезпечення» від ОАСКу, ще однією підставою, яка мала б завадити обраному на конкурсі Сергію Пушкарю обійняти посаду голови ДСА, мав стати протокол Нацагентства про запобігання корупції (НАЗК) про корупційне правопорушення.

Його 2 липня склав працівник НАЗК Андрій Стадлер, на думку якого Сергій Пушкар, перебуваючи на посаді керівника Секретаріату ВРП під час проведення конкурсу на посаду голови ДСА використав інформацію з обмеженим доступом.

Суть звинувачень зводиться до того, що Пушкар під час складання іспиту з англійської мови нібито наперед знав завдання і відповіді, оскільки нібито мав доступ до матеріалів іспиту, і внаслідок цього найкраще здав цей екзамен на конкурсі.

До такого висновку працівник НАЗК дійшов через те, що Пушкар поставив свої підписи на договорі і акті приймання-передачі вказаних тестів від Нацагентства України з питань державної служби (далі – Нацагентство) до ВРП. Нагадаємо, що конкурс на посаду голови ДСА проводить відповідна Комісія при ВРП, діяльність якої забезпечує Секретаріат ВРП.

З висновками Стадлера погодилася суддя Шевченківського райсуду Києва Світлана Хардіна, яка у серпні визнала Пушкаря винним у вчиненні адмінпорушення і наклала на нього 1700 грн штрафу.

Однак, це рішення 24 грудня скасував Київський апеляційний суд. У ході розгляду справи в суді було встановлено цікаві обставини.

По-перше, працівник НАЗК Стадлер склав протокол, спираючись виключно на вказаний договір та акт прийому-передачі тестів, не допитавши свідків і не отримавши пояснення самого Пушкаря. Між тим, у ході судового розгляду з’ясувалося, що Пушкар особисто тести не отримував і не зберігав – на договорі стоїть його резолюція, якою він доручив зробити це працівникам Секретаріату ВРП.

У суді представники і ВРП, і Нацагентства підтвердили, що їхні керівники тести особисто не передавали і не отримували, а займалися цим інші працівники цих відомств.

Крім того, було встановлено, що тести передавалися без відповідей. Цікаво, що Стадлер навіть не перевіряв їх наявність, не кажучи вже про спробу звірити їх із відповідями Пушкаря на іспиті.

По-друге, Генпрокуратура не побачила складу адміністративного правопорушення у діях Пушкаря, про що заявила в суді.

По-третє, суддя, яка розглянула протокол НАЗК і визнала Пушкаря винним, сама проходила перевірку у НАЗК у той період, коли справа була розподілена на неї.

І останнє. Ні з протоколу НАЗК, ні з рішення Шевченківського райсуду не зрозуміло, як результати тесту з іноземної мови вплинули на загальний бал конкурсантів і як вони нібито допомогли Пушкарю стати переможцем.

Між тим, як видно із протоколу засідання конкурсної комісії, бал за іспит з іноземної мови при підрахунку загального рейтингу кандидатів при визначенні переможця не враховувався. Цей екзамен був своєрідним бар’єром, який давав можливість взяти участь у конкурсі. Із шести кандидатів після іспиту з іноземної мови «відсіялося» троє (двоє були визнані такими, що не володіють іноземною мовою; а один – не з’явився на іспит).

Чи призначать?

Посада голови ДСА – це фактично посада «завгоспа» судової системи, адже саме цей орган здійснює організаційне і фінансове забезпечення діяльності всіх судів України. Видатки з держбюджету на це відомство в останні роки зросли з 3 до 14 млрд грн на рік.

Зеновій Холоднюк очолює Державну судову адміністрацію України з квітня 2014 року. І це попри те, що, відповідно до закону «Про очищення влади», він мав бути люстрований, адже з листопада 2013 року по лютий 2014 року був заступником голови ДСА.

Цікаво, що заступником Холоднюк був у Руслана Кирилюка – колишнього бізнес-партнера керівника Офісу Президента Андрія Богдана по ряду компаній, у т.ч. ТОВ «Наташа-Агро». Наразі у цій фірмі Кирилюк є співзасновником разом з Ігорем Пукшиним, Олександром Бауліним, Олександром Радавським і Миколою Сольським. Кирилюк також є співвласником ГО «Київський центр медіації» разом із Павлом Єльником, який був співзасновником вже ліквідованого кооперативу «Бобрицькі сади» разом з Богданом.

Після виграних судів підстав для не призначення обраного на конкурсі нового голови ДСА Сергія Пушкаря у Вищої ради правосуддя немає.

Однак, з огляду на не таку вже й віддаленість Холоднюка від нової влади, хто-зна як скоро ВРП розгляне це питання.

Крім того, не виключений сценарій скасування конкурсу і його результатів, для чого можуть використати ще один позов, який Холоднюк і його заступниця подали у Касаційний адмінсуд, де вони оскаржили оголошення конкурсу. Розгляд справи 9 грудня вчергове перенесли, цього разу на 3 лютого. Знімати з посад людей, які управляють мільярдними бюджетами в Україні – завжди було важко.

Ірина Шарпінська, «Наші гроші»