Бажаюча монополії на кров’яний бізнес «Біофарма» відбила у суді штраф від АМКУ за зловживання
Господарський суд Києва підтримав позов ТОВ «ФЗ “Біофарма”» проти Антимонопольного комітету про визнання недійсним рішення регулятора щодо зловживання на ринку великооптового продажу імуноглобулінів нормальних людських для внутрішньовенного застосування у період 2011-2016 років. Про це свідчить рішення суду від 16 грудня.
Як пояснив суд, встановлюючи порушення, АМКУ не врахував, що лікарський препарат «Біовен Моно» потребує спеціальних умов зберігання – в холодильнику, а деякі з покупців не мали можливості забезпечити його наявності.
«У зв`язку з наведеним позивач мав орієнтуватися на покупців з необхідним технічним обладнанням для зберігання надлишків такої продукції, що призводило до збільшення строку відстрочки здійснення платежів за товар», – додав суд.
Також суд відзначив, що одним покупцям товар поставлявся в рамках їх участі в тендерних закупівлях, а іншим – для подальших поставок в аптечні мережі. При цьому, умови оплати фактично не відрізнялись за винятком «незначних відмінностей в механізмі оплати». Поруч із цим, суд наголосив, що такі договори купівлі-продажу не можуть вважатися рівнозначними поміж собою.
Як відзначив суд, у спірному рішенні АМКУ йдеться про те, що різний підхід Заводу до умов платежу в договорах купівлі-продажу лікарських засобів може вплинути на конкуренцію між дистриб’юторами у 2016 році. Разом з тим, регулятор не надав доказів, які б підтвердили, що дії заводу спричинили або могли спричинити «в принципі та у перспективі» небажані наслідки для конкуренції.
«У справах про притягнення до відповідальності за дії, які за законом визнаються як зловживання монопольним становищем, від компетентних органів в будь-якому випадку вимагається встановлення та дослідження негативного ефекту на економічну конкуренцію, що АМК в рамках розгляду антимонопольної справи встановлено і досліджено не було», – насамкінець резюмував суд.
Нагадаємо, 25 липня 2019 року Антимонопольний комітет прийняв рішення щодо зловживання монопольним становищем компаній ПАТ «Біофарма» та ТОВ «ФЗ “Біофарма”» на ринку великооптового продажу імуноглобулінів нормальних людських для внутрішньовенного застосування.
У межах окремих угод відповідачі застосовували умову про передоплату за товар, тоді як в інших – виключали її з договору. Усе це відбувалось без об’єктивно виправданих причин, встановили антимонопольники під керівництвом на той час державної уповноваженої Світлани Панаіотіді.
ПАТ «Біофарма», яке припинило діяльність у березні цього року, порушувало конкурентне законодавство упродовж 2011-2015 років, тоді як «ФЗ “Біофарма”» – у 2016 році. Останній з відповідачів за встановлене порушення отримав 2,25 млн грн штрафу.
За даними «Youcontrol», обидві компанії входять у групу «UFuture» екс-нардепа від «Партії регіонів» Василя Хмельницького.
Нагадаємо, основним власником акцій ПАТ «Біофарма» (90%) та донедавна статутного фонду ТОВ «ФЗ “Біофарма”» (100%) була кіпрська компанія «Ніобера Інвестментс Лімітед». Цей офшор пов’язаний зі згадуваним Хмельницьким та міністром інфраструктури часів Януковича Костянтином Єфименком. У профайлі компаній в ЄДР були їхні прізвища зазначені у полі «кінцеві бенефіціарні власники».
У грудні цього року одноосібним власником ФЗ «Біофарма» стала зареєстрована у Німеччині компанія «Бефа Бетайлігунсгезельшафт Фюр Фармаверте Гмбх» («BEPHA Beteiligungsgesellschaft für Pharmawerte mbH»). 16 грудня АМКУ надав дозвіл на концентрацію.
20 грудня депутати Верховної ради проголосували у першому читанні «за» скандальний законопроект №2429 щодо ліквідації штучних бюрократичних бар’єрів та корупціогенних чинників у сфері охорони здоров’я.
За словами народного депутата Ольги Стефанишиної («Голос»), законопроект вперше дозволяє приватним компаніям робити забір плазми крові, але лише за умови її переробки і виробництва препаратів на території України. У свою чергу «Біофарма» є єдиною компанією в Україні, що займається переробкою крові.
Напередодні голосування, 18 грудня, представники «Біофарми» виступили за законопроект на антикорупційному комітеті, підтримавши одного із ініціаторів чернетки, народного депутата, главу комітету Ради з питань здоров’я нації, меддопомоги і медстрахування Михайла Радуцького.