Суд визнав протиправним продаж АРМою 9 автомобілів зі «справи Клименка» (додано)
19.12.2019   //   370 Переглядів

(додано коментар АРМА)

Шостий апеляційний адміністративний суд Києва визнав протиправними дії АРМА (Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами) щодо продажу 9 автомобілів. Про це стало відомо з ухвали від 3 грудня 2019 року.

Автомобілі раніше належали ТОВ «Охоронне підприємство «Група Скіф», яке фігурує у так званій «справі Клименка» – колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка. Автівки арештувала через суд військова прокуратура 26 вересня 2017 р. За версією прокуратури, Клименко вивів $788 млн на рахунки компаній Unison, медіахолдингу «Вести» і ще двох компаній. Охоронна фірма «Скіф», за версією прокурорів, була створена із колишніх правоохоронців і використовувалася для силових операцій. 29 вересня 2017 року машини за клопотанням прокурорів передали в АРМА. 6 автомобілів агентство продало на «Українській універсальній біржі» 10 жовтня 2018 року. Про це стало відомо з відповіді на запит «Наших грошей». Нижче публікуємо марки авто, рік випуску та ціну, за якою авто реалізували:

  • Toyota Camry 2013 року –  411 572,98 грн
  • Toyota Camry 2013 року – 443 009,70 грн
  • Toyota Camry 2013 року  – 421 279,08 грн
  • Toyota Camry 2013 року – 438 790,56 грн
  • Renault Dokker 2016 року – 247 568,04 грн
  • Renault Dokker 2016 року –  244 334,50 грн.

За даними «НГ», одну Toyota Camry 2013 року придбав Бойко Ігор Ігорович. Власницею Renault Dokker 2016 року та Toyota Camry 2013 року стала Бойко Ольга Михайлівна. Ще одну Toyota 2013 року та Renault Dokker 2016 року купив Ковальов Володимир Сергійович із Кривого Рогу, а останню Toyota придбав Ткачук Володимир Олегович  із Умані.

Ще три автомобілі ТОВ «Охоронне підприємство «Група Скіф» АРМА продала 2017 року на СЕТАМ. Покупцем двох Toyota Camry став футболіст Артем Гаєвський, який фігурує в декларації Валерія Гаєвського – старшого оперуповноваженого в ОВС УВБ ГУ ДФС у Київський області. Одну Toyota Гаєвський придбав за 538 105,82 грн, іншу, 2013 року випуску Гаєвський купив за 535 027,74 грн. Власником ще одного «скіфівського» автомобіля Mercedes-benz GL500 4Matic на СЕТАМ стало ТОВ «Волинькомхліб» Максима Алфьорова, заплативши 1 419 504,30 грн.

«Охоронне підприємство «Група Скіф» оскаржило дії АРМА до суду щодо продажу всіх цих автомобілів. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, зокрема, через те, що, якщо арешт із автівок знімуть, то «Групі компаній «Скіф», відповідно до закону, «будуть повернені кошти від реалізації автомобілів, а також проценти, нараховані як плата за користування банком такими коштами».

Колегія суддів апеляційного суду не погодилася з цим. Так, кажуть судді, в резолютивній частині ухвали Печерського районного суду від 28 вересня 2017 року, якою автомобілі передавалися в АРМА, не зазначено, що автівки передаються в агентство для продажу або ж власник цього активу дав згоду на такий продаж. А в п. 5 ст. 21 ЗУ «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» вказується, що активи, визначені частиною четвертою цієї статті, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду. Передача для реалізації активів може також здійснюватися за згодою їх власника. Водночас, кажуть судді, станом на момент продажу машин АРМА не зверталася до «Групи компаній «Скіф» за дозволом продажу автомобілів. Також «Група компаній «Скіф» не надала жодній особі чи установі свою згоду на передачу автомобілів для продажу. Крім того, під час апеляційного розгляду справи встановлено, що станом на момент продажу авто не існувало жодних судових рішень, які б містили формулювання щодо надання згоди на реалізацію авто, переданих АРМА. Ухвалу апеляційного суду АРМА може оскаржити протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення – 9 грудня 2019 року.

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, згідно його відповіді на запит «Наших грошей», раніше продавало активи через ДП «СЕТАМ» та «Українську універсальну біржу», із якою уклало угоду 20 червня 2018 року. Власниками «Української універсальної біржі» є Олександра та Ганну Макові.

Станом на 13 грудня 2019 року АРМА має два діючі договори щодо організації та проведення електронних торгів – із ДП «СЕТАМ» та ТОВ «Національна електронна біржа». Бенефіціаром ТОВ є Божко (Євтушенко) Євгенія з Кривого Рогу. За даними АРМА, через ТОВ «Національна електронна біржа» активи поки не продавалися.

Майже всі активи агентство реалізувало через ДП «СЕТАМ». Детальніше про продажі агентства на СЕТАМі читайте в матеріалі «Наших грошей» «Що та кому вже продала АРМА».

Раніше «СЕТАМ» був у сфері управління Мін’юсту, утім, 6 лютого 2019 року Кабмін передав його до сфери управління АРМА. Детально про це читайте в матеріалі «Мін’юст переховав СЕТАМ у Нацагентстві юриста Петренка напередодні розгляду монополії в АМКУ».

 

Після публікації цієї інформації до «Наших грошей» надійшов коментар від АРМА:

Агентство не погоджується з цим судовим рішенням, і неодмінно оскаржить його до Верховного Суду одразу після отримання належним чином засвідченої копії такого судового рішення. Позиція АРМА щодо змісту рішення та суті проблеми загалом така.

По-перше, вирішення питання про реалізацію арештованого майна, переданого в управління АРМА, залежить від того, чи зазначене таке майно у ч. 4 ст. 21 закону «Про АРМА», а не від того, чи зазначив прямо суд в ухвалі, що таке майно передається саме для реалізації.

По-друге, передаючи арештоване майно в управління АРМА у порядку та на умовах, визначених статтями 19, 21 цього закону, суд тим самим вже передбачав можливість його реалізації, оскільки саме частина 5 статті 21 закону містить імперативне правило, що всі активи, зазначені у частині 4 цієї статті, підлягають реалізації.

По-третє, віднесення майна до числа такого, що зазначене у частині 4 статті 21 закону, є повноваженням АРМА. Суд не зобов’язаний самостійно кваліфікувати майно, що передається в управління Агентства як таке, що належить чи не належить до числа майна, зазначеного у частині 4 цього закону, – КПК та жоден інший закон не містить такого обов’язку суду. Відтак, віднісши майно до категорії такого, що зазначене у частині 4 статті 21 закону “Про АРМА”, Агентство відповідно до частини 5 цього закону зобов’язане організувати його реалізацію і не має права його ні зберігати, ні передавати в управління.

По-четверте, судове рішення про передачу арештованого майна в управління АРМА є для Агентства обов’язковим до виконання. Відтак, не можна погодитись з позицією щодо необхідності АРМА отримувати згоду чи докази відсутності згоди власника активів на їх реалізацію, перш ніж виконувати ухвалу суду про передачу таких активів в управління.

Насамкінець, варто звернути увагу, що рішення апеляційного суду викликає подив з точки зору належного захисту прав позивача. Цю тезу можна проілюструвати на прикладі реалізованого за за 1 419 504,30 грн транспортного засобу марки Mercedes-benz GL500 4Matic. По-перше, відповідний транспортний засіб продали восени 2017 року, тобто понад 2 роки тому. На той час пробіг авто 2013-го року випуску становив понад 65 тис. кілометрів. Наразі такий автомобіль коштує від $31 тис. до $55 тис. (в середньому – $44 тис), тобто, від 720 тис. до 1,2 млн грн (в середньому –  1,02 млн грн). Отже, продаж цього автомобіля восени 2017 року, беручи до уваги ціну продажу (1,4 гр млн грн.) та середню ціну аналогічного авто зараз (1,02 млн грн), вже призвів до збереження вартості такого майна у сумі майже 400 тис. грн, що є повністю в інтересах позивача. По-друге, за час розміщення коштів, отриманих від реалізації цього транспортного засобу, на депозитному рахунку АРМА на них нараховані проценти у сумі понад 425 тис. грн. Відповідно, загальна сума коштів, отриманих від реалізації авто з урахуванням нарахованих на них процентів, наразі становить 1,844892,2 грн, що на понад 820 тис. грн перевищує середню ціну аналогічного транспортного засобу сьогодні. Натомість зберігання реалізованого автомобіля або передача його в управління неодмінно призвело б до амортизації останнього та закономірно – до зменшення його середньої ринкової ціни, відносно ціни продажу у 2017 році. Також з 2017 року змінилось вже два покоління авто відповідної марки, тож ринковим еквівалентом реалізованого автомобіля нині є модель GLS виробника Mercedes-benz. Згідно даних офіційного дилера продукції Mercedes-benz в Україні, мінімальна ціна на новий автомобіль Mercedes-benz GLS-Class складає 1,83 млн грн. Таким чином, з точки зору мети управління арештованим майном, визначеної ст. 1 закону “Про АРМА”, на прикладі зазначеного транспортного засобу, відповідна мета може вважатись виконаною у повній мірі та повністю в інтересах позивача, а відтак незрозуміло, яким чином рішення апеляційного суду захищає права позивача.