Як рейдернути мережу обмінників і не постраждати
04.12.2019   //   19 Переглядів

Способи рейдерства після президентського антирейдерського указу на прикладі віджиму компанії «А-фінанс».

Після виборів президент Зеленський оголосив боротьбу з рейдерством. У липні для наочності він навіть поїхав у село під Києвом «перевіряти» роботу одного з реєстраційних підприємств. 22 липня світ побачив антирейдерський указ. Серед багатьох інших правильних речей, там була і норма, що комунальні реєстраційні підприємства більше не матимуть доступу до реєстрів. Це спровокувало миттєву реакцію реєстраторів цих підприємств. Як розповідала заступник міністра юстиції Ольга Оніщук в інтерв’ю «Нашим грошам»:

«деякі реєстратори почали працювати на виліт – вчиняти відверто незаконні реєстраційні дії, бо знали, що «доживають останні дні».

Одна з таких рейдерських історій «на виліт» у вересні 2019-го трапилася із фінансовою компанією «А фінанс». Ця історія настільки ілюструє, якою міцною стала система рейдерських КП за останні роки, що ми вирішили описати її окремим матеріалом.

Передумови для рейдерства «А фінанс»

Власник активу фінансова компанія «А фінанс» – столичний бізнесмен Віктор Ніколаєв. Раніше він співволодів іншою фінкомпанією – «Артем». Ця деталь важлива, оскільки в бухгалтерії «Артема», як каже сам бізнесмен, були його персональні дані: копія ідентифікаційного коду та паспорту. У січні 2018-го Ніколаєв продав свою частку в ФК «Артем» дніпровському бізнесмену Євгену Ломову. У лютому 2018-го Ніколаєв створив іншу фінансову компанію, «А фінанс». Компанія спочатку мала двох власників, утім, колишній партнер Ніколаєва запевнив нас, що в лютому 2019-го добровільно вийшов із бізнесу і жодних претензій не має.

Справи Віктора Ніколаєва ішли непогано. 16 жовтня 2018-го «А фінанс» отримав генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій Нацбанку, що дозволило  відкрити по країні 64 валютних обмінники. Улітку 2019-го цю ліцензію переоформили на безстрокову.

Тим часом у Євгена Ломова, якому Ніколаєв продав частку у фінкомпанії «Артем», справи йшли гірше. Нацбанк відкликав у фінкомпаній Ломова ліцензії. 30 травня 2019-го – через визнання структури власності непрозорою у ТОВ  «Лев капітал», що мала мережу із 240 пунктів обміну валют. 6 серпня така ж доля спіткала ТОВ ФК Артем, яка мала мережу із 55 обмінників. Відтак, всі обмінники Ломова більше не могли працювати офіційно. Як встановили «Наші гроші», станом щонайменше до 16 листопада 2019 року деякі обмінники мережі ФК «Артем» працювали підпільно (відео), хоча це вже інша історія.

 

Щоб створити нову легальну мережу, потрібна ліцензія Нацбанку. Часу на її отримання треба десь півроку. Витрат теж багато, у тому числі – «неформальних». Про всяк випадок нагадаємо про затримання співробітника Нацбанку на хабарі в $50 тис., якого взяли начебто саме за ліцензію на обмін валют.

Підробка документів та посвідчення їх нотаріусом

Далі починається історія, яка у версії Євгена Ломова виглядає так: «У вересні 2019-го до мене прийшла людина, представилася, що вона з «А фінансу», мала довіреність, видану в Республіці Болгарія від Віктора Ніколаєва, запропонувала купити фінкомпанію «А фінанс». Ми й купили».

Продаж виглядав так. 4 вересня 2019 року дружина Євгена Ломова Юлія Ломова у місті Дніпро купила у Віктора Ніколаєва фінкомпанію «А фінанс». Ніколаєв на продажі не був присутній, його представляв по болгарській довіреності Юрій Пронін, якого Ніколаєв, як виявилось згодом, ніколи в житті не бачив. Юлію Ломову по довіреності представляв Георгій Тюрін – керівник низки структур Євгена Ломова.

Тут починається перший етап рейдерства – підробка документів. Хтось підробив довіреність, яку начебто видав Віктор Ніколаєв у червні 2019-го в нотаріуса у болгарському місті Варна. Для цієї підробленої довіреності використали старі персональні дані Ніколаєва, якого в цей період у Болгарії не було. Пізніше  болгарський нотаріус, ім’я якого стоїть на довіреності, дав свідчення, що до нього ніхто від імені Ніколаєва не звертався. Повірений, якого вписали у підроблений документ – це людина, яка ні сном ні духом не знала про свій статус, а просто загубила паспорт.  Хто під час купівлі-продажу був «за Проніна» – невідомо.

Свідчення болгарського нотаріуса, ім’я якого стоїть на підробленій довіреності, що до нього ніхто від імені Віктора Ніколаєва не звертався

 

Друга сторінка копії підробленої довіреності від імені Віктора Ніколаєва на продаж «А фінанс»

 

Легалізація підроблених документів та залучення чорного КП

Потім почався другий етап рейдерства – легалізація підроблених документів. Зазвичай це відбувається через нотаріуса, який апелює до того, що підробку від оригіналу відрізнити важко, а покарання в таких випадках несе той, хто нотаріусу підробку приніс. Так вийшло і цього разу. Того ж дня, 4 вересня 2019 року, дніпровський нотаріус В’ячеслав Анісімов посвідчив підроблену болгарську «довіреність» Віктора Ніколаєва, а після цього – передачу корпоративних прав фінкомпанії «А фінанс» до Юлії Ломової та завірив усі її рішення – зміну адреси і директора компанії та збільшення статутного капіталу з 10 млн. до 30 млн. грн.

Далі пішов наступний етап – перепис компанії в Єдиному державному реєстрі юросіб на нову власницю. Зробили це в чорному реєстраційному комунальному підприємстві «Правочин». Це КП – легендарне. З нього рейдерили не тільки фірми та будинки, а вкрали навіть цілий житловий комплекс. Під час обшуків у «Правочині» поліція знайшла насипом ключі доступу до реєстрів реєстраторів інших КП. Керівник «Правочину» Віталій Романчук є першим директором реєстраційного підприємства в історії України, якому повідомили про підозру. Заступник міністра юстиції Ольга Оніщук назвала  «Правочин» одним із трьох КП, в яких фігурують одні й ті ж прізвища з більшості скарг і звернень до неї. Мін’юст скасував «Правочину» акредитацію 18 березня 2019-го, утім, реєстратори підприємства скористалися стандартною процедурою «забезпечки» – коли клієнт КП просить суд скасувати наказ Мін’юсту, бо КП йому щось почало реєструвати, але не дореєструвало. Тож хлопці і дівчата з «Правочину» розважалися у реєстрах аж до 2 жовтня, поки їх не грохнули остаточно.

Але поки «Правочин» працював, 11 вересня 2019 року його реєстратор Дмитро Приймак переписав на підставі підробленої довіреності фінансову компанію «А фінанс» на Юлію Ломову. Утім, виявилося, що, в «Правочині» також обслуговувався і справжній власник «А фінансу» Віктор Ніколаєв. Як він пояснив «НГ», «Правочин» йому «порадили знайомі у Мін’юсті як дуже зручне та дешеве». З Open Databot Ніколаєв дізнався, що кого компанію рейдернули. А через платний витяг до Єдиного реєстру юросіб дізнався прізвище реєстратора. Не знаємо, чи корелюється ця інформація з тим, що відбулося далі, але 13 вересня 2019 року реєстратор Приймак передумав, і, як каже Ніколаєв, «після отримання всіх необхідних доказів та пояснень» відмотав свої дії в Єдиному реєстрі юросіб назад, знову зробивши власником фінкомпанії Віктора Ніколаєва. Також Ніколаєв у Єдиному реєстрі юросіб зробив заяву-заборону, що всі реєстраційні дії відбуваються лише за його особистої присутності.

Залучення реєстратора при сільраді та реєстраційний демпінг КП

Утім, такий запобіжник, як заява-заборона, працював недовго. Уже 24 вересня 2019 року в реєстр знову вписали Юлію Ломову. Зробив це реєстратор Глинської сільської ради Калинівського району Вінницької області Ярослав Сімоник. Раніше особа з таким ПІП працювала начальником відділу в Апеляційному суді Одеської області. Виїзна перевірка показала, що Сімоника на робочому місці немає, його тривалий час шукали по Вінницькій області і невідомо, чи знайшли. За результатами «роботи» Мін’юст анулював Сімонику доступ до реєстрів, а заступник міністра щодо нього написала в Нацполіцію заяву про вчинення злочину.

Після реєстраційних дій Сімоника на власника «А фінансу» Віктора Ніколаєва починають виходили «деякі люди», які, з його слів, «пропонують повернути компанію за $30 тис». Ніколаєв не погодився.

Але після цього, як у казці, перед Ніколаєвим з’являється реєстратор у вигляді Робін Гуда. Реєстратор Валерій Сорока зі столичного комунального підприємства «Реєстраційне бюро» пропонує Ніколаєву повернути його підприємство. У скільки обійшлися послуги Сороки, бізнесмен не коментує. Але 27 вересня 2019-го Сорока скасував реєстраційні дії свого колеги Сімоника. За нашою інформацією, сума послуги могла коливатися в районі $8 тис. Людина з компанії «А фінанс» на умовах анонімності повідомила НГ, що Ніколаєв спочатку спілкувався не з Сорокою, а з «представником міністерства юстиції». Сам Ніколаєв цього теж не коментує.

Цікаво, що КП «Реєстраційне бюро» також входить у трійку тих реєстраційних підприємств, які, за словами заступниці міністра юстиції, генерували більшість скарг. Також Оніщук зауважила, що думала, що такі «яскраві» суб’єкти на час приходу її на посаду вже давно не працюють.  Щодо Сороки, Оніщук також зауважила, що в неї склалося враження, що Сорока інформується зсередини департаменту реєстрації та нотаріату Мін’юсту. Як пізніше стало відомо «Нашим грошам», департамент реєстрації та нотаріату тісно співпрацює зі Службою Безпеки України, і всіх сумнівних реєстраторів одразу беруть «в розробку», після чого блокують їм доступ до реєстрів. За даними «НГ», екс-керівник департаменту Владислав Власюк пропонував «Реєстраційне бюро» «в розробку» ще у вересні, але скасували акредитицію цьому реєстраційному підприємству лише наприкінці жовтня.

Антирейдерська комісія

Наступним інструментом, який використали в бою за «А фінанс», стала Антирейдерська комісія Мін’юсту (комісія з питань розгляду скарг у сфері держреєстрації – «Наші гроші»). Скарги подали обидві сторони. Віктор Ніколаєв 1 жовтня поскаржився на дії реєстратора Ярослава Сімоника, а Юлія Ломова – 3 жовтня на реєстраційні дії Валерія Сороки. Не зважаючи на те, що скаргу Ніколаєв подав раніше, першою комісія розглянула скаргу Юлії Ломової. І це – один із дієвих важелів у рейдерських схемах. Адже, якщо скаргу реального власника розглядають пізніше, у нього меншає шансів повернути свій актив. Утім, на розгляд скарги Ломової прийшов і Ніколаєв, ще й з пресою, відтак, комісія під головуванням Владислава Власюка перенесла засідання на 24 жовтня, де обіцяли заслухати вже обидві скарги – Ломової та Ніколаєва. Наступне засідання перенесли через неналежне повідомлення учасників, тож заслухали скаргу Ніколаєва лише 28 жовтня 2019 року.

Суд як інструмент заблокувати розгляд скарги

За цей час виявилося, що реєстратор Сорока передумав бути Робін Гудом. Чи з огляду на домовленості, чи реєстратор просто злякався, але перед засіданням Антирейдерської комісії він скасував всі свої  реєстраційні дії по «А фінанс», чим знову повернув у власники фінкомпанії Юлію Ломову.

Паралельно в хід пішов ще один інструмент: блокування розгляду скарги в Антирейдерській комісії через суд. Адвокат Ломової Руслан Квітін повідомив, що є судовий позов, а при судових спорах з того самого питання комісія за справу не береться. Позов виявився кумедним: Євген Ломов подав на свою дружину Юлію позов до суду через те, що дружина не узгодила з ним сімейний бюджет, купивши за 20 тисяч гривень «А фінанс», статутний капітал якої сягав 10 млн. грн. Утім, комісія швидко з’ясувала, що позов хоч і поданий, але не зареєстрований, тому справу таки розглянули.

Робін Гуд знайшов собі інший ліс

Отож 31 жовтня 2019 року, через два місяці після захоплення компанії, з’явився наказ міністра юстиції Дениса Малюськи, після якого дії реєстратора Сімоника скасували, його доступ до реєстру юросіб – анулювали, а компанія «А фінанс» повернулася до справжнього власника Віктора Ніколаєва. Через кілька днів трапилася подія, за яку більшість власників українського бізнесу випили шампанського – 2 листопада у реєстраційних комунальних підприємств зник доступ до реєстрів, бо вступив у силу закон 1056-1. Тож тепер рейдерство через КП взагалі зникло як явище.

Утім, якби комусь стало цікаво, куди зникли наші реєстраційні робінгуди, то зовсім нещодавно ми виявили керівника КП «Реєстраційне бюро» у власниках однієї з фірм-управителів у структурі Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА). У цій же структурі опинилися і деякі інші дотичні до Мін’юсту та роботи КП фігуранти. Зокрема, колишній очільник департаменту реєстрації та нотаріату Мін’юсту Віталій Гайдук та радник міністра юстиції, вихідець із  фірми «Integrites» Володимир Павленко. Останній на днях в інформаційних повідомленнях почав фігурувати як людина, що допомагатиме парламентському міжфракційному об’єднанню «Антирейдерська коаліція» здійснювати парламентський контроль «над антирейдерськими заходами Мін’юсту (в т.ч .Комісії з розгляду скарг у сфері держреєстрації) та МВС». Ініціатором створення коаліції виступив «слуга народу» Олександр Качура, який уже «відзначився» тим, що запропонував зламати структуру «Прозорро», захищаючи монополію «прокладок» оточення Антона Яценка. За даними сайту «Чесно», крім Качури, до об’єднання увійшли «слуги народу» Роман Бабій, Андрій Одарченко та Петро Павловський.

На брифінгу 14 листопада у Верховній Раді Олександр Качура представив свою команду: людей, які працюватимуть в офісі при об’єданні, що буде дорадчим органом, і його учасники на громадських засадах допомагатимуть депутатам «здійснювати контроль над антирейдерськими заходами мін’юсту, МВС». За інформацією з відео, до офісу, створеного Качурою, крім Володимира Павленка, увійшли адвокат Юлії Ломової Руслан Квітін, радник міністра внутрішніх справ Михайло Апостол (він відповідає за антирейдерські заходи) та інші. Очолив офіс учасник двох громадських рад при Мін’юсті, президент ГО «Реєстраційна палата України» Віталій Черепаха. Коли «Наші гроші» повідомили Віталія Черепаху про те, що пишуть матеріал про «А фінанс» і поцікавилися в Черепахи, як так виходить, що адвокати з офісу захищають не законних власників, а їх опонентів, у публічному просторі просто почали зникати всі згадки про «Антирейдерську коаліцію». Зокрема, повідомлення про неї зникло зі сторінки Олександра Качури в Facebook, а також із сайту «Чесно».

Тож за робін гудів перейматися, гадаємо, не треба. Вони нікуди не зникли, а, швидше за все, просто знайшли собі інший ліс.

 

Аліна Стрижак, «Наші Гроші»

 

«Наші гроші» – незалежне видання, яке здебільшого фінансується грантами. Разом із тим інтереси грантових організацій покривають далеко не весь спектр соціально-економічних проблем.  Тому частину досліджень/розслідувань ми проводимо або за рахунок власних ресурсів, або за підтримки наших читачів. Підтримати нас можна отут. Жоден донат не пропаде намарно!