Суд скасував ще один висновок Тендерної колегії про «невідповідність» банківських гарантій учасників
Касаційний адміністративний суд залишив без задоволення скаргу Антимонопольного комітету у справі за позовом КП «Київпастранс» щодо скасування рішення Адміністративної колегії АМКУ з розгляду тендерних скарг про відхилення учасників через невідповідні вимогам замовника банківські гарантії учасників. Про це свідчить постанова суду від 20 листопада.
Суд першої інстанції визнав, що тендерні пропозиції учасників не відповідали вимогам замовника, апеляція вирішила спір на користь «Київпастрансу», резюмувавши, що спірні конкурсні документи повністю відповідали вимогам замовника, і, врешті, Верховний суд поставив крапку у справі, залишивши без змін висновки апеляційної інстанції.
Таким чином, суд визнав неправомірним рішення Тендерної колегії АМКУ від липня 2015 року, прийняте у межах закупівлі «Київпастрансом» дизельного палива за шістьома лотами загальною очікуваною вартістю 101,70 млн грн.
Участь у конкурсі взяли ТОВ «Укройлпродукт», ПП «ОККО-Бізнес Контракт», ТОВ «Київагронафтотрейд», ПП «Інтекс Ком», ТОВ «Трейд Коммодіті», ТОВ «Прем’єр-Ліга», ПП «ТАУ-Поділля» та ТОВ «ВОГ Рітейл».
Сам замовник відхилив пропозиції «ОККО-Бізнес Контракту» та «Трейд Коммодіті», а потому за скаргою останнього АМКУ зобов’язав відмінити процедуру закупівлі у зв’язку з невідповідністю пропозицій ще п’ятьох учасників вимогам тендерної документації.
Так, згідно з тендерною документацією, учасники закупівлі повинні були надати листи з підтвердженням Банку-Гаранта про згоду на надання гарантії виконання договору, у разі визнання учасника переможцем за відповідним лотом.
Натомість, четверо учасників подали листи про згоду на надання гарантії, у разі:
- подання учасником до банку відповідного пакету документів та за умови прийняття позитивного рішення Кредитним Комітетом банку (ПП «ТАУ-Поділля»)
- у випадку укладення учасника та банку договору про надання гарантії та відповідного договору забезпечення (ТОВ «ВОГ Рітейл»)
- за умови виконання переможцем встановлених Банком вимог та процедур щодо надання такої гарантії (ПП «Інтекс Ком»)
- за умови надання учасником Банку-Гаранту відповідного забезпечення за гарантією та відповідності учасника загальним вимогам Банка-Гаранта щодо проведення кредитних операцій (ТОВ “Київагронафтотрейд”)
Аналізуючи конкурсні документи згаданих учасників, державні уповноважені сприйняли їх такими, що не задовольняють вимоги замовника, адже умови надання банками гарантій залежали не від визнання учасника переможцем за тим чи іншим лотом, як прописував замовник, а містили додаткові умови. Саме їх не виконання могло послужити приводом для ненадання гарантії навіть при оголошенні учасника переможцем.
Вслід за апеляційною інстанцією Верховний суд не побачив невідповідностей між форматами наданих учасниками листів та вимогами замовника.
«Замовником не вимагалась довідка Банку-Гаранта за певною формою (формою, змістом листа). Вказаний лист складається в довільній формі та видається банком відповідно до його внутрішніх правил, регламентів», – пояснив суд.
Відзначимо, що у межах того ж тендеру за зобов’язанням АМКУ замовник був змушений відхилити також пропозицію ТОВ «Прем’єр-ліга». Регулятор пояснив, що цей учасник надав затребуваний замовником сертифікат відповідності на дизельне паливо ДТ-3-К5 сорт Р та паспорт якості на дизель іншого екологічного класу – ДТ-3-К4 сорт Р.
Розглядаючи правомірність рішення АМКУ в цій частині, Верховний суд нагадав, що ця обставина не була підставою для висновку про невідповідність пропозиції «Прем’єр-Ліги» вимогам ТД, а отже – не може братись до уваги.
Відтак, суд також визнав неправомірним рішення регулятора в частині зобов’язання замовника відхилити пропозицію «Прем’єр-Ліги».
Постанова суду набрала чинності в момент її прийняття і не може бути оскарженою.
Нагадаємо, у вересні Верховний суд визнав неправомірним рішення Тендерної колегії АМКУ, прийняте у межах іншого тендеру «Київпастрансу». Тоді йшлось про банківську гарантію, у якій зазначалось, що: «гарант зобов’язується протягом п’яти банківських днів сплатити бенефіціару суму у розмірі, що не перевищує гарантійну суму».
Державні уповноважені вирішили, що таке формулювання в перспективі могло дозволити гаранту на власний розсуд виплатити будь-яку суму, що буде меншою за розмір забезпечення тендерної пропозиції за спірними торгами. Проте суд дійшов до висновку, що зміст гарантії в цілому свідчить про те, що «за настання певних умов гарант сплатить бенефіціару суму в розмірі 20 450 грн, яка не може бути збільшена».