Реформа АМКУ. Акт 3: Ефективність
20.11.2019   //  

Автор публікації – Агія Загребельська, держуповноважена АМКУ у 2015-2019 роках

Продуктивність – це здатність робити те, що ви не могли зробити раніше.

Франц Кафка

Продовжуємо аналізувати зміни до законодавства, які 7 листопада були анонсовані представниками уряду та парламенту України на Міжурядовій зустрічі за участі закордонних колег.

Сьогодні про ефективність, яка є далеко не сильною стороною Антимонопольного комітету України і багатьох інших державних структур. На жаль, співвідношення корисного ефекту від робити державних структур по відношенню до прямих та непрямих витрат на їх активність, залишається невисоким. Щодо конкурентного відомства це особливо помітно, якщо міряти корисний ефект не штрафами, а рівнем конкуренції до та після інвестування у вирішення проблеми ресурсів АМКУ. Тому підвищення ефективності – третій наріжний камінь реформи.

Проведемо стандартний тест «зрада-перемога».

Перемоги.

Перша. Голова АМКУ зможе ініціювати його заслуховування в парламенті.

І навіть якщо в кріслі очільника Комітету не скоро опиниться такий сміливець, наявність такого права, поєднана із можливістю гіпотетичної реалізації, здатна вплинути на ефективність. Адже нерідко однією з причин високої концентрації порушень антимонопольного законодавства на окремих ринках є недосконалість профільного законодавства. При цьому АМКУ не наділений повноваженнями надання парламенту рекомендацій чи пропозицій. Відповідно в складних питаннях, пов’язаних із законотворцями, потрібна можливість керівника АМКУ ініціювати заслуховування його в Раді. За умови розумного використання такого інструмента, це буде сприяти відновленню втраченого взаємозв’язку між парламентом та конкурентним відомством.

Друга. Реальний запуск Ліненсі, як ефективного інструмента боротьби з картелями.

Leniency (з англ. «поблажливість») – це політика пом’якшення покарання. Компаніям, які були учасниками картелю, але самостійно повідомили про свою участь у ньому і передали докази, надається або повний імунітет від штрафів, або суттєве зменшення розміру штрафів.

Leniency приносить велику користь конкурентному відомству, дозволяючи не тільки проникнути в таємницю існування картелю, але і отримати інсайдерські докази порушення. Політика пом’якшення покарання також має стримуючий вплив на формування картелю і дестабілізує роботу існуючих картелів, оскільки породжує недовіру і підозри серед учасників картелю один до одного.

В Україні, на відміну від розвиненого світу, програма Leniency досі фактично не працює. Не буду розмірковувати над причинами, чому так сталось, та що потрібно робити, щоб це виправити. Бо це велика тема для окремої серії фахових публікацій. Лише скажу, що в презентації парламентарі та урядовці зазначили, що планують цей інструмент нарешті запустити в Україні. Як? Про це поки інформації немає. Тому чекаємо, доки по Leniency не буде опублікована більш детальна концепція.

Третє. Посилення спроможності АМКУ боротись з картелями за рахунок запуску в Україні Settlement.

Settlement – це коли сторони визнають звинувачення конкурентного відомства, а натомість отримують певну знижку щодо розміру штрафу. Цей інструмент використовується конкурентними відомствами для прискорення процедури прийняття рішення по картелю, та відповідно економії витрат ресурсів відомства на розслідування.

Для прикладу, з 2010 року близько половини рішень по картелям Єврокомісією були прийняті відповідно до процедури Settlement.

В нашій країні цей інструмент не працює. Причин також багато та не буду зараз на них концентруватись. На жаль, поки не зрозумілими залишаються деталі пропонованої моделі інтеграції цього інституту в українське законодавство та практику. Тому більш детально зможемо проаналізувати після оприлюднення розширеного опису.

Четверте. Створення спеціалізованого суду для вирішення справ, пов’язаних з антиконкурентними діями.

Антимонопольний комітет сьогодні має чисельні проблеми у зв’язку з штучно створеною плутаниною господарських та адміністративних юрисдикцій. Досі не має змін до законодавства або чітких позицій Верховного суду щодо непідвідомчості таких справ адміністративним судам. Як наслідок, Комітет отримує від суддів, які до цього не розглядали подібні спори, ухвали про заборону проводити розслідування, зобов’язання вилучити докази з матеріалів розслідування, заборону приймати рішення, розпочинати розгляд справи та ще багато чого.

Також, немає послідовної судової практики щодо різних видів порушень. Рішення суддів зачасти є суперечливими та взаємовиключними. Суддям бракує спеціальних знань. Адже конкурентні справи суттєво відрізняються від справ інших категорій. Їх ґрунтовний, повний, фаховий, справедливий та об’єктивний розгляд потребує не тільки наявності юридичних знань, а й економічного мислення з акцентом на конкурентні питання.

Тому український антитраст вже давно потребує та вимагає створення спеціалізованих судів, або спеціальних палат/колегій в існуючих судах. Детальна концепція реалізації поки не відома. Сподіваюсь, що нарешті це буде зроблено, бо розмови про це велись майже з кожною попередньою владою і все марно.

…Сьогодні був позитивний текст – тільки про перемоги. Та ми продовжимо говорити  про ефективність в наступній частині, де доведеться вже згадати й кілька «зрад». Однак саме критика робить нас кращими. Схвальні відгуки звичайно мотивують рухатись уперед. Однак робити з нас, як з країни, кожного нового дня кращу версію попередньої, здатна саме конструктивна критика, пропозиції, зауваження та поради. І можливо тоді, спільним інтелектуальним штурмом, ми побачимо, що АМКУ завтра буде спроможний робити те, що не може сьогодніJ

Агія Загребельська