Що може бути у «закритому» дослідженні ринку курятини АМКУ
12.11.2019   //   32 Переглядів

Автор публікації – Агія Загребельська, держуповноважена АМКУ у 2015-2019 роках

Сьогодні, 12 листопада, Антимонопольний комітет планує розглянути результати дослідження загальнодержавного ринку курячого м’яса, у якому будуть «матеріали з обмеженим доступом». Спробуємо передбачити про що буде йти мова за закритими від журналістів дверями.

Скоріше за все, мова буде йти про Агроіндустріальний холдинг «Миронівський хлібопродукт», який є найбільшим гравцем на цьому ринку в Україні, та одним з найбільших в Європі. В 2016 році статки власника холдингу Юрія Косюка журнал «Фокус» оцінив у $769 млн, що перевищувало статки Дмитра Фірташа.

АМКУ проводив дослідження  більше трьох років  – з 7 липня 2016 р. по листопад  2019 р.

При цьому попередні результати дослідження було презентовано учасникам ринку ще 5 вересня 2017 р.

Тоді ж керівник АМКУ зазначив, що кінцеві результати дослідження, висновок щодо наявності ознак порушення та підстав для відкриття справи, відомство надасть до початку жовтня 2017 р.

Через більш ніж півроку, 5 квітня 2018 р,  керівник АМКУ повідомив в ЗМІ, що планує завершити дослідження до кінця травня 2018 року.

Отже довгоочікуване схвалення звіту 12 листопада може бути прелюдією до прийняття Комітетом рішення по справі щодо зловживання МХП монопольним становищем, яку комітетом було відкрито 27 червня 2019 року. 

Крім гармонізації активності Комітету зі змінами політичних еліт в країні, зверну  увагу на ще кілька важливих та цікавих з точки зору правозастосування та особливостей функціонування ринку деталей.

  1. Визначення АМКУ товарних меж ринку.

Так, відповідно до звіту АМКУ за 2018 рік, схваленому на засіданні комітету, АМКУ спочатку досліджував ринок м’яса птиці, а не куряче. Однак потім, в силу того, що серед наявних видів птиці найбільшим попитом у споживачів користується саме м’ясо куряче (складає понад 90% від реалізації м’яса птиці) Комітет звузив товарні межі ринку виключно до курятини.

Більш того, в самому звіті ми можемо прочитати наступні розмірковування Комітету:

«Під час проведення дослідження ринку м’яса птиці було встановлено, що, з точки зору споживача, м’ясо куряче є взаємозамінним товаром із м’ясом свинини та яловичини, а аналіз цінових трендів підтвердив залежність їх зміни й динаміки попиту та пропозиції вказаних видів м’яса».  

Отже АМКУ довго розмірковував над тим, чи є м’ясо куряче взаємозамінним з іншими видами м’яса птиці або свинини чи яловичини.

Визначення товарних меж ринку прямо впливає на те, яка доля ринку буде у компаній, що активні на ньому. Чим ширше будуть визначені межі ринку, тим відповідно меншою буде доля ринку компаній.

Отже, зі звіту АМКУ ми зможемо дізнатись, як Комітет в підсумку вирішив визначити межі ринку. Та чи є для українських споживачів м’ясо куряче не взаємозамінним з жодним з інших видів м’яса.

  1. Результати дослідження АМКУ можуть відобразитись на позиціях українських виробників закордоном.

Відповідно до звіту АМКУ за 2018 рік ринок м’яса курячого є експортоорієнтованим. Для прикладу, тільки за 9 місяців 2016 року виробники збільшили обсяг експорту на 46%. У 2017 році, попри те, що загальний імпорт курятини в Євросоюзі впав на 10% проти 2016 року, її експорт з України до ЄС зріс на 66%. У першому кварталі 2018 року експорт зріс більш ніж удвічі на 127%.

Це означає, що будь-які антиконкурентні практики українських виробників можуть призводити до певних наслідків на відповідних ринках інших держав. Тим більш в європейських ЗМІ вже лунали звинувачення МХП у маніпулятивному обході квот та обурення європейських фермерів, які побачили в обличчі українського бізнесу серйозного конкурента.

  1. Комітет змінив часові межі дослідження.

Відповідно до звіту АМКУ за 2017 рік, початок досліджуваного періоду був в 2015 році. Однак, зараз період дослідження починається 2016 роком. Отже з часових меж дослідження комітетом виключається 2015 р. та вся інформація, що була зібрана за цей період.

При цьому до 22 вересня 2016 р. ціни на м’ясо птиці регулювались державою. Тому, на мою думку, було б корисним та важливим порівняти, як змінилась цінова політика та рівень конкуренції на ринку після вивільнення його з-під державного цінового регулювання.

  1. Причини різкого подорожчання курятини.

Ми можемо дізнатись про причини стрімкого зростання цін на м’ясо куряче в 2017 році, та чи було це наслідком вчинення учасниками ринку порушень антимонопольного законодавства.

Середнє арифметичне зростання вартості курятини за січень-грудень 2017 р. становило 28,41% та ціна м’яса курячого майже зрівнялась зі свининою. При цьому таке зростання не співпадало з індексами підвищення цін на інші продовольчі товари, які були нижчими.

На початку січня 2018 р. АМКУ допускав, що на ринку можуть мати місце антиконкурентні узгоджені дії виробників у частині узгодження цінової політики («ціновий картель»). Тоді АМКУ запросив інформацію про подорожчання курятини в 2017 році у 9 найбільших торгових роздрібних мереж та найбільших виробників – компаній «Агро-Овен», «Комплекс Агромарс» та «Миронівський хлібопродукт». Після оприлюднення інформації щодо можливої змови в ЗМІ ціна на курятину знизилась в магазинах майже одночасно приблизно на 10 грн.

Результати аналізу інформації та чи мала місце змова на ринку, можливо ми з вами дізнаємось з оприлюднених матеріалів.

  1. Учасники ринку.

Звіт АМКУ продемонструє нам склад та частки учасників ринку – як виробників, так і оптових продавців.

В 2016 році в Україні було 111 птахофабрик. З них найбільшими були МХП та ТОВ «Комплекс «Агромарс». Також більше десяти компаній здійснювали оптову реалізацію.

Взагалі, протягом 2015-2017 років, за даними АМКУ,  діяльність з виробництва курячого м’яса в цілому здійснювали понад 100 суб’єктів господарювання. За попередніми результатами дослідження  АМКУ частки найбільших виробників м’яса курячого складали: ПАТ «Миронівський хлібопродукт» – 38%, ТОВ «Комплекс Агромарс» – 12%, ТОВ «Агро-Овен» – 6%.

  1. Позиція по дотаціям.

Можна очікувати, що АМКУ нарешті висловить свою позицію щодо дотацій, які отримували компанії групи МХП від держави. Та чи сприяли вони витісненню куркою інших видів м’яса.

Так, 1.4 млрд грн дотацій, були отримані лише у 2017 році. А наступного року – ще 812 млн грн.

При цьому Інститут аграрної економіки два роки тому звертав увагу, що курятина витісняє із раціону українців інші види м’яса. Якщо в середині 2000-х частка м’яса птиці в споживанні знаходилась на рівні раціональних норм і становила 38%, то зараз — 47%.

Частка яловичини раніше складала 26%, свинини — 34%. У 2017 році яловичини у  обсягах споживання було всього 16% при рекомендованих 25%. Експерти пояснювали такий дисбаланс   у виробництві/споживанні  м’яса серед іншого й недосконалістю державної підтримки. У 2017 році виробництво продукції птахівництва фінансувалось за двома напрямками – надання бюджетної дотації та відшкодування експортного ПДВ, що дало птахівникам необґрунтовані конкурентні переваги. 

Агія Загребельська

«Наші гроші» – незалежне видання, яке здебільшого фінансується грантами. Разом із тим інтереси грантових організацій покривають далеко не весь спектр соціально-економічних проблем. Тому частину досліджень/розслідувань ми проводимо або за рахунок власних ресурсів, або за підтримки наших читачів. Підтримати нас можна отут. Жоден донат не пропаде намарно!»