Недоліки «ігрового» законопроекту №2285: неспроможний регулятор з корупційними ризиками
06.11.2019   //   16 Переглядів

Законопроект про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор №2285 передбачає створення під крилом Кабміну нового регулятора азартного бізнесу – так званої Комісії з  розвитку та регулювання азартних ігор. Повноваження та функції урядової Комісії виписані так, що в результаті може зберегтись корупційна модель регулювання тіньового ринку.

Ст. 6 – не передбачено вимог щодо доброчесності керівництва Комісії з розвитку та регулювання азартних ігор. Також сама назва комісії «з розвитку азартних ігор» свідчить про те, що мета створення комісії не обмеження ігрового ринку, як того вимагає суспільство, а його розвиток на користь бізнесу.

П. 8 ст. 6 – передбачений не виключний перелік підстав для звільнення керівництва Комісії. Є розмита підстава «грубе порушення службових обов’язків» та взагалі «наявність інших підстав, передбачених законами». Тобто Кабмін може звільнити голову та членів Комісії за будь-що і навіть за небажання виконувати протизаконні вказівки політиків чи «смотрящих».

Суб’єктів ринку азартних ігор може бути дуже багато: 20 казино + 10 букмекерів з 800 букмекерськими пунктами + 160 операторів гральних залів з 40 000 гральних автоматів + оператор лотерей з необмеженою кількістю пунктів розповсюдження та розповсюджувачів + 10 ліцензій організаторів гри в покер + онлайн.

Це співставна кількість з нинішнім станом, коли по Україні нараховуються тисячі нелегальних салонів. З певною долею вірогідності можна очікувати, що не всі з цих тисяч встановлять в себе легальні ігрові автомати та підключаться до державної онлайн-системи. Комісія муситиме їх проконтролювати за допомогою виїзних перевірок.

Однак за відсутності територіальних відділень та неможливості делегування частини повноважень на регіональний рівень, Комісія фізично не впорається зі своїми функціями.

Можемо отримати наступну ситуацію. Комісія створить багаторічну чергу на проведення перевірок у нелегальних ігрових салонах. У свою чергу рішення про це черговість та терміни перевірок Комісія буде приймати у закритому режимі, який унеможливлює громадський контроль:

П. 14 ч. 1 ст. 7 – Комісія розглядає скарги тільки гравців на дії організаторів азартних ігор. Розгляд скарг не від гравців (невдоволених мешканців, родичів гравців тощо) – не передбачений. Також не регламентована жодним чином процедура, строки розгляду скарг, не передбачені обов’язки Комісії в цій частині тощо.

Передбачена можливість звернень до Комісії щодо порушень, однак не визначені суб’єкти звернення, процедура розгляду звернення та будь-який обов’язок Комісії щодо реагування на такі звернення.

Ч. 3 ст. 11 – Комісія має обов’язок проводити засідання у формі відкритих слухань лише у разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення, і тільки тоді у них мають право брати участь громадські об’єднання. Право ЗМІ та інших осіб бути присутніми на засіданнях – у законопроекті не згадується.

Ст. 11 – передбачений обов’язок Комісії публікувати на сайті лише проекти порядків денних засідань та щорічний звіт. Можливості слідкувати за рухом скарги на конкретний нелегальний салон – у законопроекті не описано.

Ч. 1 ст. 12 – система онлайн моніторингу створюється з метою контролю за діяльністю організаторів та забезпечення прав гравців. Про права «негравців» знов мова не йде.

Таким чином той, хто матиме фінансову та лобістську можливості, зможе спробувати перенести себе на кінець черги, аби якнайдовше працювати у тіні. З урахуванням велетенських сум на цьому ринку – це реальна небезпека спокуси чиновників і встановлення контролю над ринком з боку якихось політичних сил.

У законопроекті повністю оминається автоматизація контролю за ігровими автоматами з боку громадян. В розвинених країнах використовується QR-код, який кріпиться на видному місці кожного автомата. Громадянин може за допомогою мобільного телефону перевірити цей QR-код, он-лайн система відразу визначає справжність цього коду. І якщо він некоректний, то система сама фіксує порушення. В 2285 пропонується лише писати письмову заяву у Комісію, яку будуть розглядати у закритому режимі.

Адміністрування системи онлайн моніторингу, яка повинна в режимі реального часу забезпечити доступ до всіх транзакцій оператора на всьому гральному обладнанні, закріплюється за податковим органом. А плани щодо перевірок з питань функціонування системи онлайн-моніторингу та пов’язаних з нею систем організаторів азартних ігор, затверджуються урядовою Комісією.

Чому всі повноваження закріпили за Комісією, а систему, яка потрібна для забезпечення їх ефективної реалізації, за фіскальним органом – не зрозуміло.

П. 3 ч. 1 ст. 8 закладає плутанину повноважень податкового органу та урядової Комісії, яка може призвести до безвідповідальності двох органів. 

Наприклад, податковий орган має визначати яке саме ігрове обладнання може підключатись до онлайн-системи. Але порядок підключення визначає Комісія. І на стику цих повноважень можливі непорозуміння.

Так само створюються лакуни для порушників. Податківці визначатимуть, що певний оператор щось порушив. Але покарання за порушення виноситиме Комісія. Таким чином органи зможуть перекидувати між собою відповідальність за НЕпокарання якогось з порушників.

Агія Загребельська, Юрій Ніколов