Прокуратура намагається оскаржити легалізацію магазину-самобуду екс-голови Ради підприємців
18.10.2019   //   1 Переглядів

Прокуратура намагається в Полтавському апеляційному суді скасувати ухвалу Октябрського райсуду Полтави, яка узаконила самозабудову (будівлю кафе літ. А-1, а, а1, а2 площею приміщень 138 кв м по пров. Латишева в Полтаві поряд із будинком 3), та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Про це написав Максим Самойдюк у виданні «Зміст».

У 2016 р. Октябрський райсуд узаконив самозабудову (бар «Криничка») тодішнього голови Ради підприємців Євгена Диканя. Минуло три роки й тепер прокуратура вважає, що суд не мав такі повноваження.

Три роки тому Дикань позивається до суду на Едуарда Щербака. Останній є керівником ПАТ «Полтаваагротранс», яке належить депутатці міськради від «Совість України» Ірині Климко (падчерка екс-мера Полтави Олександра Мамая) та екс-депутату міськради від цієї ж політсили Володимиру Хоменку.

З тексту ухвали відомо, що влітку 2016 р. вони уклали договір на юридичні послуги, за яким Едуард Щербак мав впорядкувати право власності Євгена Диканя на МАФ на провулку Латишева, 3Б. Тодішня назва бару – «Криничка» (наразі там магазин).

Едуард Щербак не виконав умови договору в потрібний термін. Дикань позивається до суду й одразу просить затвердити мирову угоду, згідно з якою суд визнає право власності на МАФ-самобуд, а Дикань не має претензій до Щербака.

Суддя Октябрського райсуду Ганна Андрієнко задовольняє мирову. Суддя бере до уваги, що згідно з висновками експертизи, це капітальна споруда (а тому підлягає реєстрації нерухомого майна) й затвердження цієї мирової нібито не зачіпає інтереси третіх сторін.

«За логікою, у справу мала втрутитися б міськрада, адже фактично тимчасовий МАФ став капітальною спорудою без дозволу. Проте цього не відбувається. З реєстру прав на нерухоме майно відомо, що з 2017 року Євген Дикань таки отримав капітальну споруду у власність», – йдеться в матеріалі.

У 2018 році Дикань отримує землю під цією капітальною спорудою від міськради в оренду на 5 років. Тобто, влада не лише не захистила своє право на аукціон землі, але й сприяла передачі «по-тихому».

Видання звернуло увагу, що на пров. Латишева сім сусідніх кіосків у 2013 отримала й сама згадана Ірина Климко.

Восени 2018 р. в місті змінюється політична ситуація (депутати міськради достроково припинили повноваження мера Полтави Олександра Мамая). І вже у 2019 році перший заступник прокурора Полтавської області подає позов до апеляційного суду на рішення трирічної давнини Октябрського.

Прокурор стверджує, що він діє в інтересах держави й посилається на справу-прецедент, яку розглядав Верховний суд і повернув ухвалу прокурору. Проте, колегія суддів Полтавського апеляційного суду сумнівається, що прокурор вірно трактував ст. 22 Закону України «Про прокуратуру» (підтримання державного обвинувачення у суді).

Прокурор, на думку колегії суддів, не довів, що має підстави звертатись до суду за захистом інтересів держави у цьому випадку. Тому є привід вважати, що трактувати це питання має Велика Палата Верховного суду. На підтвердження судді наводять інший прецедент з Сум, питання по якому розглядається цією Палатою.

Враховуючи вищевикладене, судді апеляційного суду вирішили призупинити розгляд скарги прокурора, до рішення по «сумському» питанню, аби сформувати «єдину правозахисну» практику.